І. Лікарчук: з «бюрократичним сказом» потрібно боротись

Для авторів проекту про інституційний аудит поняття «педагогічна свобода» є своєрідним НЛО

І. Лікарчук: з «бюрократичним сказом» потрібно боротись

Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти.

Уважно прочитав проект. Можу сказати лише одне. Суттєвих змін у змісті й технології проведення інституційного аудиту як засобу забезпечення якості освіти, на мою думку, там як не було, так і немає.

Найбільш вагомим недоліком документа є те, що якість освітньої діяльності, ефективність функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в конкретному закладі планують визначати не на основі оцінювання РЕЗУЛЬТАТІВ його роботи, а на основі оцінювання ПОТОЧНИХ ПРОЦЕСІВ у ньому та вивчення його документації.

Будьте певні, що в Україні не знайдеться директора школи, який би не зумів підготувати свій заклад до аудиту, а іншими словами - не зумів би ПОКАЗАТИ «ТОВАР ЛИЦЕМ». Не знайдеться директора, який би не написав всю потрібну документацію і не розіклав би її до приїзду аудиторів у гарнюсінькі файлики. З бантиками і без них. Толкові директори знайдуть можливість, як забезпечити гарні результати опитувань і анкетувань...

Немає потреби детально аналізувати якісь окремі показники чи індикатори, зазначені в проекті. Бо всі вони мальовані одним пензлем. Пензлем бюрократизму. І за змістом вони ні про що.

Іще про одне. За 48 років роботи в освіті бачив силу-силенну всіляких перевірок і вивчень роботи шкіл. Сам їх організовував і проводив. І мене як керівника школи та професійно-технічного училища перевіряли не раз і не два. Але, насправді, перевіряючі не дуже хотіли їхати до мене. Бо завжди могли напоротися на питання: «А чому ви вирішили, що має бути так, як ви кажете, а не інакше?» Й відповіді на це питання вони ніколи не знаходили.

Зважте, що в роки мого директорування не було узаконеного поняття «педагогічної свободи вчителя». А тепер воно є. Хоч в цьому проекті й не згадується жодним словом...

Тож мені здається, для авторів цього документа поняття «педагогічна свобода вчителя» і «автономія закладу освіту» є своєрідним НЛО. Пролетіло і... немає.

Думаю, що не помилюся, якщо скажу, що проект саме цю свободу та автономію посилає дуже далеко...

І наостанок. Іще в радянські часи навіть в тодішньому Міністерстві народної освіти зрозуміли, що на основі спостереження за тим, як учитель проводить уроки, висновки про якість освітнього процесу робити НЕ МОЖНА. Бо це абсурд і педагогічна тьмутаракань. Але ця тьмутаракань в проекті є. На чільному місці. З чим і вітаю освітню громадськість... Йшли від совка і до нього прийшли.

У одному з актів інституційного аудиту, який проводив регіональний підрозділ ДСЯО і який розміщений на сайті служби, прочитав про одне з «досягнень» аудованого закладу. Це - стенди, які розміщені на стінах школи, включаючи стенд про необхідність боротьби із сказом (!!!).

Я також вважаю, що із сказом потрібно боротися. Страшенно погана хвороба. В освіті вона має різновид, який називається «бюрократичний сказ». Не хочу проводити ніяких паралелей, але...

P.S. І щодо меседжу «Ваша думка важлива». Гарні слова. Але, коли хтось із вас відчує, що цей меседж (речівка - як називали в колишній піонерській організації) - не лише слова, то поділіться враженнями...

