М. Хоменко: об’єктивна оцінка закладу освіти – це випускник

Було б цікаво під час перепису отримати об’єктивні дані, який заклад людина закінчила і де працює

М. Хоменко: об’єктивна оцінка закладу освіти – це випускник

Автор: Микола Хоменко, заслужений працівник освіти.

Професійна освіта. Це не тільки професійно-технічна, а і фахова передвища, і вища.

Чого ми хочемо? Ну звичайно, щоб освіта була доступною, та головне – якісною.

Щодо доступності особливих проблем немає. Створена потужна інфраструктура закладів освіти для підготовки робітника, майстра, інженера. На будь-які статки – державні, комунальні, приватні.

Щодо рівних можливостей. Суспільний менталітет стосовно отримання фахової освіти, а тим більше якісної освіти, склався не сьогодні і не вчора. Закономірно, що більшість молодих людей намагаються потрапити до закладів освіти в наших  мегаполісах – Києві, Харкові, Львові. Та й їдуть вони сюди не тільки для того, щоб стати студентом, але й щоб влаштуватися на роботу, не дивлячись на вартість навчання, віддаленість від місця постійного проживання, складності з житлом. Як результат, кращий освітянський, науковий потенціал накопичується у відомих містах, провідних університетах.

Навіть отримавши бакалаврську підготовку в регіональних університетах, все більше молодих людей намагаються отримати диплом магістра в закладах освіти України, які посідають перші сходинки в рейтингу.

Цьому сприяє запровадження єдиного державного кваліфікаційного іспиту на шталт ЗНО, за результатами якого, звичайно позитивними, студент може продовжити навчання в бажаному університеті. Головне – мати знання, які дозволять подолати конкурсні перепони.

Але по завершенню навчання більшість випускників осідає якщо не в мегаполісах, то поблизу них, нерідко працюючи не за спеціальністю, а то й взагалі на робочих місцях, де не потрібна вища освіти. Як результат, за свідченням роботодавців, особливо з регіонів, їх кращі працівники здебільшого не є випускниками престижних університетів.

Є велика кількість різноманітних рейтингів, де основні критерії оцінки діяльності закладів освіти – це публікації в закордонних фахових виданнях, відстеження цитованості статей (Scopus), науково-педагогічний потенціал, інформаційний ресурс тощо. Безумовно, що це дуже важливо і реально можна відслідкувати, визначаючи місця в рейтингу. Але в цьому випадку ми оцінюємо саме дерево, а не плід, який росте на ньому, станок, а не деталь, яка виточується.

Не хочу наводити нові алегорії, але в дійсності об’єктивна оцінка діяльності закладу освіти – це випускник. Де він працює, на якій посаді, яких результатів досягло це підприємство, що про нього думають колеги і керівники тощо.

Чи складно це зробити – безперечно, так. Було б дуже цікаво під час перепису населення отримати більш-менш об’єктивні дані, який навчальний заклад людина закінчила і де працює.

