І. Большакова: головний висновок з дослідження PISA

Може, дорослі почнуть допомагати дітям вчитися не на межі фізресурсів, а розумно оптимізують навчання?

І. Большакова: головний висновок з дослідження PISA

Автор: Інна Большакова, методист.

Ви знаєте, який головний висновок я зробила з дослідження PISA?

У нас дуже класні діти) Розумні, оптимістично налаштовані, з прагненням навчатися, відверті...

Вони можуть бути реально конкурентноспроможними на світовому інтелектуальному ринку праці. Вони будуть здатні зробити Україну сильною) Цьому сприяє і нормальний клімат України, і ще не настільки засмічена територія, нормальні продукти харчування у порівнянні з іншими країнами, і поміркована українська вдача, і високий рівень допитливості. Повірте, що наші діти класні!

Перший раз вони розв'язували тестові завдання PISA, зовсім не маючи досвіду вирішення таких завдань, досвіду реальної постійної роботи над проблемними завданнями (існуючи здебільшого в режимі: запам'ятав - розповів), роблячи проєкти удома самостійно чи з батьками без кваліфікованої допомоги вчителя...

Уявляю, якби це був не папір, а комп...(більшість учнів з різних країн мали комп'ютерне тестування), як би змінилися результати...

Результати: з читання у нормі (базовий) і вище - 75%, з математики (що набагато складніше) - у нормі і вище - 64%, з природознавчих наук - 75%.

Це результати «так собі» у порівнянні з іншими країнами. Ми в середині списку.

Різниця між показниками нашими і країн ОЕСД:

Учні, які не досягли базового рівня:

  • читання: ми 25,9% - ОЕСД 22%, різниця = 3,9%;
  • математика: ми 36% - ОЕСД 24%, різниця = 12%;
  • науки: ми 26,4% - ОЕСД 21%, різниця = 5,4%.

Тобто майже кожний четвертий учень в світі не досягає базового рівня. У розвинених країнах таких учнів менше.

Висновок: може, дорослі нарешті почнуть допомагати дітям вчитися не на межі їхніх фізичних ресурсів, а розумно оптимізують процес навчання? Тоді і результати стануть кращими... І до базового всі дотягнуть, і сильних стане більше) Для покращення мають бути зроблені системні конструктивні РЕАЛЬНО ПРАЦЮЮЧІ кроки...

Є питання (на основі даних PISA):
1. Чому багато навчального часу витрачається нераціонально? І якщо ще збільшити кількість навчальних годин, чи не буде ще гірше? Що вивчати і за який проміжок часу? Бо складається враження, що наша навчальна програма, як сумочка Герміони з функцією розширення: скільки не покладеш - усе влізе. Шкода, що мозок наш без цієї функції: багато будеш пхати - ще більше забудеш, та й з нервами не впораєшся...

2. Чому наші діти запізнюються до школи? Чому мають багато пропусків шкільних занять? Пропускають, бо чогось не хочуть, їхнє «тіло» відмовляється йти туди, де..?

Чому говорять про задоволення від життя, а потім про цькування (у межах норми усіх країн) і про те, що пропускають уроки?

3. Чому невеликий відсоток стійких дітей (це діти з бідних родин, але з високим рівнем досягнень)? Що робити, щоб стійких дітей ставало більше?

4. Різниця між містом і селом. Як зменшити цю різницю (реально, а не привозячи нові парти)? Проти парт нічого не маю.... Але у звітах знову фігуруватимуть парти... Обожнюю парти, як їх розставляти, чим змащувати і т. ін. Нагадує історію про те, як Труфальдіно розміщував страви на столі з п'єси Гольдоні) Нікого не цікавить якість страв, головне - де поставити...

Чи тільки школа спричинює різницю між досягненнями учнів у місті і селі? Які є інші впливи (репетитори, спроможність батьків тощо)? Як дистанційне навчання може покращити ситуацію?

5. Чому дівчата вчаться краще хлопців? Що з цим робити?

