В. Бахрушин: про типи закладів вищої освіти в Україні

Заклади не повинні мати пріоритет доступу до тих чи інших бюджетних ресурсів залежно від типу

В. Бахрушин: про типи закладів вищої освіти в Україні

Автор: Володимир Бахрушин, головний експерт групи «Освіта» Реанімаційного пакету реформ.

Останнім часом відбувається дискусія з приводу того, які типи закладів вищої освіти мають бути в Україні. Якщо подивитися ситуацію в інших європейських країнах, США, Канаді, Австралії, то в них офіційно чи умовно виокремлюють такі типи закладів:

  • університет (дослідницький університет);
  • університет прикладних наук;
  • вища школа;
  • університет (коледж) liberal arts.

Відмінними рисами дослідницького університету та університету прикладних наук є велика кількість різноманітних бакалаврських і магістерських освітніх програм, у тому числі, міждисциплінарних. В обох типах закладів також реалізують численні коротко- і середньострокові неступеневі освітні програми. Докторські програми є в обох типах закладів, але їх частка в дослідницьких університетах є вищою. Обидва типи закладів здійснюють дослідження, які є одним з основних видів їх діяльності. Для дослідницьких університетів дослідження можуть бути основним видом діяльності.

Є відмінність в акцентах – дослідження в університетах прикладних наук більш спрямовані на практичне застосування їх результатів і на створення інновацій. У дослідницьких – на розвиток науки й отримання нових знань. Крім освітньої та дослідницької діяльності, обидва типи університетів здійснюють багато інших функцій, у тому числі просвітницьку, експертну, консультаційну тощо. Вони є важливими центрами розробки сценаріїв і політик різного рівня – від місцевого і галузевого до глобального, а також важливими культурними центрами. У деяких країнах (Польща, Фінляндія, …) відмінності між цими типами закладів визначені на рівні законів.

Вища школа зазвичай є відносно невеликим вузькоспеціалізованим закладом. Приміром, у Швейцарії деякі місцеві педагогічні школи можуть навчати менш 200 студентів. Це можуть бути заклади, спрямовані на підготовку фахівців з масових спеціальностей (вчителі, агрономи, інженери окремих професій тощо), яку варто наблизити до місця майбутньої праці. Водночас вони вирішують проблему забезпечення доступності вищої освіти.

Університет чи коледж liberal arts більш властиві американській системі вищої освіти. Вони орієнтовані не на підготовку фахівців з конкретних професій, а на формування загальних компетентностей, доповнених поглибленим вивченням певної більш-менш широкої галузі знань. Це передбачає значно більшу частину вибору змісту освіти студентами. Переважно це бакалаврські програми, на базі яких потім можлива істотна зміна напряму. Приміром, серед студентів американських правничих і медичних шкіл є багато випускників природничих програм бакалаврату.

В Україні всі зазначені підходи мають право на існування. При цьому liberal arts можуть розвиватися і як освітні програми в закладах перших двох типів. Не варто зараз визначати пропорції між кількістю закладів різних типів. Натомість варто прописати певні вимоги, зокрема, щодо інституційної акредитації, з акцентом на тип закладу. Заклади не повинні мати пріоритет доступу до тих чи інших бюджетних ресурсів залежно від типу. Доступ має базуватися на конкретних показниках і результатах діяльності. Натомість можуть бути створені різні програми і стимули, орієнтовані на різні типи закладів і різні типи діяльності закладів вищої освіти, яка є корисною для суспільства і держави.

