М. Хоменко: про реформу професійно-технічної освіти

Оптимізацію мережі необхідно проводити, не чекаючи самоліквідації окремих закладів освіти

М. Хоменко: про реформу професійно-технічної освіти

Автор: Микола Хоменко, заслужений працівник освіти.

Нас вже давно мало чим можна здивувати, але деякі заяви щодо реформування освіти не скажу, що здивували, – дещо насторожили. Ніхто не чекав, що реформування професійно-технічної освіти може піти в такому руслі – об'єднанні її з фаховою передвищою.

Не віриться, що це можливо, враховуючи, що ще не висохли чорнила на наказі про фахову передвищу освіту. Здавалося, цей рівень підготовки фахівців отримав нарешті карт- бланш і можливість працювати в спокійному режимі. Особливо враховуючи, що робота над цим законом велась протягом п’яти років.

Гаразд, залишимо в спокої цей закон. Справа навіть не в ньому. Чи можливо об’єднати підготовку кваліфікованого робітника і фахового молодшого бакалавра? Безумовно, можливо, але якщо заклад освіти більш високого рівня надає можливість отримати, окрім основного фаху, ще 1-2 робітничих професій. Головне пам’ятати, що є три головні суб’єкти ринку праці – робітник, майстер, інженер. На них, власне кажучи, побудовані всі технологічні процеси виробництва.

І не тільки виробництва – санітарка, медсестра, лікар. Не буду деталізувати функції працівників кожної з категорій, сподіваюсь, що вони відомі. Коли працювали над Законом «Про фахову передвищу освіту», була думка щодо заміни «молодшого спеціаліста» на «майстра». Спрацювало те, що в свідомості більшості термін «майстер» асоціюється з технічним напрямом діяльності і складно сприймається стосовно гуманітарних. До речі, не секрет, що сьогодні бізнес не особливо цікавить диплом, так що той, хто навчався на майстра, може працювати і робітником, і інженером, і навпаки –  залежно від мотивації.

Звичайно, маємо потребу в змінах організації підготовки як робітників, так і фахових молодших бакалаврів. Хочемо чи не хочемо, але оптимізацію мережі необхідно проводити, не чекаючи самоліквідації окремих закладів освіти через критичну кількість студентів. Так, з 708 закладів фахової передвищої освіти з контингентом менше 100 студентів нараховується 60, а 100-200 студентів мають 92 заклади.

Якщо розглянути динаміку наповнення закладу за останні п’ять років, то кожний з них зменшив кількість студентів у два, а то і три рази. А кількість викладачів і працівників майже не змінилася. У кожного своя причина зменшення чисельності студентів. Багато з них є приватними або відомчими вузькопрофільними. Звичайно, що за такого стану речей вони приречені, і їх доля, на жаль, уже не тільки в їх руках.

Але при цьому 175 коледжів має по 400-600 студентів, а 180 ‒ ще й більше. Багато з них не тільки зберегли контингент, але й змогли його наростити. До речі, кількість студентів, які навчалися в коледжах і технікумах, зменшилась за 30 років незалежності більше ніж в два рази ‒ з 756 тис. у 1990 році до 361 тис. у 2019, враховуючи, що закладів освіти відповідного рівня за цей період зменшилось лише на 34.

Те саме можна сказати про професійно-технічні училища, яких зараз нараховується близько 730, а у 1990 році було 1246, де кількість учнів відповідно зменшилася з 643 тис до 255 тис. Думаю, всім зрозуміло, що кількість закладів вищої освіти також змінилась за цей період, але в протилежну сторону: з 149 у 1990 до 282 у 2018.

Враховуючи складності вирішення питань щодо об’єднання підготовки робітників і фахівців, хотілось би застерегти проти огульного підходу.

Закони «Про професійну освіту» і «Про фахову передвищу освіту» мають бути і перетинатись в окремих позиціях.

Об’єднуючи окремі професійно-технічні і фахові заклади освіти, необхідно:

  • враховувати їх місце розташування і напрями підготовки;
  • дотримуватись експериментального підходу, запроваджуючи пілотні проєкти в окремих регіонах;
  • провести попередню інвентаризацію закладів освіти з визначенням людських, матеріальних ресурсів і перспективи подальшої діяльності;
  • ширше запроваджувати курсове навчання в професійній підготовці;
  • створювати навчально-практичні центри не тільки в професійно-технічній освіті, а й у фаховій передвищій.

