Osvita.ua Блоги В. Бахрушин: про природничо-математичну освіту
В. Бахрушин: про природничо-математичну освіту

Стан природничо-математичної освіти протягом останніх 30 років постійно погіршується

В. Бахрушин: про природничо-математичну освіту

Автор: Володимир Бахрушин, головний експерт групи «Освіта» Реанімаційного пакету реформ.

Стан природничо-математичної освіти протягом останніх 30 років постійно погіршується і з кожним роком викликає все більшу стурбованість. 27 листопада 2019 року Комітет Верховної ради з питань освіти, науки та інновацій провів слухання «Стан і перспективи розвитку природничо-математичної освіти в системі загальної середньої освіти в Україні».

Природничо-математична освіта є фундаментом для розвитку високотехнологічних галузей економіки. І саме руйнація цих галузей наприкінці XX сторіччя стала поштовхом для її кризи. Протягом 1990-х років в Україні істотно скоротилося чи взагалі зникло виробництво таких галузей як електроніка, літакобудування, спеціальна металургія, точне машинобудування та ін. Негативні тенденції продовжувалися і у 2000-х роках.

Але сьогодні все більш відчутним стає протилежний бік проблеми – відсутність достатньої кількості фахівців з якісною фізико-математичною та інженерною освітою є одним з основних гальм економічного зростання.

Низький рівень математичної підготовки випускників все більш відчутно впливає на якість управлінських рішень у сфері економіки і публічного управління. Натомість у США декілька університетів запровадили дисципліну «Фізика для майбутніх Президентів».

Необхідно розірвати ганебне коло і забезпечити істотне підвищення якості природничо-математичної та інженерної освіти і суттєве зростання економічного розвитку на базі створення сучасних виробництв і технологій з високою доданою вартістю.

Ця проблема, на жаль, не має простих і швидких рішень. Потрібний комплексний підхід, який охоплював би всі рівні освіти, питання фінансування і матеріально-технічного забезпечення, методів навчання, підручників, комерціалізації результатів досліджень, співпраці з виробництвом та з провідними європейськими закладами освіти і науковими установами та ін. Зупинюся лише на декількох аспектах.

1. Яким має бути зміст природничо-математичної освіти на різних рівнях? Чи завжди він відповідає потребам сьогодення? Останнім часом прикладні математичні задачі розв’язують переважно за допомогою чисельних методів і комп’ютерних алгоритмів. Але зміст освіти значною мірою орієнтований не на розуміння цих методів і базових понять та результатів математики, а на формування навичок застосування докомп’ютерних методів і технологій розрахунків. Програми середньої школи і курсів вищої математики у багатьох закладах вищої освіти взагалі не згадують про такі важливі сучасні застосування математики, як методи прийняття рішень, методи аналізу даних, математична логіка, теорія множин та ін. Не варто розраховувати на те, що «комп’ютер розв’яже будь-яку задачу». Наведу лише один приклад. Для коректного розв’язання задач класифікації даних спеціалізований пакет статистичного аналізу для соціологів SPSS пропонує обрати через діалогове меню один з приблизно 6000 варіантів алгоритмів та наборів їх параметрів. Чи може зробити це користувач, який не розуміє, що це за алгоритми та параметри? Чи кожний студент-математик (навіть не соціолог) зможе обґрунтувати вибір між відстанню Махалонобіса і Манхеттенською відстанню, між алгоритмами ближніх і дальніх сусідів тощо?

2. Для того щоб ефективно вивчати фізику, треба виконувати лабораторні роботи і мати відповідне обладнання. Але це обладнання у шкільних кабінетах фізики, на фізичних факультетах та кафедрах фізики університетів не оновлювали десятиріччями. У практиці фізичних (і не лише) досліджень сьогодні майже не використовують аналогові прилади. Натомість широко використовують виведення результатів на комп'ютер з відповідним програмним забезпеченням. На жаль, сьогодні в багатьох закладах немає не лише обладнання, на якому можна так працювати, але й викладачів та лаборантів, здатних працювати із сучасним обладнанням. Проблему частково може вирішити використання віртуальних лабораторій. Але такі лабораторії теж треба створювати (чи забезпечувати доступ до них) та вчитися працювати з ними.

3. Треба шукати інструменти залучення грамотної молоді на такі складні спеціальності, як математика, фізика, хімія та відповідні предметні спеціальності середньої освіти. Це можуть бути підвищені стипендії, умови навчання і подальшої роботи, перспективи працевлаштування у відповідній сфері тощо. Але для всього цього потрібні гроші, яких немає. Тому важливим є залучення позабюджетних коштів та ефективне використання того, що є. Університетам варто переглянути тематику досліджень і віддавати перевагу не звичним темам для галочки, а проблемам, де є можливість забезпечити комерціалізацію результатів прикладних досліджень та/або співфінасування досліджень бізнесом, європейськими партнерами, комерціалізацію результатів тощо. Для цього їм може бути потрібна не лише методична, але й законодавча підтримка.

За посиланням стара стаття. На жаль, за останні роки ситуація істотно не змінилася.

