C. Захарін: про фінансування науки у 2021 році

Учені повинні бути орієнтовані на проведення унікальних досліджень, які мають комерційну перспективу

C. Захарін: про фінансування науки у 2021 році

Автор: Сергій Захарін, доктор економічних наук, професор, голова ГО «Науково-дослідний інститут економічного розвитку», керівник Патронатної служби міністра освіти і науки України.

В останні дні у засобах масової інформації та експертному середовищі активно обговорюються питання щодо фінансування наукової, науково-технічної та технологічної діяльності, а також стимулювання інновацій. Вказані питання актуалізуються в контексті підготовки проєкту державного бюджету України на 2021 рік. На жаль, в окремих повідомленнях переважають так звані «оціночні судження», а не факти. Нерідко з посиланням на так звані «неназвані джерела» наводиться перекручена інформація.

На наукову та науково-технічну діяльність наукових установ та закладів вищої освіти у 2020 році було виділено майже 813 млн грн. У бюджетному запиті на 2021 рік Міністерство освіти і науки України запропонувало збільшити суму видатків за вказаною статтею до 1,2 млрд грн.

Передбачається додаткове фінансування наступних видатків: фундаментальні дослідження у закладах вищої освіти та наукових установах за пріоритетними напрямами науки і техніки – 39 млн грн, прикладні дослідження і розробки закладів вищої освіти та наукових установ за пріоритетними напрямами науки і техніки – 43,5 млн грн, підтримка наукових проєктів молодих вчених – 13,7 млн грн., підтримка науково-технічних (експериментальних) розробок – 5,6 млн грн, забезпечення збереження та належного функціонування наукових об'єктів, що становлять національне надбання – 16,6 млн грн, забезпечення доступу до наукових електронних баз даних – 38 млн грн, підтримка дослідницької інфраструктури (капітальні видатки на центри колективного користування) – 203,4 млн грн.

На забезпечення діяльності Національного фонду досліджень у 2020 р. виділено 300 млн грн, у бюджетному запиті на 2021 р. пропонується виділити 967 млн грн. Міністерство освіти і науки України обґрунтувало продовження фінансування конкурсів «Наука для безпеки людини та суспільства» та «Підтримка досліджень провідних та молодих учених», а також запропонувало фінансування нових конкурсів «Підтримка досліджень молодих учених», «Підтримка досліджень у галузі природничих, технічних наук, математики та інформатики; у галузі біології, медицини та аграрних наук та в галузі соціогуманітарних наук».

У 2020 р. було виділено 257 млн грн на виконання зобов’язань України у Рамковій програмі Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020». У 2021 р. Міністерство освіти і науки України зробило запит додатково виділити 45,6 млн грн. Вказана програма дає можливість організувати здійснення наукових досліджень та інноваційних проєктів у тісній співпраці з європейськими колегами, а також відкриває доступ до інструментів підтримки, які використовуються в країнах ЄС (включаючи пільгове фінансування).

На державні премії, стипендії та гранти в галузі науки і техніки у 2020 році було виділено майже 63 млн грн. На 2021 рік планується виділити 67, 5 млн грн.

Міністерство освіти і науки України просить додатково виділити 552,8 млн грн на підтримку пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок у закладах вищої освіти. Вказані видатки мають бути спрямовані, зокрема, на розвиток інфраструктури, оновлення та модернізацію матеріально-технічної бази для провадження наукової і науково-технічної діяльності.

Проєктом граничних обсягів видатків на 2021 р. на наукову і науково-технічну діяльність на антарктичній станції «Академік Вернадський» заплановано виділити 101,4 млн грн. Міністерство освіти і науки запропонувало додатково виділити 29,6 млн грн, у тому числі понад 15 млн грн – на дослідження і розробки.