Щодо карантину. Непростий час для нас всіх, для всього людства. Ми подолаємо цю біду, як би важко нам не було. Але після цього дещо по-іншому будемо дивитися на світ і сприймати його. Бережімо себе і своїх близьких!

Освіта.ua
03.04.2020

Популярні блоги
К. Спітковська: навіщо тримати випускників у заручниках? Потрібно відмінити ДПА в 11-х класах, аби розвантажити пункти тестування для складання ЗНО
І. Кузнецова: віртуальний світ втомлює або Бобік здох Віртуальний світ - неприродне середовище для людини, і при тривалому перебуванні перевантажує мозок
В. Бондаренко: ще раз про ЗНО у поточному році Пропоную МОН прийняти обдумано-революційне рішення – не проводити ЗНО у цьому році
В. Онацький: ДПА-2020: чергові «новації» від МОН МОН щодня отримує численні звернення з вимогою скасувати ДПА, однак залишається на своїй позиції
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Ващук Микола
Бездарі із завищеною самооцінкою, жаднючі покидьки дорвалися до «реформування» освіти. Ім кидають срібляки від дєда Сороса , вони з єзуітським задоволенням все трощать. При цьому ходять з піднятою головою і вважають всіх інших соціальною гноівкою. Школу трощать в через Нуш, пту розгабили, коледжі закривають... дивіться- як боряться за посаду міністра- штовхають тільки свойого. За душі молоді боряться, за панування закуліси.
Tet-a-tet
Для Ващук Микола: Ваш допис явно замовного характеру, таких істеричних висновків є чимало, ніби їх пише одна людина. Хто розграбував ПТУ? Ті директори, які їх всіляко лобіюють. Навіщо місту два-три однотипних коледжі? Це потрібно державі і людям, чи може комусь іншому? Навіщо державні коледжі по 100 учнів при навч.базі на 400? І так можна продовжувати. Якщо справді вболіваєте за авторитет освіти пишіть правду, а то скоро Сорос буде винуватий навіть у тому, що у нас немає захисних масок від вірусів.
We are we
Путин: эта я заказываю такие коменты. Хочется сахранить коледжи.
Синегал
Пту ніхто, дурік, не грабував. Вони від старості розсипаються і від зневаги.
Коментувати
Олена Смірнова
На мою думку змінити вже майже нічого не можливо стосовно системи профтехосвіти. Нею лякали учнів шкіл протягом багатьох десятиліть. Це майже, як людина може потрапити у в’язницю. В молодших класах вчительки лякають неуспішних учнів робітничими професіями, а старшокласникам вказують на те, що без ЗНО вони опиняться в ПТУ серед таких самих дебілів. Ніякий сучасний школяр не бажає працювати на найновішому американському комбайні, або шити у потоці одну швейну операцію за копійки, та ще й в туалет не ходити. Краще вже каву продавати або з папочкою ходити по крамницях і пропонувати товари, та оформлювати замовлення. Я багато років ходила від свого ПТУ на профорієнтацію у школи. В 9 класи часто не пускали, а в 11-х ти відчуваєш себе, ніби занесла їм у клас гнилої риби.
Юрій
А чому навчально-практичні центри створюють лише в СПТУ? Це все одно що гроші в пісок. Набагато ефективніше б це працювало в провідних коледжах.
Василь Шминдрук
У нас усі, кому не ліньки, вміють жонглювати цифрами. До 1990 року минулого століття в нашій державі налічувалось близько 52 млн. громадян. І навіть тих 1246 (цифра автора) професійно-технічних училищ Україні було забагато. А щоб тоді наповнити аудиторії учнями, молодь везли вагонами із кишлаків Середньої Азії. Зараз у нас близько 730 (цифра автора) закладів професійної освіти, у яких учнівських місць на порядок більше кількості потенційних абітурієнтів. Така ситуація склалася тому, що населення скоротилося до 37 млн., а суттєвого скорочення кількості закладів ПТНЗ не відбулося.
Tet-a-tet