Оригінал

Освіта.ua
15.10.2019

Популярні блоги
О. Меркулова: чому міністр не обстоює свою дисертацію? Немає жодної логіки в тому, що людина готова легко відмовитися від кандидатського ступеня 
Г. Сищук: починати реформи варто не з підручників Починати слід з перегляду самої суті: функції учителя, аспектів, які погіршують ефективність його роботи
Тамара Горіха Зерня: потрібне чесне визнання стану справ Потрібно визнати: онлайн-навчання – це профанація, а три роки онлайн – це три втрачених для школи роки
І. Лікарчук: кому і для чого потрібні вимірювання? Кожен учитель без дорогезного загальнонаціонального вимірювання знає, які прогалини в знаннях мають учні
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Оракул
Від рівня зарплатні "униле гівно" як ви пишете, веселим не стане. Хіба що замінити наших викладачів на іноземців, якщо їм зарплатня сподобається. По такому шляху пішли наші футбольні клуби - але успіхи не дуже сталі. Мета не в захистах дисертацій, а у створенні нових знань, які можна передати молоді, щоб спрямувати університет в бік розвитку. Тому ні назва університету ні зарплата - нічого не дадуть, поки не прибрати цю навалу псевдонауковців та псевдоректорів, не почати фінансувати наукові дослідження на високому рівні, не почати перетворювати університети зі шкіл викладання на наукові заклади, де основним вектором розвитку є наука, а вже потім викладання. А так ми маємо бурси, які марнують час молоді та гроші платників податків, а також псевдозаклади, які пропагують і викладають усіляку маячню, видаючи це за науку. І оце потрібно припинити було ще вчора. Але й сьогодні буде не запізно, бо хоч один відсоток справжніх науковців ще десь сподіваються на зміни.
KUQT
Для Оракул: Науку повинні робити дослідницькі університети з відповідною матеріально-технічною базою і викладачами, звільненими від занять або принаймні не з академічним навантаженням, коли планується 600 годин, а насправді 900, тоді і наука буде. А якщо ні обладнання, ні препаратів для досліджень, то про яку науку може йти мова? Градація університетів обов’язково має бути, якщо це педвуз, то в пріорітеті має бути навчання.
Доцент
Ну, чекаю на приїзд видатних вчених-іноземців, які захочуть працювати в Україні за зарплату 6-8 тисяч гривень в місяць.
Коментувати
Клим
А напівнавіжений Стадний що думає? Як ліквідувати90% вузів Украіни? А не вдавиться? Думаю, що і примітивні Зе розуміютьцю ганьбу...
Доцент
А в Україні є тільки один тип закладів вищої освіти. Він називається "унылое говно". А як він може не бути "унылым говном" якщо офіційна зарплата кандидата наук коливається в межах від 6 до 8 тисяч гривень на місяць. А викладач без захищеної дисертації отримує ще менше. Причому такі зарплати, як в державних так і в приватних університетах. Отож, у викладачів немає жодної мотивації до підвищення професійного рівня. Все про що ми думаємо, як би розвести на хабаря побільше студентів (їсти ж хочеться і нам і нашим дітям). Тому і якість навчання в наших університетах відповідна. Від усього серця бажаю вам не хворіти, бо чудово знаю, яких спеціалістів нині випускають медичні університети. Повірте, краще до наших випускників на лікування не потрапляти - здоровішими будете. І буде так тривати доти, доки суспільство нарешті не зрозуміє - викладачі повинні отримувати великі зарплати, бо від рівня їхньої роботи залежить не лише "майбутнє країни", але й стан вашого здоров’я і тривалість життя.
Оракул
Для Доцент: Від рівня зарплатні "униле гівно" як ви пишете, веселим не стане. Хіба що замінити наших викладачів на іноземців, якщо їм зарплатня сподобається. По такому шляху пішли наші футбольні клуби - але успіхи не дуже сталі. Мета не в захистах дисертацій, а у створенні нових знань, які можна передати молоді, щоб спрямувати університет в бік розвитку. Тому ні назва університету ні зарплата - нічого не дадуть, поки не прибрати цю навалу псевдонауковців та псевдоректорів, не почати фінансувати наукові дослідження на високому рівні, не почати перетворювати університети зі шкіл викладання на наукові заклади, де основним вектором розвитку є наука, а вже потім викладання. А так ми маємо бурси, які марнують час молоді та гроші платників податків, а також псевдозаклади, які пропагують і викладають усіляку маячню, видаючи це за науку. І оце потрібно припинити було ще вчора. Але й сьогодні буде не запізно, бо хоч один відсоток справжніх науковців ще десь сподіваються на зміни.
Доцент
Ну, чекаю на приїзд видатних вчених-іноземців, які захочуть працювати в Україні за зарплату 6-8 тисяч гривень в місяць.
Коментувати