Оригінал

Освіта.ua
29.10.2020

Популярні блоги
Т. Єфімова: як і чому школа вбиває мотивацію в дітей Чому в школі досі знижують оцінки за відступи, неправильний запис і колір малюнка
О. Бобкова: участь в олімпіаді не має бути примусовою Життя і здоров’я дітей і вчителів є вищою цінністю, аніж результат у олімпіад
І. Лікарчук: олімпіади - традиція совкової освіти Жодним законом чи нормативним документом обов’язковість участі школи у олімпіадах не передбачена
О. Українець: ЗНО з літератури дійсно не потрібне Шкільна програма передбачає читання текстів і біографій, а не вивчення літератури, і це дві дуже різні речі
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Юрій Вергун
Статтею 45 Закону України "Про освіту" передбачено, що під час інституційного аудиту здійснюється оцінювання освітніх і управлінських ПРОЦЕСІВ закладу освіти. Тому розроблений на виконання цієї норми Порядок орієнтований на оцінювання освітньої ДІЯЛЬНОСТІ школи, від якої безумовно залежать РЕЗУЛЬТАТИ її роботи. У ході аудиту у школі фактично відбувається міні соціологічне дослідження, основними методами якого є опитування учасників освітнього процесу (анкетування, інтерв’ю) та спостереження (освітнє середовище, навчальні заняття). Звичайно під час аудиту вивчається і шкільна документація. Але жоден папірець не замінить живу справу і не вплине на думку батьків чи учнів. На відміну від державної атестації, яка стала формальною процедурою, аудит проводиться незалежними від засновників шкіл освітніми експертами. Тому надані ними висновки і рекомендації є дієвими, що вже підтверджено на практиці. Про роль аудиту для підтримки і допомоги школам свідчать і звернення їхніх керівників щодо проведення позапланових аудитів. Восени п. р. за такими заявами вже здійснено 11 аудитів і більше 20 буде проведено до кінця року.
Оксана
Дивно читати від фахівця однобоку таку оцінку. Можете запропонувати суттєві зміни? Опублікуйте їх. Всі обговоримо. А так виходить саме той принцип - "я не знаю як, але не так". Ви серйозно думаєте, що школу і вчителя треба оцінювати виключно по оцінкам учнів? Результат учня точно залежить тільки від школи і від вчителя?
Світлана
Шановний пане Лікарчуку! Два питання до Вас. Що Ви маєте на увазі під словосполученням «РЕЗУЛЬТАТ його роботи»? Наприклад, у мене цей вираз асоціюється з кінцем. Все! Крапка! Але ж освіта – постійний процес. І автономія з демократією повинні бути розумними. А коли до школи 10 років не заходили, а керували через систему листування, то й маємо зараз унікальні приклади того, що ІА став святом для всього села. Бігли батьки, дідусі та бабусі, вчителі-пенсіонери, аби їх почули і не закрили бездумно школу. Бо вона знаходиться в полях, де блукають лише куниці і лисиці, а до найближчої школи-одинадцятирічки не менше 35 км. Із цивілізації в селі залишилася лише школа з 10-ма прийомними сім’ями. 30 відсотків цих дітей марять цією школою. І ще ще одне питання: а чи бачили Ви, як на дитину нападає зграя собак і її стан потім? От саме для цього потрібний стенд про сказ. І це не є «бюрократичним сказом». Це – реалії сільської освіти.
Анна
В останні роки стан освіти в Україні можна назвати депресивним або частково заблокованим. ЗУ «Про освіту», на щастя, прибрано поняття «атестація школи», що більше давала привід приємно поспілкуватися між «контролюючими» та «підконтрольними». А потім по шаблону писалися довідки, незалежно від ситуації в тій чи іншій школі. Цими діями і блокувався зміст забезпечення ЯКІСНОЇ освіти. Школу й директора залишили сам на сам з проблемами огорожі навколо школи, облаштування картонними перегородками внутрішніх санвузлів. Інституційний аудит в нашу школу привніс баланс підтримки та контролю. І ті, хто вимагали, щоб директор своїми зусиллями поставив біля школи дорожній знак «Увага, діти!», сьогодні забезпечили школу wifi, поставили нову огорожу. Скільки існує школа, стільки ж діти уроки фізкультури проводили просто на подвір’ї. Після розпорядження за результатами аудиту, засновник швидко зрозумів «куди йому першочергово бігти і що робити». Ми вдячні за аудит, який пройшов у нас. Бо для нас це – можливість! Ще пів року тому нас районна влада не бачила на освітянській мапі, а сьогодні ми маємо свою стратегію розвитку, завдячуючи Державній службі якості освіти. І наостанок, «до бантиків» сільській школі далеко, а от щодня маємо проблеми з куницями та лисицями на подвір’ї школи. Ну така вже в нас розвинута фауна.