Для Василь Шминдрук: Читав не раз Ваші коменти і у всьому з ними погоджуюся. Не багато таких як Ви, що чесно говорять про проблеми професійної освіти. Хоча Ви також частина цієї спільноти,серце Вас болить як у кожної порядної людини, яка дорожить своїм фахом і має професійну гідність. І дуже прикро читати деякі коменти типу"розграбували,розтрощили, жаднючі покидьки".Ці коментатори хочуть, аби усе залишалося як було- корито і марнотратне використання бюджетних коштів. Оті всі зайві площі зовсім не пустують, там процвітає лівий бізнес, за який так боряться ті, хто не любить Сороса, НУШ і т.д, бо це підриває їх матеріальні статки. Як рятують свої корита директори ПТУ я бачу вже не один рік, більшість яких не є професіоналом з якогось фаху. На хабарі кошти є, а от на реконструкцію ПТУ немає. Тому тут має своє вагоме слово говорити влада.Жити маємо по кишені, а не за хотєлками ділків від освіти. Жаль, що очищення професійної освіти йде так повільно, це на шкоду її престижу і державі.
Коментувати
Василь Шминдрук
(продовження). Міністерські чиновники запропонували піти шляхом адаптації (пристосування) з ознаками мімікрії. Просто два або навіть три заклади об’єднались в один. Ось звідки зменшення цифри закладів. Кількість будівель майже не змінилась. А це навчальні площі і учнівські місця. Правда якусь кількість ПТУ закрили, але вона не значна. Да і вищих навчальних закладів така кількість, що туди приймають усіх. Щоб підвищити престижність професійного навчання, потрібні радикальні зміни і не популярні заходи:
Василь Шминдрук
(продовження) 1.Приймати до професійних закладів тільки на базі повної середньої освіти. У нас достатньо шкіл, з різними формами навчання, для надання середньої освіти. І зміни в Конституції тут ні до чого. 2.Кардинально змінити імідж професійного закладу. ПТНЗ не повинні виконувати для молоді роль притону, а грамотним і вихованим випускникам шкіл буде не соромно вступати на навчання. Філософія, що треба було кудись іти, нехай залишиться у минулому. 3.Дати професійному закладу пристойну назву, наприклад, професійний коледж № …. Зараз вони називаються так, що чорт язика зламає. Набір великих букв, а розшифрування може займати не один рядок.
Василь Шминдрук
(продовження) 4.Корпуси нових навчальних закладів повинні бути повністю модернізовані, технічно і методично оснащені усім необхідним для сучасної підготовки кваліфікованого працівника. Адміністрація та педпрацівники повинні бути компетентними, з вищою профільною освітою, а не просто з дипломом. Бо всі безграмотні прошарки суспільства себе дипломами уже забезпечили. 5.Групи повинні мати за списком будь-яку кількість слухачів. Випадкових абітурієнтів відраховувати. Якщо вчитись не бажають, нехай ідуть працювати різноробами. Ось при таких умовах заклади ПТНЗ перестануть називати «бурсами», а здобувати професію буде досить престижно. Відпаде потреба стояти за гроші в черзі за дипломом ВНЗ. Правда, в нашій реальності, мої пропозиції є мріями із області фантастики. Але в цивілізованих країнах, такими заходами, деградацію освіти давно побороли.
Чорношкуренко
Тут діагноз- безграмотність Мону. Половина начальників не розуміє різницю між коледжем і профтехучилищем. В когось спитати гординя не дозволяє. А раз не знає, тоді все руйнує, знищує всякий»непотріб». Дали грант і трощить тупо. В президента , Кабміні , парламенті - всі такі професіонали...
Доцент
Скоро вже будуть діяти три категорії коледжів – коледжі вищої освіти, коледжі фахової освіти, а тепер ще буде коледж професійний. Як можуть абітурієнти та їх батьки розібратися де навчатися???
Марина
Не думала що в освіті такий дисбаланс між рівнями освіти. Це піраміда навиворіт, яка економіка може це витримать.
Валерій
Невже це можливо. "Бред". Одні будують інші ламають.Технікуми і коледжі готують тих спеціалістів які були і є потрібними. Це не тільки соціальний проект, як в профтехів, а те що необхідно нашій економіці, через що вони і зберігають свою стабільність. А спроба реанімувати профтехосвіту шляхом об’єднання це намагання ліквідувати систему яка в дійсності працює. Маразм. Чи це вимоги МВФ?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!