В. Хромець: про маркетингову стратегію університету

Чому споживач вищої освіти погоджується на низьку якість, адже він не отримує того, чого прагнув?

В. Хромець: про маркетингову стратегію університету

Автор: Віталій Хромець, ректор університету Короля Данила.

«Система освіти в усьому світі ніколи не чула слово «маркетинг», від слова взагалі!»

Цю тезу почув в одному з інтерв'ю знаного експерта в питаннях освіти, Володимира Співаковського. Хоча це твердження, у його категоричності, більше стосується середньої освіти, але частково воно може стосуватися і освіти вищої. У бізнесі для того щоб щось виготовити або щось удосконалити, орієнтуються на кінцевого споживача послуги, а з освітою справді виходить щось дивне. Усі зацікавлені сторони загалом не дуже задоволені освітою, яку ми отримуємо чи отримали.

Цікаве застереження також почув від пана Володимира, що, проводячи зміни в освіті, ми не повинні впадати в крайнощі та відмовлятися від одного та будувати безальтернативно щось інше. Змінюючи щось, ми маємо пропонувати різні альтернативи, які будуть враховувати конкретні запити основних стейкхолдерів системи освіти.

Маркетинговий підхід, запропонований Володимиром Співаковським, обертається навколо семи питань. Залежно від того, як ми на них відповідаємо, таку освіту ми і отримуємо. Спробуємо ці сім питань спроектувати на вищу освіту.

  • Навіщо вчитися (мета)?

Відповідь на це питання університет повинен давати в місії. Місія - це лаконічна формула, у якій акумульоване те, заради чого університет існує. Місія університету має відповідати на запитання «навіщо вчитися?» та «ким має стати людина, коли закінчить навчальний заклад?».

  • Чому вчитися (контент)?

Студент, який робить мотивований вибір, отримує той освітній контент, що пропонує університет, і переконується, що він зробив правильний вибір, бо контент відповідає заявленій місії. Студент, який зробив невмотивований вибір, розчаровується, але розуміє, чому так сталося, бо він може зрозуміти, що цей університет має ту місію, яка з його особистою місією не співвідноситься. Тоді все чесно.

  • Як вчити (технології)?

Які освітні методики слід використовувати, щоб повною мірою реалізувати місію та адекватно донести освітній контент.

  • Хто вчить?

Перші три питання визначають, який викладацький склад слід мати університету, або на чому має бути акцент при перепідготовці та підвищенні кваліфікації викладача.

  • Де вчитися?

Якщо вчитися в університеті, тоді це навчання точно має давати людині більше, аніж самоосвіта. Університет надає комплексне формування компетентностей у досить стислий строк.

  • Скільки коштує освіта (калькуляція)?

Важливо порахувати, скільки буде коштувати освіта для досягнення місії з тим контентом, який потрібний для досягнення місії, щоб залучити таких викладачів, які можуть надати освітній контент, що відповідає заявленій місії.

  • Які результат ми отримаємо?

Якщо випускник отримав те, що обіцяв йому університет, або навіть більше, значить, система освіти окремо взятого університету побудована адекватно, та університет сфокусований на тому, що обіцяв дати своєму студенту, та відсікає все, що виходить за межі цього фокусу.

А тепер найголовніше. Питання, яке дає відповіді на попередні питання: чому потрібна стратегія університету та чому ця стратегія має бути маркетинговою?

Якість освіти ми можемо забезпечити лише тоді, коли ми знаємо, за якими критеріями ми цю якість міряємо. Тобто чи реалізована місія університету та основний клієнт - студент - отримав, що очікував. Та якщо відсоток задоволених буде наближатися до 100%, то це і означає, що це - якісна освіта.

На думку Володимира Співаковського, освіта дає брак у 80%. Якщо з середньою освітою це можна якось виправдати, оскільки вона є загальнообов’язковою, то чому споживач вищої освіти погоджується на низьку якість вищої освіти? Фактично клієнт не отримує того, що прагнув.

Кожен університет повинен мати свою місію, яка буде підкоряти підготовку на всіх рівнях та спеціальностях. Тоді ми отримаємо різноманіття освітніх пропозицій, які будуть якісно задовольняти попит на вищу освіту.

