Osvita.ua Блоги Віктор Мисан: чому в школі не треба поспішати
Віктор Мисан: чому в школі не треба поспішати

Незабаром новий навчальний рік, знову прийдеться вчити всіх всьому, без відповіді на запитання «Для чого?»

Віктор Мисан: чому в школі не треба поспішати

Автор: Віктор Мисан, кандидат педагогічних наук, доцент, заслужений учитель України.

Для чого?...

Щорічні зміни програм (дописування, переписування, оновлення, модернізація, удосконалення, «спрощення», …), відсутність вчасно видрукуваних шкільних ніби «нових» підручників напередодні кожного навчального року сформували ставлення, яке колись у ранній педагогічній молодості намагалась прищепити моя перша наставниця Віра Павлівна (царство небесне!) – «Не спіши!»

Тому я не поспішаю. Ловлю себе на тому, що поволі перетворююся в американського вчителя історії, з яким познайомився більше десяти років тому в звичайнісінькій загальноосвітній школі невеличкого містечка в штаті Огайо.

Він також не поспішав. Ні, він не належав до лінивих людей. Спосіб життя диктував йому зовсім інший робочий ритм. На моє запитання про те, як він обирає програму і зміст навчання для семикласників (він на той час вів паралель учнів 7 кл.), Майкл відповів із певним уточненням: - Не я, а МИ обираємо. Це я роблю з колегами, які працюють на паралелі і викладають інші предмети.

І Майкл розповів про досить цікаву організацію освітнього процесу, елементи якої ви зустрінете і в «діалозі культур», «методиці занурення», «інтегрованому навчанні» тощо.

Напередодні нового навчального року він з колегами збирається на таку міні педагогічну раду для того, щоб визначитись із змістом (програмою), над яким працюватимуть із школярами. У цьому обговоренні бере участь також заступник директора, який відповідає за організацію навчання, шкільний бібліотекар.

Враховуючи вимоги освітнього стандарту, що розроблений в штаті, у якому основний акцент зроблений не на тому, що учні знатимуть, а якими уміннями вони повинні оволодіти упродовж чергового року навчання, педагоги, які працюють на паралелі, обговорюють зміст програми навчання.

Минулого року Майкл висловив бажання вивчати з шестикласниками історію стародавньої Греції – епоху Перикла. Цю ідею підтримали інші колеги та відкоригували зміст своїх програм так, щоб на цьому році навчання учні змогли здійснити своєрідне занурення не лише в історію, але й географію, природу, літературу, мистецтво, побут тощо. Наприклад, учитель літератури включив до програми твори античних авторів. Учитель образотворчого мистецтва вирішив ознайомити школярів із досягненнями в області культури, відпрацювати мистецькі стилі, орнамент тощо.

Більше того, отримані знання і вміння учні використають у виконанні довготривалого (річного) проекту. Коли ми проходили шкільним коридором, то звернули увагу на виставку. Це були макети грецьких храмів, будівель, площ, виготовлені з різних матеріалів, у різну величину тощо…

На запитання, а чому інші періоди з грецької історії не вивчається, Майкл відповів запитанням: - А для чого? Яка потреба у вивчення всієї історії Греції? І згодом додав: - Ми навіть в університеті не вивчали історії Греції. Нас не готували бути дослідниками історії. Нас вчили, як навчати дітей, як розвивати їх, мотивувати, зацікавлювати, виконувати проекти, вирішувати проблеми, які виникають в дитячому колективі…

Я коротко переповів, як історію вивчають в українській школі, які курси, у яких обсягах, скільки годин на це виділяється. - І це вчать всі? – перепитав Майкл. – Для чого?

Я згадав Майкла, бо незабаром новий навчальний рік, і мені знову прийдеться вчити всіх всьому, шукаючи відповіді на його запитання «Для чого?»

