Osvita.ua Блоги Р. Костогриз: ще одна ідея для оцінювання на ЗНО
Р. Костогриз: ще одна ідея для оцінювання на ЗНО

Чи можливо зробити так, щоби за складніші завдання нараховувалось більше балів?

Р. Костогриз: ще одна ідея для оцінювання на ЗНО

Автор: Руслан Костогриз, студент.

Дана ідея в мене виникла, коли я переглядав офіційний звіт про проведення ЗНО в 2019 році. Пропоную для прикладу розібрати психометричні характеристики сертифікаційної роботи з математики (том 2, сторінки 200-222).

Однією з психометричних характеристик є показник складності тестового завдання. Узагалі, складність тестового завдання – це показник успішності виконання цього завдання учасниками тестування. Визначають як відношення (у відсотках) кількості балів, набраних усіма учасниками за виконання цього завдання, до максимальної кількості балів, яку вони могли б отримати за його виконання. Тобто, чим більший показник складності, тим простіше завдання.

Відповідно до загальних характеристик сертифікаційної роботи з математики, завдання 1-20 з вибором однієї правильної відповіді оцінюється в один тестовий бал. Але складність кожного з завдань 1-20 різна, причому відрізняється кардинально. Зокрема, показник складності завдання №5 – 94,6, тобто це завдання виявилось дуже легким, в той час як показник складності завдання №19 – 26,8, тобто це завдання є складним. Складність різна, а оцінюються завдання однаково. Це саме стосується завдань з короткою відповіддю 25-30, які оцінюються однаково – по 2 бали, а складність в них різна.

Я вважаю це не досить справедливо, що завдання різної складності оцінюються однаково. Я змінив би це наступним чином. До проведення ЗНО має бути відома лише максимальна кількість тестових балів, зокрема з математики це 62 бали. Принцип полягає в тому, що чим складніше завдання, тим більше за нього балів. Кількість тестових балів за кожне завдання має визначатись після проведення тестування наступним чином. За кожним завданням треба спочатку оцінювати ступінь правильності від одиниці. В тестових завданнях (№№1-30) ступінь правильності може бути або 0 або 1. В завданнях  де вимагається повне обгрунтування (№№31-33), ступінь правильності може бути й проміжним значенням між 0 та 1. Нагадаю, я беру за приклад тест з математики. Фактично, середній ступінь правильності за кожним завданням чисельно дорівнює показнику складності того завдання, але не у відсотках, а в частках від одиниці. Оскільки, чим складніше завдання, тим показник складності менший, тому кількість балів за завдання має бути обернено пропорційною до показника його складності.

Щоб було зрозуміло розглянемо такий приклад. Нехай тест складається з двох завдань. Максимальний бал – 20 балів. У першого завдання показник складності – 0,4, у другого – 0,7, тобто перше завдання складніше другого (тут показник складності береться в частках від одиниці). Тоді треба розв’язати таку систему двох рівнянь: 1) 0,4*x = 0,7*y; 2) x + y = 20. Розв’язком є числа 12,7 та 7,3. Тобто перше завдання «коштує» 12,7 балів, друге – 7,3 бали.

Якщо розглядати справжній тест ЗНО, то для визначення кількості балів за кожне завдання треба розв’язати систему з кількості рівнянь, що дорівнює кількості завдань. На перший погляд, ці розрахунки здаються складними, але гадаю, що для комп’ютера це не буде проблемою.

Як правило, система нарахування тестових балів визначається Українським центром оцінювання якості освіти десь у жовтні, тому я щиро сподіваюсь, що УЦОЯО візьме до уваги запропонованою мною, на мою думку, більш справедливу систему оцінювання.

Освіта.ua
02.09.2019

Популярні блоги
Олеся Калинич: кому оцінки важливіші - учням чи батькам? Можливо, не діти, а ми, дорослі, прагнемо високих балів задля задоволення власних амбіцій?
Олександр Кендюхов: 5 порад новому міністру освіти 5 маленьких, але важливих порад новому міністру щодо реформування вищої школи в напрямку євроінтеграції
О. Істер: контури ЗНО та вступної кампанії 2021 року Революційна зміна системи ЗНО потребує як обговорення в суспільстві, так і зміни нормативних документів
Володимир Бєлий: ще раз про перспективи ЗНО для вчителів Для більшості потрібен документ про проходження підготовки як гарантія успішності під час атестації
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Юрій Скорохід
Багато розумних речей,що лежать на поверхні у ваших дописах.Цілком підтримую,хоча певен,що так не зроблять.
Небайдужий
Загально прийнятий підхід - це коли більш складне завдання дає менше балів, принаймні не більше. Це настільки очевидно, що навіть імператив Канта працює. Але ж пан Костогриз виріш "відкрити нове".
Вчитель
Для Руслан Костогриз: А яка в цього всього мета? Якщо учень здатний розв’язати складні завдання, то повинен розв’язувати й простіші і тоді він отримає більшу суму балів. А якщо він не здатний розв’язати прості завдання, то чому в нього повинні бути вищі бали, від тих які ці завдання розв’язують?
Вчитель
Крім того, Ви зовсім ігноруєте вгадування відповідей, адже в усіх тестах вірогідність вгадати однакова - 25%. Тобто якщо ми ставимо за них різні бали, то виходить, що ми дозволяємо деяким учням вгадати на ще більше балів. От, припустимо, є абітурієнт, який на всі тестові питання пише наосліп. В середньому він вгадає одне з 4 питань і при сучасній системі набере 5 балів з 20. А при запропонованій Вами системі може набрати й 10 балів, якщо йому пощастить з 5 найскладнішими питаннями. А от інший абітурієнт, який розв’язує кожне завдання й зможе правильно відповісти, наприклад, на 8 простих питань при поточній системі набере 8 балів, а при запропонованій Вами може трапитися, що набере лише 4 бала. От і виходить, що той, який розв’язував і зміг розв’язати найлегші завдання, отримає менше балів, від того абітурієнта, що вгадував. Це несправедливо. Чим сучасна система краща? Вгадати 8 питань складніше, ніж 5.
Вчитель
Крім того Ваша пропозиція ставить система розподілу балів в залежність від психометричних характеристик тесту. Це необ’єктивно, бо залежить не від реальної складності завдань, а від вибірки учнів, що прийшли здавати ЗНО. Давайте розглянемо кілька прикладів, щоб зрозуміти до чого це може призвести. От уявімо, що на якомусь тесті 95% абітурієнтів вгадують. Тоді найдорожчими будуть тести, які вгадає найменше кількість абітурієнтів і не залежатиме від їх об’єктивної складності. І найскладніші завдання можуть коштувати менше балів, ніж найпростіші, що буде ще несправедливіше, ніж Ви вважаєте є зараз.
Вчитель
Уявимо іншу ситуацію, коли підготовлених абітурієнтів буде 95%. І вони в першу чергу захочуть розв’язати ті завдання, які їм видаються найскладнішими. Припустимо, що їм вдасться це зробити, але кілька найпростіших завдань вони виконати не встигли (при цьому їм видаватиметься, що вони вчинили правильно, адже складніші завдання мають краще оцінюватися). Оскільки в нашому прикладі підготовлених абітурієнтів більшість, то виявиться, що складні завдання роз’язали майже всі й ці завдання будуть оцінені в нейменшу кількість балів. Натомість ті завдання, які об’яктивно найлегші коштуватимуть значно більше балів і абітурієнти, які змогли розв’язати лише їх наберуть більше балів, ніж ті, хто розв’язав складні завдання, але не встиг подивитися на прості.
Коментувати
Егор
Костогрыз, скажи честно, откуда ты взялся?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!