Г. Сищук: найскладніше у роботі вчителя - бути матір'ю

Здорова адекватна мати - центр добробуту родини, здорова адекватна вчителька - центр обертання галактики

Г. Сищук: найскладніше у роботі вчителя - бути матір'ю

Автор: Галина Сищук, учитель, м. Харків.

Найскладніше у моїй роботі - бути матір'ю... Адекватною, врівноваженою, підтримуючою...

Хоч скільки дипломів ти не май, найрідніші - то твоя мертва зона. Бо вони у особистому просторі, вперемішку з емоціями, з внутрішньої сторони серця.

Я-вчителька розуміє дітей.

Перша половина дня з легкістю проходить під девізом «це ж діти». Дітям потрібно бути шумними, активними, радісно-вискітливими та непосидючими.

А от Я-мати хоче тиші.

Двоє шумних, активних, радісно-вискітливих невгамовиськ теж діти (шепоче мій мозок). Та все моє Я прагне спокою. Звичайної. банальної. тиші.

Я-вчителька допускає, що її зрозуміють не одразу.

Спокійно розбиваючи попередню фразу на коротші, більш конкретні блоки, повторюєш необхідне тричі, терпляче чекаючи результату. Бо у всіх різна швидкість сприйняття. Всі діти різні і мають право бути такими.

Та Я-мати мріє, щоб читали її думки.

Під вечір набридає бути папугою. І набагато легше зробити все власноруч, ніж знову , як Попка-дурак, повторювати і повторювати...

Я-вчителька розуміє, що конфлікти потрібні.

У колективі діти вчаться співіснувати і знаходити спільну мову. Ти вміло модеруєш ситуації притирки і відстоювання власної позиції, надаєш потрібні інструменти, допомагаєш порозумітися...

Але Я-мати ненавидить конфлікти! Дуже складно утримувати нейтралітет і спиратися виключно на факти. Емоційність моє все! І десь гли-и-ибоко під мамськими тривогами знаходиться досвідчена вчителька-психолог...

Це постійна внутрішня боротьба.

З роками я все ж досягла балансу і навчилася швидко вмикати розум, та все-таки не завжди... Іноді накриває... І думаєш: «Ну ти взагалі адекватна?»

Я спланувала свій день так, щоб між спілкуванням з класом і спілкуванням з синами була пара годин для мене. У цей проміжок вкладаю походи на манікюр, гуляю по магазинах (це такий кайф не слідкувати, щоб нічого не потягнули і не розбили загребущі рученята), прислухаюся до своїх потреб.

Вдома облаштувала власний куточок. Це місце мого дзену. Приємні для мене дрібнички, кольори і правило «по можливості не чіпати мати». Тут я ніби крізь ілюмінатор спостерігаю за домашніми. Відокремлююсь від них. Насправді вистачає 10 хвилин, і вже хочеться повернутися в родину.

Найважливішим кроком до цієї внутрішньої рівноваги став самодозвіл на відпочинок. Прийняття того, що ти потребуєш піклування. Вміння бачити власні потреби і відкрито говорити про них. І, о диво, виявилось, що домашні просто не вміють читати думок... І сприймаються бажання матері абсолютно з розумінням і бажанням допомогти...

Здорова адекватна мати - центр добробуту родини. Здорова адекватна вчителька - центр обертання галактики.

І це емоційне здоров'я та адекватність залежать тільки від нас.

Просто необхідно це собі дозволити.

Оригінал

Освіта.ua
19.02.2020

Популярні блоги
Ірина Сенюк: я звертаюсь до вчителів загальноосвітніх шкіл Я зараз висловлю думку всіх батьків дітей 7-13 років, які навчаються дистанційно на карантині
І. Лікарчук: карантин у системі освіти в совковому стилі Карантин все-таки - це додаткові витрати для кожного, хоча б на оплату доступу до Інтернету
Олександр Мірошниченко: аналіз міфів від освітян В освітньому просторі України побутує певна кількість міфів, які кардинально викривляють реальність
В. Співаковський: навіщо оцінки, що травмують дітей Для відмінників оцінки дуже важливі, адже без порівняльних оцінок відмінники втрачають мотивацію
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
qwerty_qwert
:)

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!