М. Хоменко: дещо хочеться спростувати

У кожній європейській країні є свої особливості в освіті, які не заважають інтегруватися їм між собою

М. Хоменко: дещо хочеться спростувати

Автор: Микола Хоменко, заслужений працівник освіти.

Підготовка фахового молодшого бакалавра — чи потрібний цей рівень освіти?

Про це, напевно, мають говорити не директори і викладачі коледжів, і навіть не роботодавці, а, в  першу чергу, випускники технікумів і коледжів, які після закінчення попрацювали декілька років за фахом або продовжили навчання в університеті. І вони скажуть, було б кому слухати, що своїм життєвим, професійним успіхам завдячують першочергово навчанню у коледжі.

Загалом в дискусіях, які ведуться в суспільстві, існують радикально протилежні погляди — від несприйняття молодшого спеціаліста як окремого професійного рівня з пропозиціями щодо об’єднання з професійно-технічною освітою, до визнання його першим рівнем вищої освіти, що готує універсального, найбільш затребуваного фахівця. В опонентів є свої аргументи, яким кожний маніпулює на свою користь.

Проте потрібно пам’ятати, що незалежно від соціально-економічного устрою, рівнів розвитку суспільства ринок праці визначається тріадою: робітник, майстер, інженер. Цей розподіл поширюється майже на всі галузі. Відповідно підготовкою фахівців різних рівнів займаються заклади професійно-технічної, фахової передвищої, вищої освіти. Хоча однозначно сказати, що вказані заклади освіти чітко дотримуються границь щодо підготовки, не доводиться.

Понад 100 вищих професійно-технічних закладів ведуть підготовку молодших спеціалістів, всі коледжі мають ліцензію на підготовку робітничих кадрів, університети також не цураються підготовкою молодших спеціалістів з окремих спеціальностей.

Реально сьогодні ми маємо також досить розмиті межі між професійними рівнями, коли особа з вищою освітою працює робітником, а молодший спеціаліст може успішно працювати на посадах, які потребують вищої освіти. Як кажуть роботодавці: «Не важно иметь высшее образование, главное — иметь среднее сображение».

Фахові коледжі є постачальниками абітурієнтів для закладів вищої освіти.

Фактично лише 19-20 % випускників коледжів стають абітурієнтами денної  форми  навчання в університетах. І цей  показник зберігається ще з радянських часів, коли доводилися певні квоти. Насправді за заочною формою навчається 50-70 % випускників коледжів. Це свідчить про те, що вони працюють за фахом і продовжують навчатися на більш високому рівні.

Міжнародний валютний фонд, Болонський процес, відсутність подібних закладів освіти за кордоном  змушують об’єднати професійно-технічну  і фахову передвищу освіту в професійну.

Окремі наші політики за будь-якої влади маніпулюють посиланнями на авторитетні міжнародні організації, лобіюючи непопулярні в країні рішення для отримання кредитів або інтеграції в європейську освіту. Ніяких конкретних вимог щодо нашої системи освіти ніхто не ставить.

У кожній європейській країні є свої особливості в освіті, які не заважають інтегруватися їм між собою. Так що, право на національні особливості, які чітко визначені Болонським процесом, має кожна країна.

Фахова передвища освіта, перебуваючи між вищою і професійно-технічною освітою, втрачає своїх абітурієнтів і поступово самоліквідується.

30 років ця думка нав’язується суспільству. А що ми маємо сьогодні? Найбільш стабільний рівень підготовки. Якщо в 1990 році закладів вищої освіти було 149, а у 2019 стало 281; професійно-технічних відповідно було 1246 і стало 723, то технікуми і коледжі демонструють впевнену стабільність – 742 і 708. Це при тому, що в цей період відбувся перехід середньої спеціальної на перший рівень вищої освіти і абсолютно не обов’язкове через 23 роки виведення з неї. 

Запровадження ЗНО під час вступу випускників коледжів до університетів дозволить ліквідувати єдину шпарину попадання у ЗВО з використанням елементів корупції.