6. Що робити, якщо більше 90% учнів хоче вступати до вишу? Чому? Як це пов'язано з небажанням вчитися, про яке говорять вчителі?

7. Чому вчать дітей у школах, якщо вони не можуть розв'язати практичні задачі, хоч формули, мабуть, знають напам'ять добре? А чи добре знають? І як навчаються у школах діти, які склали тести «сильно» і «слабо»? Чи усі сильні написали сильно, а слабкі - слабо? Чому?

8. Є навчання структуроване (пряма інструкція) і ні -(конструктивістський підхід). Яка стратегія навчання працює краще при навчанні читанню, математики, наук? Чи комбінована? Чи для дітей з різним рівнем навчальних досягнень - різна? Є дані з цього приводу.

9. Не варто відмовлятися від академічності освіти і повністю переорієнтовуватися на «життєву». Але й не варто не розуміти значущості життєвих завдань для вивчення наук. Треба шукати баланс, Як це зробити?

Список запитань довгий... Це ще не всі. І це також позитивний результат)

P.S. До речі, ЗНО з математики - не та оптимізація, яка має бути, якщо зберегти те ЗНО, що вже було (суб'єктивно). І оголошення років математики і Днів математики в школах також. (Це варіянт: ну хоч щось зробимо. Нагадує місячник увічливості чи годину толерантності).

Любіть і розумійте математику, науки, читайте глибокі твори з обговоренням самі, тоді і діти будуть це робити...

РОЗВАНТАЖТЕ програми...Не змушуйте дітей «бігти по науках»... Нарешті визначіть пріоритети. Зупиніться і зануртеся вглиб...

Поважайте дітей, показуйте приклад нормального спілкування...Дорослі - ВИ)

Потрібно спільно шукати шляхи вирішення питання девіантної поведінки учнів, вчителів та батьків. І не з позиції сили: Я вчитель, а ви - ніхто.

Люблю наших дітей) Місце України в рейтингу - це їхня заслуга (і розумних підтримуючих дорослих, що поруч), бо, зважаючи на стан освітньої системи, могло бути і гірше...