Окрім того, Міністерство освіти і науки України обґрунтувало необхідність відкриття двох нових бюджетних програм. Перша – «Забезпечення фінансування пріоритетних напрямів діяльності наукових установ», на суму 65 млн грн. Видатки необхідні для фінансування основної діяльності наукових установ, які пройшли державну атестацію. Друга програма – «Програма розвитку інновацій» у розмірі 75,5 млн грн, у тому числі 62,7 млн грн мають бути спрямовані на підтримку проєктів створення екосистеми відкритих інновацій. Також пропонується здійснювати фінансування забезпечення створення інноваційних навчальних розробок центрами розвитку інновацій закладів вищої освіти (у розмірі 4,2 млн грн).

Вказані позиції ґрунтуються на основі врахування реальних потреб української науки. Зокрема, протягом серпня – вересня керівництво Міністерства освіти і науки України провело робочі зустрічі з представниками Національної академії наук України, Національної академії аграрних наук України, Національної академії педагогічних наук України, низки громадських організацій, на яких зокрема обговорювалося питання фінансування пріоритетних наукових досліджень, у тому числі в частині удосконалення механізмів грантового фінансування проєктів та комерціалізації результатів наукових досліджень.

Не дивлячись на те, що показники видатків за бюджетними програмами було збільшено, Міністерство освіти і науки України звернулося до Міністерства фінансів України з пропозицією передбачити додаткові видатки в обсязі 6,7 млрл грн, а також надало детальне обґрунтування цієї потреби.

Вчені часто скаржаться, що грошей на науку бракує. Це правда, але не вся. Українська наука переважну більшість грошей отримує з державного бюджету. У країнах ЄС – навпаки: переважний обсяг фінансування на наукові дослідження надходить з корпоративних фондів (тобто, за рахунок корпорацій та інвесторів). У Європі у сфері науки зайнято 2,6 млн осіб, причому більше половини (1,4 млн) працюють не в академічних інститутах, а в корпораціях.

Наука має бути реальною продуктивною силою суспільства. Учені повинні бути орієнтовані на проведення унікальних досліджень, які мають комерційну перспективу. Підтримка розвитку української науки – це питання не одного відомства, а усього українського суспільства.

P.S. У цій статті відображено лише позицію автора. Висновки та фактичні твердження, наведені у цій статті, не відображають позиції державних органів, установ, організацій.

Освіта.ua
17.09.2020

Популярні блоги
Т. Єфімова: як і чому школа вбиває мотивацію в дітей Чому в школі досі знижують оцінки за відступи, неправильний запис і колір малюнка
О. Бобкова: участь в олімпіаді не має бути примусовою Життя і здоров’я дітей і вчителів є вищою цінністю, аніж результат у олімпіад
І. Лікарчук: олімпіади - традиція совкової освіти Жодним законом чи нормативним документом обов’язковість участі школи у олімпіадах не передбачена
О. Українець: ЗНО з літератури дійсно не потрібне Шкільна програма передбачає читання текстів і біографій, а не вивчення літератури, і це дві дуже різні речі
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Оракул
Проведення досліджень з комерційною перспективою - це сумнівний напрямок для ЗВО і академічних установ. Тим паче, що комерційна перспектива не завжди зрозуміла наперед. Наукові дослідження мають на меті отримання нових знань, а не комерційної перспективи, хоча вона, можливо з’явиться потім. Одразу видно, що писала людина, яка не розуміється на наукових дослідженнях. Хибна думка призводить до хибної стратегії фінансування наукових досліджень.
Алекс
Для Оракул: ну да, скажут что бакалавра мало для должности инженера, когда окончите магистратуру скажут что нет опыта работы по 3 категории, а у их вак. единица только для инженера 1 категории, потом еще надо будет доктора философии получить чтобы точно уже было законченное образование!
Слава Україні!
Наука це така річ яка дурням не потрібна) Але и плодити дармоїдів яки сосут гроши и нічого не роблять окрім макулатури для журналів-мурзілок нам також НЕ ТРЕБА!
Оракул
Для Слава Україні!: Журнали є різні. Я теж проти мурзилок, але за науку. Чомусь ніхто не говорить про комерційну перспективу футболу чи художньої фотографії.
Коментувати