А. Недоля: система продукує нові звання, а не знання

Слід зупинити фабрику марнославства і згадати, що наукові установи мають здобувати нові знання, а не звання

А. Недоля: система продукує нові звання, а не знання

Автор: Анатолій Недоля, доцент, Запорізький національний університет.

Науково-освітня система продукує нові звання, а не знання

Якщо порівняти аналітичні дані Центру досліджень соціальних комунікацій щодо розподілу вчених за галузями наук, орієнтуючись на Google scholar та Scopus, можна помітити суттєву різницю в показниках: основна кількість вчених за першим орієнтиром припадає на суспільні та гуманітарні науки, а за другим – на природничі.

Здавалося б, показники повинні якщо не співпадати, то хоча б якимось чином корелювати між собою. Але така суттєва відмінність має пояснення – Google scholar, при всій повазі, враховує також нерецензовані публікації та є за своєю природою більше пошуковим ресурсом, ніж науковометричним.

На відміну від нього, Scopus, незважаючи на всі нарікання, більше відповідає характеристиці науковометричного ресурсу, який враховує видання з імпакт-фактором.

Ця «легкота» попадання в перший з них обумовлює його популярність не тільки серед науковців, але й «псевдонауковців» та «імітаторів» науки. Тому й викликає таку жваву дискусію тема про можливе закриття великої кількісті фахових видань, які не можуть піднятися до рівня категорії А або Б, незважаючи на дворічний термін, наданий для цього.

Де ж тепер публікувати свої фоліанти і як тепер отримати омріяні ступені та звання? Вихід лише один – за встановленими в цивілізованому науковому просторі правилами.

Тепер залишається ще навести лад зі спеціалізованими радами, які продовжують продукувати іноді нікому не потрібних «спеціалістів», які не створюють нові знання, а лише переймаються досягнення омріяних ступенів та, згодом, вчених звань.

Потрібно зупинити цю фабрику марнославства і нарешті згадати, що наукові установи, якими є не тільки інститути, але й заклади вищої освіти, мають на меті здобувати нові ЗНАННЯ, а не нові ЗВАННЯ та ступені.

Як тільки ми це зрозуміємо і почнемо працювати в цьому напрямку, одразу ж якість освіти та престиж університетів почне зростати. Наукові ж досягнення оцінить міжнародна наукова спільнота. А поки «маємо те, що маємо».

Освіта.ua
15.01.2020

Популярні блоги
І. Редько: про ненормовану розумову роботу школярів Когнітивний дисонанс на фоні любові до своєї країни і бажання жити, вчитись і розвиватись саме тут
Віктор Мисан: про що думають українські учителі У школах – повний розгул «демократії» та «академічної свободи», що зверху, що знизу
Т. Єфімова: коли зникне зі шкіл совдепія з подарунками? Коли зникне зі шкіл совдепія разом з подарунками, підлабузництвом і нікому не потрібними активностями?
Н. Борисенко: чарівна паличка й валеріана для вчителя Учителі просто вигорають, і в них не вистачає життєвих сил дати дітям все те, що вони могли б
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
grygoryj
Перш ніж писати про «ЗВАННЯ» і «ЗНАННЯ», самому потрібно через «жорна захисту» дисертації у спеціалізованій раді, а вже тоді нести подібну нісенітницю. Так, науковці старіють, а молодь через таких ПИСАК і низьку заробітну плату в ЗВО і наукових установах не затримується. У сьогоденному українському суспільстві науковець (викладач) немає честі… і в першу чергу через таких ПИСАК, які будь-яким способом намагаються дискредитувати професора чи наукового співробітника!!! Матеріальна база відсутня! А про опублікування у наукометричних базах годі й волати… Вітчизняні результати дослідження котрі мають новизну і велике значення для науки і НАШОЇ ДЕРЖАВИ, публікуються у закордонних виданнях (та ще й в обов’язковому порядку) за плату, яка дорівнює двом окладам професора. Від опублікування у закордонних виданнях втрачає тільки вітчизняна наука, тому фахові видання і не можуть піднятися до рівня категорії А або Б! Виникає питання: ЧОМУ ПРОВІДНІ ЗАКОРДОННІ НАУКОВІ УСТАНОВИ І КОРПОРАЦІЇ ЗАБИРАЮТЬ (ПЕРКУПЛЮЮТЬ) НАШИХ МОЛОДИХ І ПЕРСПЕКТИВНИХ ВЧЕНИХ? Спробуйте у виробництві «ДОБУТИ» нові знання…, це не твори Арістотеля перебирати (котрий був ГЕНІЄМ у порівнянні з сучасними псевдофілософами…). «Потрібно зупинити цю фабрику марнославства і нарешті згадати, що наукові установи, якими є не тільки інститути, але й заклади вищої освіти, мають на меті здобувати нові ЗНАННЯ, а не нові ЗВАННЯ та ступені» - це пише людина, яка нічого не досягла в житті і винить когось у своїх невдачах. НА МОЮ ДУМКУ, ЦЯ «ФІЛЬКИНА ГРАМОТА» І ПРОЯВОМ МАРНОСЛАВСТВА
Author
Для grygoryj: Це лише ваша думка. Досвід захистів є. Публікації в наукових закордонних журналах є безкоштовними. Але якщо надсилають усіляку маячню у журнали, які мають псевдонауковий характер - платіть. А краще не займайтесь маячнею, про що й пишеться.
Коментувати
Доктор
Ця стаття і є зразком марнославства - коли немає про що писати, то пишуть будь що, аби про тебе не забували.
Торба
Для Доктор: Марнославство - це по-вашому "тщеславие", але те, про що ви подумали, теж присутнє в докторських, мабуть ви про це знаєте краще, раз пишете, дохтур
Коментувати
Марнослав
Уважаемый Анатолий, Вы сообщили то, что все и так знают. Ваша заметка не содержит новой информации. Пишите, что "...потрібно зупинити цю фабрику марнославства...". Вот и написали бы, каким образом это сделать.
Author
Для Марнослав: Підхід має бути подібним до нових вимог до фахових наукових видань. Або відмовитись від докторських рад взагалі. PhD достатньо.
Марнослав
Это будет революция! Представляете как вся армия "поважних, шановних, сивочолих" взбунтуется)) А доплаты за степень и звание тоже предлагаете убрать?
Author
Для Марнослав: Звичайно, доцент і професор повинні бути посадами. Мова не йде про зниження зарплатні - мова йде про перегляд окладу доцента та професора і приведення його у відповідність до суми з теперішніми надбавками, щоб люди не втратили гроші. Але для посади доцента та професора потрібно вимоги привести до європейських - обов’язковий посдок в іншому закладі, краще закордонному для доцента і два таких посдока для професора. Це потрібно робити для того, щоб не з’являлися "домашні спеціалісти" - улюбленці професора. Оцінити наукові доробки потрібно групі професорів, а не одному. А головне - академічна доброчесність - запобіжник від "договорняків".
Коментувати
Павло
.... зупинити фабрику марнославства. Така фабрика на повну потужність працює в Уманському унівситеті садівництва. Пора її вже зупинити...