Освіта.ua
13.12.2019

Популярні блоги
Т. Єфімова: як і чому школа вбиває мотивацію в дітей Чому в школі досі знижують оцінки за відступи, неправильний запис і колір малюнка
О. Бобкова: участь в олімпіаді не має бути примусовою Життя і здоров’я дітей і вчителів є вищою цінністю, аніж результат у олімпіад
І. Лікарчук: олімпіади - традиція совкової освіти Жодним законом чи нормативним документом обов’язковість участі школи у олімпіадах не передбачена
О. Українець: ЗНО з літератури дійсно не потрібне Шкільна програма передбачає читання текстів і біографій, а не вивчення літератури, і це дві дуже різні речі
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Анатолій
Оптимізація закладів вищої освіти. Яких і по якому принципу? Шляхом маніпуляції державного фінансування, врахуванням різноманітних підтасованих рейтингів, розширенням можливостей приватних навчальних закладів, створенням комісій з прикладу 37 року - , "трійок" передачі на місцевий бюджет з подальшим переведенням університетів в професійні училища. Як? Те що гроші ходять за студентом цікаво, але не переконливо. Здається що вони ідуть по давно протореному шляху. Звичайно що всі столичні університети залишаться, а регіональні… Якщо хтось думає що механічне об’єднання закладів освіти які знаходяться за сотні кілометрів один від іншого є ефективною формою оптимізації то це в кращому випадку дурість, а в гіршому виконання чиєсь замовлення.
Cirius
Для Анатолій: У моєму місті 5 внз готує агентів з організації туризму і всі набирають не комплектні групи( 10-15 студентів) Скажіть, це раціонально?80% їх випускникі не знаходять роботу після навчання. І так по багатьох спеціальностях. Можна зрозуміти тих, хто у цих ВНЗ працює,їм жаль залишати свою роботу. Але запитаймо себе, для кого створюється НЗ, для студентів чи викладачів? Колись випускники ВНЗ мусіли їхати працювати по направленню у ті куточки СРСР, де була в них потреба.Сьогодні ми готуємо спеціалістів для себе і видно, що стільки ВНЗ нам просто не потрібні. Бюджет не може профінансувати стільки закладів у повному обсязі, то краще оптимізувати мережу, чи тримати її на голодному пайку? А от щодо справедливих критеріїв оцінки якості навчання у ВНЗ я з Вами згоден, наша АПНУ та її інститути вже давно мали розробити такі критерії.Але якими б справедливими вони не були завжди буде частина незадоволених викладачів, бо тут зачіпається їх матеріальний інтерес.
Ірина
Підпишусь під кожним словом. У нашому невеликому містечку декілька напівпорожніх ПТУ, 4 напівпорожніх коледжа.Щорічно випускається приблизно 400 9-класників, школи хочуть залишити учнів в 10 клас.Не розумію, як тих 400 розділити між всіма бажаючими набрати абітурієнтів в ці заклади?
Коментувати
Тарас
В нашій країні напевно якщо не проводити диспансеризацію, то на крайній випадок провести щеплення проти огульного вихвалювання і впровадження всього іноземного особливо в освіті. Вища освіта починається не з порога університету, а з порога дитячого садка. Ще там формується бачення ким хто хоче бути і як цього можно досягти. Звичайно через університет, а не через профтех. Наша НУШ як і все стане колись старою і те що запроваджується, нове закордонне, на теренах нашої освіти розвіється як прах. Десятки років запроваджували методу виховання і навчання фінську, японську, німецьку – їздили туди, привозили експертів, приймали участь в грантах , звичайно це відпрацьовували. Головна мета хочемо жити, працювати в достатку як в них. Результат. Знову стоїмо на порозі школи… Забули все краще, що в нас було, що виводило нашу освіту в кращу в світі.
Cirius
Для Тарас: Практика показує,що ті,хто спочатку здобував професію, а потім ВО, рідше помилялися у виборі спеціальності. Навпаки, статистичні дані показують, що майже половина тих, хто відразу після школи поступили у ВНЗ не приживаються на виробництві, не раз змінюють роботу і вид заняття. Більшість випускників шкіл не знають, яка спеціальність їм до вподоби і діють методом втику, а ну не помилюся. Скільки фізиків,хіміків, юристів і економістів стоять на ринку, або працюють де будь, щоб якось вижити? Якщо наша освіта була кращою у світі, то чому ми так впали?Чому оці високоосвічені люди допустили до цього? Можна задати ще багато запитань,але вочевидь видно, що справа не у самій освіті як такій. Багато деспотів і тиранів мали прекрасну освіту, але гуманними людьми так і не стали.