Оригінал

Освіта.ua
17.12.2019

Популярні блоги
Дмитро Ламза: про проведення уроків у літній період Чи зможе держава забезпечити відповідні санітарні умови для того, щоб дітям було комфортно навчатись?
І. Лікарчук: карантин у системі освіти в совковому стилі Карантин все-таки - це додаткові витрати для кожного, хоча б на оплату доступу до Інтернету
Олександр Мірошниченко: аналіз міфів від освітян В освітньому просторі України побутує певна кількість міфів, які кардинально викривляють реальність
В. Співаковський: навіщо оцінки, що травмують дітей Для відмінників оцінки дуже важливі, адже без порівняльних оцінок відмінники втрачають мотивацію
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Володимир
Що робити, якщо більше 90% учнів хоче вступати до вишу? Не допускати до ЗНО учнів з середнім рівнем знань. Тому що вишів багато, а низький поріг вступу стимулює вивчитись на депутата...
Hala
Для Володимир: Якщо 90% учнів хоче вступати до вишу у звичайній школі (не гімнізії або ліцеї), то це свідчить про погану профорієнтаційну роботу в школі. Більшість тих, хто отримує вищу освіту працюють на посадах, де не вона зовсім не потрібна. Всі гадаю пам’ятають пісеньку "грузчик, грузчик, парень работящий". В багатоох професіях достатньо ПТУ, курсів або взагалі практичних навичок. Всі наші програмісти, які працюють на закордонні фірми навряд чи надають при працевлаштуванні дипом виші, який не визнається в інших країнах. Вступати до виші повіинні лише дійсно розумні та талановиті.
Коментувати
Val
Воздушный шарик искал колючку..._
Вчитель
Статитика з математики завжди така : 5%-гарні знання,15%- добрі знання, 40%- посередні 40%- погані! Якщо ви не спеціалізований заклад, то це було 20 років тому і є зараз! З власного досвіду! А тепер розкладіть цю статистику на школу з 80 учнями???
Олекса Позняк
Усіх цих методистів та в школи! В класи де по 35-38 учнів. Нехай би показали як працювать. 20 000 дармоїдів лише по районо ...
Вчитель
Для Олекса Позняк: Я методист рмк, працюю за сумісництвом вчителем хімії в школі району, маю призерів районних і обласних олімпіад, проводжу семінари і даю відкриті уроки для своїх колег вчителів. Тому не потрібно всіх під одну гребінку. І дітей у мене в класах по 30-35 учнів. І конфлікти теж бувають. Ми всі люди. А в районо ще добрий шматок роботи.
Коментувати
Ванночка
До чого, до чого ця аиха? Як і в будь-якому середовищі, є позитив і негатив, біле і чорне, радість і смуток... Навіть серед бджолиної сім’ї є трутні. То там нормально? Там можна? Серед людей так само. Що за зашквар гнатися за рейтингом? Когось вигороджувати, а когось (вчителів) затоптувати? Мовляв, діточки такі милі-любі, а ми не знаємо до них ключиків! Кожен час народжує відповідні форми. Не можуть учні бути суперсучасним, а вчителі десь із 60-х. Яка короста придумала, щоб всі були відмінниками, зразковими, інтелектуально передовими? Набрид весь цей аналіз і тупі висновки!!!
Людмила
Головний висновок криється у відсутності мотивації вчитися. Як у дітей, так і у батьків. Стати лікарем? Вчителем? Потратити кращі роки життя на навчання і потім не влаштуватися за спеціальністю? Або влаштуватися за 5 тис. Що повідкривали зараз у ВУЗах? Менеджмент? Туризм? Психологія? Це про що? Навчання там -- профанація, і не лише там. Вміти такий спеціаліст нічого не буде. Це криза Вищої освіти, якщо вона стає незатребуваною. Можна життєрадісно стверджувати, що діти в нас класні, але яке майбутнє ми можемо їм запропонувати? Міністерство освіти має виробити багаторічну концепцію розвитку освіти і змусити уряд глобально сприяти, щоб " класні діти" були затребувані у вигляді класних високооплачуваних фахівців у майбутньому. Для цього потрібно матеріально стимулювати новітні галузі виробництва, будувати підприємства, реформувати охорону здоров’я, підіймати престиж професій лікарів і вчителів, підвищуючи їм платню. Але наше міністерство, то змінює чорнило з червоного на зелене, то переймається гендерною рівністю шкільних вбиралень. Це деградація. Ніхто не захоче вчитися, якщо не бачитиме перспективи влаштуватися на хорошу роботу. А щоб були популярні робочі місця, треба активно працювати всьому уряду, модернізувати економіку, а не чекати, що ринок сам собою проведе відбір потрібних спеціальностей. Бо ринок проведе -- поліцейські, військові, робітничі спеціальності, вантажники, продавці і офіціанти потрібні ринку. Вчителі, лікарі, науковці там не треба. То навіщо вчитися?
Реаліст
Нашу статистику у цьому рейтингу дуже сильно підпортили тупі селюки із забичиних сіл, нажаль. Особливо це стосується математики та науки
Забичена селючка
Для Реаліст: Читаючи такий коментар дуже сумніваюся в ерудиції цього ’’вундеркінда’’ з ’’незабиченого міста’’. Людина із здоровим глуздом й інтелектом такого не напише ніколи. Залиште в спокої село. Чого воно всім поперек горла? Ми, ’’забичені селюки’’, у міста нічого не просимо. І досягаємо в житті того, що хочемо, розумом і працею.
Так таки так
Уважаемый Реалист, " Забичени селюки"- очень оскорбительно. Хотя действительно процент детей алкогольного и наркотического зачатия увеличивается.
Реаліст
Очень оскорбительно? Да, согласен. Но таковы реалии жизни. Результаты ЗНО в селах всегда хуже чем в городах. Это говорит как о низком интеллекте учеников , так и убогости учителей
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!