Наталія
Пане Ігорю! Вибачте, але я з Вами не погоджусь. Я, заступник директора закладу освіти, брала участь в інституційному аудиті, який проводили у малокомплектній школі Солонянського району. Саме інституційний аудит допоміг цьому закладу отримати інформацію про реальний стан справ та оцінити якість освітньої діяльності. Як, заступник директора, я отримала досвід, що саме аудит дозволить директору та педагогам побачити переваги та слабкі місця в організації освітнього процесу, також підкаже шляхи підвищення якості освітньої діяльності. Ми, управлінці, повинні постійно працювати над вдосконаленням освітнього й управлінського процесів для успіхів кожної дитини. А інституційний аудит- це підтримка та досвід фахівців. Також ми спостерігаємо, як у даний заклад вдихнули життя. Як з’явилася огорожа навколо закладу, якої не було від самого започаткування, з’явився Інтернет по всій школі ( який дуже потрібний) перед аудитом, і який до цього часу працює. Чи не допомога це школі? Чим же заважає інституційний аудит? Навпаки, це допомага закладам освіти.
Володимир
А скажених бюрократів необхідно просто відстрілювати.
Виктория Владимирова
Підпишіть петицію про відміну олімпіад в умовах епідемії: https://petition.kmu.gov.ua/kmu/Petition/View/3735
Для Виктория Владимирова:
А як ви ставитеся до того, щоб через неможливість створити рівні умови для дистанційного навчання відмінити навчання в школах взагалі? Та ніхто не заставляє ваших дітей брати участь в олімпіадах. То чому їх відміняти для всіх інших? Чи, можливо, вас жаба давить?
Анна
Брехня! Заставлють в олімпіадах, в конкурсах, в МАН. В Учитель року заставляють, який себе давно віджив, бо всі учителі уже по два рази брали участь в конкурсі. Погрожують атестацією і заставляють!!! Надія лише на те, що нарешті розігнали (перейменували) методкабінети. І все це почнуть проводити для справді бажаючих. Думаю, що Ви якраз і є бувшим методистом, а тепер консультантом. Через навязування подібних заходів самостверджувалися...
Коментувати
Ірина
Повністю згодна з Лікарчуком! А ще перевіряючі повинні бути готовими говорити таку просту фразу " Не вмієте- до мене на урок!".Я розумію,що той хто перевіряє,ДОПОМАГАЄ,готовий показати свою майстерність ,уміння якісно готувати дітей за програмами стандарту зокрема?Чому вчитель винуватий в тому,що дитина не хоче вчитися???
Анатолій
Шановний пане Ігорю! Я директор школи і брав участь в інституційному аудиті як експерт і категорично не згоден з вами. У законі «Про освіту» визначено, інституційний аудит має дві складові: одна з них – перевірка документації школи, а друга – вивчення якості освітньої діяльності. Чи правильно я вас зрозумів, що документацію закладу освіти взагалі не треба брати уваги? документи взагалі не впливають на якість освіти? Якість організації уроку, методична майстерність вчителя, психологічна безпека і комфорт учнів і вчителів не мають стосунку до якості освіти? Чи справді Ви вважаєте, що лише рівень навчальних досягнень учнів є показником якості освітньої діяльності закладу? То, може, і рейтинги шкіл за результатами ЗНО – це нормальна практика? Як директор школи вважаю, для того щоб конструктивно оцінити якість освітньої діяльності в школі, потрібно отримати думку незалежних експертів – директорів і вчителів-практиків – щодо того, як організовано освітній процес, як вчителі комунікують з учнями, як проводять уроки… Мета аудиту не виставити оцінку закладу, а знайти сильні сторони і підтримати школу, з одного боку, з іншого, виявити прогалини в роботі і надати допомогу, що ми як експерти і робили під час інституційного аудиту.
Тарас