Торба
Для Cirius: Тільки не НАПНУ - цю контору "Роги та копита" потрібно закривати.
Коментувати
Friend
За рейтингом випускників кращий МАУП, два голови уряду. Мабуть далі можна не продовжувати.
Доцент
А чому б не визначитись з правом окремих вищих закладів освіти готовити лише бакалаврів , а провідних лише магістрів? Це й розподіл умовно уже відбувається , його необхідно просто легалізувати. Тим самим визначитись хто присвятить себе науці , а хто виробництву , школі , лікарні. Не особливо зациклюємося на науці в університетах ,в більшості з них ,як кажуть «днем з вогнем» . Що видумувати, коли в Німеччині є вузи класичні ,а є для підготовки фахівців на виробництво , де мають право викладати професора які стажувались на посадах куди підуть їх випускники не менше трьох років. Напевно краще готувати хороших бакалаврів , ніж пнутися на магістра.
Tet-a-tet
Для Доцент: Дуже правильні думки, але біда у тому, що ректорське лоббі відразу його завалить. Вони стільки наплодили універів,що будуть всіляко перешкоджати будь-яким змінам. Я за ВНЗ класичного типу і можуть бути виші для підготовки фахівців для виробництва. Саме на фахівців для виробництва і є найбільший попит, але його не можуть реалізувати більшість закладів ВО, бо вони не мають відповідної матеріально=технічної бази, а кошти у її розвиток не вкладають, а банально проїдають. У Німеччині лише 5% випускників шкіл йдуть в класичні універи, решта здобувають профосвіту різного рівня. Нам би ще німецької дисципліни та прагматизму, та поменше ділків від освіти.
Сувій
Не 5 , 20 % !! Не обманюйте.
Коментувати
Володимир
У хворому суспільстві не може бути здорової освіти. Корупція не дасть.
Чорноіван
Немає стратегіі розвитку Украіни, немає стратегіі розвою освіти , ми педагоги нікому не потрібні.... Соросята заволоділи краіною, в Мон на кого не кинь- грантожер: новосад, ковтунець, шаров, фініков, стадний, рошкевіч, гриневіч, совсун, квіт . Звідси— не позбавимося цих бариг, нічого не зміниться.
Олександра
Той хто запровадив "скопус" розуміє її комерційну складову, як важливого елементу при включенні в рейтинг. Власне кажучи, як і індекс Хірша. Те що мають його засновники - світові видавничі корпорації це одна справа, а те що робиться в нас це в рази більше. Починаючи з публікацій у фахових виданнях. Вартість однієї публікації може становити від 100 до 500 доларів. Не довіряйте тим хто говорить, що публікації безкоштовні. Зробити це молодому аспіранту за власний кошт майже неможливо. Декілька років тому університети Китаю для того щоб піднятись в світовому рейтингу вклали кошти для надання можливості публікуватись своїм науковцям. За рік рейтинг університетів країни значно покращився. Україна може це також успішно зробити, не пошкодувавши на це кошти.
Сармат
Для Олександра: скопус- для іноземних спецслужб, вимивання мізків з краіни. Думайте ..
Vitalii
Для Олександра: Рад буду почути прокрокову альтернативу. Шо робити в наших реаліях? Кожна монета має 2 сторони. Електрична праска може обпалити, вбити струмом ... проте ми ним користуємося щодня
Оракул
Для Олександра: Якщо ви платите за публікації в Скопус, у вас немає НАУКИ в роботі. Видавець не хоче ризикувати, бо вашу статтю ніхто не купить. А взагалі публікації в багатьох наукових журналах з імпакт-фактором БЕЗКОШТОВНІ, тільки мова йде саме про НАУКОВІ публікації.
Коментувати
Алефтина
Рейтинги в тому вигляді, як вони представлені сьогодні нікому не потрібні, а саме головне не мотивують університети до участі в них. Наперед відома перша двадцятка. Здається рейтинг робиться по замовленню, з урахуванням особистості ректора. В дійсності необхідно оцінювати університет по випускниках. Подивіться не тільки на дошку "Кращі випускники", а побудьте на зустрічі випускників через 10, 20 і більше років і поцікавтесь де вони працюють і все стане зрозумілим.
Людмила
Для Алефтина: Ви дуже праві!!
Коментувати