Оригінал

Освіта.ua
28.11.2019

Популярні блоги
Сергій Колебошин: PISA як точка відліку, а не паніки Результати PISA для багатьох виявилися шоком і «зрадою», хтось насміхався, комусь взагалі нецікаво
Семен Єсилевський: скільки вкладати в освіту? Україна належить до країн, де не простежується залежність якості освіти від витрат на неї
Ігор Лікарчук: конкурсна машина працює Чи потрібний державний конкурс «Учитель року» взагалі? А якщо потрібний, то для чого?
Микита Андрєєв: про проєкти двох цікавих документів Наївно було думати, що зі зміною влади зміниться спосіб мислення менеджменту середнього рівня
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
LPT
А смысл, смысл-то какой в усовершенствовании обучения предметам естественно-математического цикла? По словам самого автора "Протягом 1990-х років в Україні істотно скоротилося чи взагалі зникло виробництво таких галузей як електроніка, літакобудування, спеціальна металургія, точне машинобудування та ін. Негативні тенденції продовжувалися і у 2000-х роках." Разве, что повсеместно ввести изучение «Фізики для майбутніх Президентів». Выучил физику - бегом в президенты!
Торба
Для LPT: Смислу немає, бо такі LPT втрачають "причинно-следственную связь", бо фізику не вивчали і такий зв’язок встановити не можуть.
Евгений
"обучения предметам естественно-математического цикла" надо далеко не всем! Надо, подобно немцам, детей после 8-го класса разделить на две части: одна идет в СШ без перспектив учиться в университете, другая -- учится для продолжения в университете. Бережем народные деньги! Бережем детей (первой группы) он напрасных, ненужных им амбиций. Не даем им мешать способным детям (этот процесс, когда бездельники отвлекают умных и способных я вижу на каждом занятии.).
Олекса Позняк
Для Евгений: уже после 6 видно кого куда
Коментувати
Олекса Позняк
Основна проблема школи розбещена молодь яка нічого не бажає крім дістати мобілку та пограти в ігри. І розбещення це почав Кремень який надав повну безкарність люпмен-учням які тепер стали королями школи. Зривають уроки, матюкаються на все горло, наркоманять, не дають учитись хорошим дітям. І засобів впливу на них немає у вчителя зовсім. Тільки виховна бесіда з якої вони ржуть. Навіщо учитись якщо атестат все одно дадуть. Знаю випадки коли атестат видавали неграмотним учням - відсидів 11 років читати не навчився і отримав атестат.Шокуючий випадок був коли учень не забажав брати вже виписаний атестат і заявив: принесе директор додому то візьму. І носила.Та умотивуйте ви вже учнів учитись!. Хоча б тим що не роздавайте атестатів задурно.
Позняяяяяк, тебя ли
я читаю, заглянув в этот детский сад. Неужели дети, которые слышат мат вокруг от всех подряд, которые читают мат со всех сторон, и от взрослый в первую очередь, будут разговаривать чистой русской (украинской) речью. Позняяяяяк, думать надо ДО того, как что-то делать. А уж после нечё на зеркало пенять. матюкаются в полное горло. А ты чего ожидал?
Олекса Позняк
Для Позняяяяяк, тебя ли: какой ты примитивный (ная). Кто слышит матюки тот материться, кто не слышит тот паинька. Ты был за рубежами родной Неньки? Если был то знаешь что наше хамло там воспитанное - воспитанное.Машину ставит в положенном месте, плюёт только в урну, мусор в карман засовывает если урны рядом нет. А дома вылезет на тротуар а то и на клумбу, а окурки из окна так и летят. А почему тот же самый человек по разному себя ведёт? Думай головой
Та нашо ты
Для Олекса Позняк: мне про зарубеж рассказываешь. И там есть дети, которые на голову учителю мешают. Но там учитель не орёт какой он молодец, а остальные - каки. Он знает, что дети отображают то, что слышат. И это не я возмощаюсь тем, что дети срывают уроки и матюкаются во всё горло. Это ты удивлён и возмущаешься. И за границей уроки срывают. Но ты упорно направляешь всех украинцев жить за границу. Для китайцев место готовишь?
Коментувати
совесть
Якби Ви не витрачали час на нескінченний аналіз різних документів, що наплодили адміністративні робітники за ці роки, щоб довести свою цінність, то могли б навчити з зайву сотню-другу студентів-користувачів spss. Які маєте результати, як головний реаніматолог? "нічого не змінилося за останні 5 років"? Виправдання може бути лише одне -працюєте не за гроші, а за ідею, на освіту нашої багатостраждальної країни... Власне, результат роботи невтішний. Невже часи професіоналів минули назавжди: державотворці творять державу, а не збагачуються на державному бюджеті, вчителі - навчають дітей, професура навчає студентів, лікарі - лікують ...
Vlad
"Стан природничо-математичної освіти протягом останніх 30 років постійно погіршується..." Тому в середній школі намагаються ввести інтегрований курс "Природознавство"!
Оракул
Ця ситуація і далі буде погіршуватись, поки гуманітарії керують університетами і наукою.
Владимир Белый
Для Оракул: В управлінні мають бути визначальними не гуманітарність чи природничість, а здатність менеджерів до комплексного поєднання задекларованої політики цінностей із організаційними. кадровими і матеріальними засобами її реалізації. Пану Володимиру Бахрушину респект за допис.
Оракул
Для Владимир Белый: Та ні, університет - це науковий заклад. По-всяк наші гуманітарії у більшості випадків до науки відношення не мають, бо є псевдонауковцями, то й керувати науковим закладом не можуть. Це теж саме, як тракторист навчає керувати літаком. А задекларована політика цінностей - це маячня.
Андрій
Вивчати фізику в віртуальній лабораторії всеодно що вчитися грати на віртуальному роялі. Треба справжні прилади!
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!