Інтеграційні процеси, які відбуваються в освіті потягом останніх 30 років, забезпечують ступеневість в професійні освіті, яку необхідно підтримувати, а не створювати додаткові перепони. ДПА, ЗНО  під час фахової підготовки — це досить велике навантаження. Якщо вже проводити замір знань під час вступу, то робити це потрібно з фахових дисциплін.

Освіта.ua
28.07.2020

Популярні блоги
Д. Бабурін: реальність освіти за ширмою рейтингової шкали За ширмою рейтингової шкали 100-200, яку нам кожен рік презентує УЦОЯО, ховається реальний стан освіти в Україні
В. Громовий: як врятувати освіту від остаточного розвалу Як викликати шалену ненависть, але врятувати шкільну освіту від остаточного розвалу
Олександр Мірошниченко: для чого займатись самообманом? Вибір простий - між продовженням навчання в звичному режимі і імітацією навчання під соусом онлайн-навчання
І. Лікарчук: наскільки ЗНО точний інструмент? Наскільки ефективним інструментом для вимірювання рівня навчальних досягнень абітурієнтів є тести ЗНО
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Tet-a-tet
Ми без упину мудруємо.У Чехії, Італії, Франції професії дають коледжі, вчаться три роки, причому інтегровані, особливо для торгівлі, харчування, готельного господарства. Це полегшує працевлаштування і вигідно для роботодавців.Якщо навчають професії слюсара, то він має кваліфікацію ремонтника, сантехніка, електрика і т.д.Якщо тобі потрібна ВО йди вчитися у ВНЗ ще на два роки, уявляєте який рівень підготовки у коледжі? Виробничу практику проходять у підприємствах, які надають сертифікат, що твоя кваліфікація відповідає необхідному рівню, і лише після цього ти можеш отримати диплом. Як тільки керівники МОН хочуть щось змінити на європейський кшталт наші ділки від освіти відразу починають волати:Квіти, Шарови, соросята, грантоїди і т.д. І віз і далі там, що їм і потрібно. Те, що ВНЗ стали займатися підготовкою робітників високої кваліфікації не від доброго життя, а тому що їх просто забагато і кожен тягне ковдру на себе. Удвічі більше ВНЗ ніж було у 1990 р.- чи краще ми від того живемо?
Михайло
В тому то й проблема, що чимало роботодавців, які працюють в Україні керуються принципом цитованим паном М. Хоменком «Не важно иметь высшее образование, главное — иметь среднее сображение», а мали би керуватися принципом "Свій до свого по своє" - тобто підтримувати один одного, починаючи з української молоді яка навчається коледжах і технікумах України.
Черкес Гриша
Висновок із статті Хоменка- соросята : квіт,гриневич, шаров, бабак, новосад, стадний , рошкевич, ковтунець і іх Лідер- Фініков, свідомо нищать технікуми , коледжі, училища.
Володимир
Задовбали цією математикою. Поставили ЗНО з математики при вступі в медичні заклади освіти, де профільна повинна бути біологія, хімія навіть іноземна мова але ніяк не математика. А чому поставили? Тому що керівництво МОН це фізмат, а ще на міжнародних олімпіадах з математики має не перше місце.
Володимир
Задовбали цією математикою. Поставили ЗНО з математики при вступі в медичні заклади освіти, де профільна повинна бути біологія, хімія навіть іноземна мова але ніяк не математика. А чому поставили? Тому що керівництво МОН це фізмат, а ще на міжнародних олімпіадах з математики має не перше місце.
Доцент
Я за ЗНО, але в нас як кукурудзу при Хрущову сіяли - де вона і не сходила понатикували. Професійно зоорієнтованих фахівців після технікумів навпаки треба додатково стимулювати до навчання в університети.
Доцент
Я за ЗНО, але в нас як кукурудзу при Хрущову сіяли – де вона і не сходила понатикували. Професійно зоорієнтованих фахівців після технікумів навпаки треба додатково стимулювати до навчання в університети.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!