На думку пана Володимира, так сталося, бо зараз загальною ціллю середньої освіти в Україні стало просте бажання учня та батьків здати ЗНО та продовжити навчання в університеті. А навіщо продовжувати навчання в університеті? Бо так роблять усі. 79% українців віком 17-26 років здобувають або вже здобули вищу освіту. Коли метою вищої освіти є здобуття вищої освіти, то така дрібна мета призводить до того, що якісною буде сприйматися все, що дає диплом одного з рівнів вищої освіти акредитованого державною освітньою програмою (раніше це називали дипломом державного зразка).

Формувати запит на отримання вищої освіти може сам абітурієнт. Це коли абітурієнт обирає або престижну спеціальність, або можливість отримати освіту дешево, або безкоштовно.

Запит може формувати ринок праці, розміщуючи вакантні посади, та на це може орієнтуватися університет.

Запит може формувати держава, коли визначає ті галузі, у яких для неї критично мати підготовлених фахівців. Це вчителі, медики, військові та інші, що визначено пріоритетом розвитку держави.

Університет у своїй стратегії маркетингово має визначити, як вона задовольняє ці запити.

Так, запити можуть бути з цих трьох джерел, але головним завданням освіти має бути те, що вона підвищує життєві шанси випускника на професійне та особистісне зростання після університету.

Хоча будуть залишатися заклади вищої освіти, які будуть виконувати функцію своєрідного «Інституту благородних дівиць», які будуть надавати дуже невибагливу освіту, головним завданням якої буде біологічне, психологічне та інтелектуальне дозрівання людини для відкладеної особистісної та професійної реалізації.

Університет, який прагне бути актуальним на ринку освітніх послуг, має завжди відстежувати запити та пропонувати свій якісний актуальний освітній продукт. І це все має бути підкорено реалізації стратегії, у якій визначена місія.

Оригінал

Освіта.ua
12.05.2020

Популярні блоги
А. Ночкін: чому не варто скасовувати ДПА у формі ЗНО Скасування ДПА у формі ЗНО вкрай негативно вплине на випускників 2020 року і з організаційного боку, і на їхні результати
К. Спітковська: навіщо тримати випускників у заручниках? Потрібно відмінити ДПА в 11-х класах, аби розвантажити пункти тестування для складання ЗНО
І. Кузнецова: віртуальний світ втомлює або Бобік здох Віртуальний світ - неприродне середовище для людини, і при тривалому перебуванні перевантажує мозок
В. Бондаренко: ще раз про ЗНО у поточному році Пропоную МОН прийняти обдумано-революційне рішення – не проводити ЗНО у цьому році
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Володимир
При такому рівні корупції домінує особисто-корисливий підхід, а не державний.
Cirius
Усе логічно і правильно написано, але для кого? Ті,що приймають рішення керуються своєю, тільки їм притаманною логікою. Ті, хто споживає існуючі послуги ВНЗ не дуже переймаються якістю освіти, головне щоб був папірець на руках як підтвердження, що ти не дебіл. Ті ж, кому справді потрібні знання у багатьох наших вишах вчитися не будуть. Як мріяли риночники- "базар" сам розставить усе по своїх місцях. Адже вища освіта і так не є вирішальною в успішній кар’єрі людини(прикладів чимало).
KVP1248
Все вище написане стосується не університету, а інституту, чи технікуму. Тут готуються спеціалісти-професіонали, які здатні працювати з тим, що уже було до них відкрито геніальними творцями. Істині університети мають забезпечити умови розвитку та удосконаленню для майбутніх геніїв, які не мають аналогії в пройденій історії. Згідно С.Савельєву, нейронна мережа в людині має безмежне число комбінацій з 300 основних зон, які відповідають за її творчі можливості. Індивідуальна «изменчивость» перевищує видову. Тому в реальності ми маємо своєрідний ефект Мауглі, коли вовча зграя робить з людини звіра, знищуючи нейронну мережу, яка забезпечує людське творче начало. Чи здатен сучасний університет підготувати студента до життя в світі де немає грошей, немає таких фундаментальних категорій, як простір-час, сила…? Все вище сказане може несподівано зникнути, як зник СРСР. І ми, копіюючи, удосконалюючи все вже відкрите до нас, побудуємо китайські хмарочоси, а авангард зникне в паралельних вимірах!

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!