Для Анатолій: Толя, ви не директор, ви совок. Ваша туга за перевірками нагадує тугу раба за батогом хазяїна. Подивіться як ефективно працює інститут репетиторів. Без районо, МОНу, атестації, сертифікації, без оцінки якості їх роботи товстими бабами які учнів бачили лише на картинках. Чому де Біли МОНу йдуть не в напрямку ефективних репетиторів а в бік налякать, задавить, набити собі кишені і торби. Погугліть і знайдіть фото Нобелівського лауреата Бродського який читає лекції у Чикагському університеті лежачи на столі, або Феймана, який разом зі студентами після кожної розвязаної задачі грали і співали джаз вистукуючи ритм на барабанах. Забрали б премію, і вигнали б з вишу. Бо такі ж совки як і ви. Хочете знищити справу - задавіть перевірками
Кожум’яка М.
Той , хто вживає слово соовок= той чмошник гіпертрофований, радянська школа - для нас не досяжна нині. Це не з солом‘яними козами по Львову ходити....
Свирид Петрович
Ось Анатолій пише: "Мета аудиту не виставити оцінку закладу, а знайти сильні сторони і підтримати школу". І невже на оці облудні слова хтось купиться... По-перше, не робитимуть цього. По-друге, як конкретно можуть вони підтримати школу? У нас давно вже вважається підтримкою не шкодити, не паскудити, не топити тебе...
Коментувати
Олександр
(Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти.) Чи не "бюрократичний сказ", коли людина з досвідом роботи в освіті 48 років підписана "екс-", тож лише посада. Хотілося б ознайомитися з запропонованою Вами системою здійснення державного нагляду (контролю). Ви маєте право на висловлення власної думки, як і я, як і будь хто інший. Гарно коли крім критики, пропонується щось інше. (Будьте певні, що в Україні не знайдеться директора школи, який би не зумів підготувати свій заклад до аудиту, а іншими словами - не зумів би ПОКАЗАТИ «ТОВАР ЛИЦЕМ». Не знайдеться директора, який би не написав всю потрібну документацію і не розіклав би її до приїзду аудиторів у гарнюсінькі файлики. З бантиками і без них. Толкові директори знайдуть можливість, як забезпечити гарні результати опитувань і анкетувань...) Це ж гарно, заклади освіти стануть КРАЩИМИ. Отже ІА дієвий механізм. Ціккаво було б почитати авторів ІА. P.S. На мою думку достатньо: Автор: Ігор Лікарчук
Тарас
Для Олександр: А ви впевнені що той контроль потрібен у таких масштабах? І що той контроль реально відображає стан справ? Пригадую в СССР за торгівлею було з десяток онтролерів -від ОБХСС до Народного контролю. А полиці були голі, все розкрадалось. А зараз ніякого контролю і все є, і торгівля працює ефективно. Хоч продавці там не ліцензовані і не сертифіковані. І навіть атестації у них немає.Якщо ви думаєте що посиленням контролерів ви підвищите рівень знань і умінь, то, вибачте, ви дебіл
Олександр
В жодному разі не думаю, що має бути багато контролю. І раз на 10 років ІА, це не багато. Впевнений в тому, що держава має здійснювати контроль всіх сфер господарювання. Інакше може статись так, що товарів багато, а їх якість бажає кращого.
Тарас
Для Олександр: а хто контролюэ якысть товару унаших ларьках і магазинах? Ніхто! Працюють закони вільної конкуренції - один раз надурив і ти вилітаєш з ринку. Чи довго приватна школа втримається якщо буде давати знання нижчі ніж потрібні батькам? Я займаюсь репетиторством років 40. І до мене черга. А до колеги -нуль. Життя повинне перевіряти а не товста бабеха з заплившими мізками. Не відволікайте людей від роботи. Створюйте ринок освітніх послуг, совки
Коментувати
Тетяна
Рада чути і бачити іще залишки здорового глузду. Саме здорового, бо все що чую і бачу - така нісенітниця. Люди, прокиньтеся, бо проспите все.
Vlad
Ну чому ж? У перевіряючих на такі незручні питання часто є відповідь типу: "Це не так. Не знаю як, але це не так!"
Діброва
Дєда в міністри, охорони довкілля - хай бореться із сказом, чумою і діареєю ( словесною) .
Свирид Петрович
Для Діброва: А що, він щось неправильно сказав? Папери, папери на всі випадки. От і зараз перевіряли, чи все правильно на карантині. Та от, зразу показуйте папери! До речі, коли пише Лікарчук, зразу ж і завжди вискакують якість чорти з табакерки"Дед! дед! дед!". Вони навіть значення слова "діарея" вивчили...
Тарас
Для Свирид Петрович: правда. У нас масса перевіряючих в освіті які зовсім не потрібні, лише прожирають бюджет і заважають працювати. Причому знаю багато випадків коли зжирали гарних спеціалістів по команді "фас" зверху. В моїй школі зжерли чудового математика щоб потім прийшов синок-неук зав відділом районо
Коментувати
Віктор Логвін
100%!