І. Совсун: у конкурсах тепер виграють ті, кому потрібно

Автор: Інна Совсун, народний депутат України.

Увесь світ з надією дивиться на вчених, котрі розробляють вакцину від COVID-19. А тим часом українське Міносвіти пропонує виділяти гроші науковцям наче і за конкурсом, проте за геть незрозумілими критеріями.

Ні, сам факт проведення конкурсу на підтримку наукових проєктів – це добре. Проте ті критерії, які зараз затвердило Міносвіти, викликали обурення у справжніх науковців (дякую спільноті Ukrainian Scientists Worldwide, які завжди моніторять ситуацію).

У країнах, де дійсно розвивається наука, головним мірилом якості є публікації у наукових журналах з незалежною, анонімною оцінкою результатів. Такі критерії наче і є в документі МОН. Проте їх вага у загальній оцінці – дуже суттєво скоротилась порівняно з минулим роком (хоча і критерії минулого року теж були далеко не ідеальними). Натомість значно більше балів можна отримати за показниками, об’єктивність яких викликає чимало запитань.

Для порівняння візьмемо кілька показників, за якими оцінювали наукові роботи у 2019 та 2020 роках. У 2019 році був показник «Чи дослідження спрямоване на вирішення важливої наукової, соціально-економічної, екологічної проблеми світового рівня або питань безпеки та обороноздатності України». За цей критерій конкурсант міг отримати вже 6 балів та здійснити вдалий старт до цілі. У 2020 році є схожий критерій – «Проєкт діє в інтересах національної безпеки та оборони України, подвійного призначення та дослідження, що мають проривний характер» (сумно, що екологія зникла). І так з багатьох інших питань – потроху додали балів за те, і за те; а за справжні наукові публікації – трішки скоротили. А у результаті маємо тотальну несправедливість, катастрофічну суб’єктивність, можливість зробити такий собі «природній відбір» та відсіяти тих, кому «це не потрібно».

Або ось ще приклад: якщо розробку вашого проєкту опубліковано у певних видавництвах, то вам гарантовані ще додаткові бали. Нюанс в тому, що сам список цих видавництв не затверджений. Тобто можна скорегувати список так, щоб «потрібна людина» отримала «потрібні бали».

І, мабуть, найсумніший приклад: маєте державні премії, премії Кабміну чи Президента – отримуєте більше балів, ніж за десяток статей у провідних наукових журналах. При цьому премії виділяються за принципом лобіювання, а статті беруть до друку – за результатом оцінки наукових результатів. Що виявилось важливішим для Міносвіти? На жаль – «договорняки», а не наука.

Отже, що ми маємо. За такими критеріями можна легко прогнозувати, що виграють ті, кому потрібно – адже надто велика частка суб’єктивних показників. Особливо прикро, що раніше ж були запущені більш-менш адекватні та конструктивні критерії оцінювання, які повністю нівелюються.

І – до слова – це ж так будуть розподілятись наші з вами гроші, які ми платимо як податки.

Оригінал