Оригінал

Освіта.ua
20.08.2019

Популярні блоги
Олена Князева: пост протесту проти скасування ЗНО Вирішення проблеми рівня освіти старшокласників - не в псевдопіклуванні про випускників
Олеся Калинич: кому оцінки важливіші - учням чи батькам? Можливо, не діти, а ми, дорослі, прагнемо високих балів задля задоволення власних амбіцій?
Олександр Кендюхов: 5 порад новому міністру освіти 5 маленьких, але важливих порад новому міністру щодо реформування вищої школи в напрямку євроінтеграції
О. Істер: контури ЗНО та вступної кампанії 2021 року Революційна зміна системи ЗНО потребує як обговорення в суспільстві, так і зміни нормативних документів
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Я
Які джерела знань у вчителя? Сам вигадав чи у бібліотеці Ватикану побував? Хто перекладач з давніх мов?
ІГОР
Хто із сьогодні коментуючих працює в школі? підтвердіть/
Анастасія Головко
Для ІГОР: ґарне питання!))) залік!
Коментувати
Олекса Позняк
Будем учить одного Перикла - ЗНО не здадуть - батьки пику побють бюстом Перикла.
Ведмідь
Вся біда в тому, що ніхто мудрих вчителів не слухає, всим управляють зліі люди- закордонці. Соросове плем‘я. От тобі і відповідь- чого погано? І ці Зе вже лягають під них. Згадай історію із Супруншою...
Tet-a-tet
Майкл має рацію, а для чого? Ми навчаємо думати і аналізувати, чи ми готуємо дослідників історії? Відповідь у тому, що за совдепії наша середня освіта була заточена на майбутнє навчання у виші, хоча гегемоном був робітничий клас. Гегемон як не вчився тоді(вчилися не більше 20%), так і не вчиться зараз. А щоб він не вмів аналізувати і думати завалювали його такою кількістю інформації, щоб йому стало відразу нудно оте усе вивчати. Витримували талановиті і витривалі, а потім успішно керували гегемоном так, як це потребувала "честь і совість нашої епохи". Наші гетьмани були не дурніші від Фрідріхів та Людовиків, але ми чомусь возвеличуємо чужих і мало говоримо про своїх героїв. Чому китайці боготворять свого Конфуція, а не тішаться Периклом? Може нарешті почнемо вивчати спадщину наших мудреців, повірте, вона така потужна, що ви і не гадали!
Вчитель
Вважаю, що всесвітню історію, так як ми вчимо у школі, дійсно вчити не потрібно. Навіщо дітям знати про ,,всіх Людовиків, Фрідріхів і їм подібних". Краще більше уваги приділити вивченню історії України.Хоч і програму з історії України слід скоротити, або збільшити кількість годин на її вивчення.
Анастасія Головко
"Для чого?" - З метою, щоб здобувачі освіти "вчились бачити об’єктивну картину", а не задовольнялись роллю бути лишень гвинтиком конвеєру. Амбіції щоб були. Або щоб їх не було. Але об’єктивно і з розумінням свого місця в цьому світі і в цій країні. І щоб було бачення перспектив. Або щоб не було його, але теж об’єктивно. "Із об’єктивним розумінням". А не щоб задавались питанням "навіщо?" всі поголовно - від міністра до шкільного вчителя та до здобувачів освіти. Взагалі-то на це питання "навіщо?" має, в першу чергу, відповідати парламент, а не пересічні громадяни. Завдання пересічного здобувача освіти - навчатись за розкладом. І давайте не плутати соціальні ролі, хто якими питаннями опікується. Ви опануйте ВСЮ програму, яку вам пропонують за розкладом. По всім предметам. І в повному обсязі. А потім уже розмірковуйте, де ці всі "набуті знання та навички" можна застосувати. А то прикриваються всі оцим "навіщо?" аби не робити (чи не вивчати) взагалі нічого. Ширма для байдикуватих.
Ruslan Kuznetsov
Всі наші "свободи" і творчість обмежені рамками програми, за межі якої виходити не дай Боже! Тому й виходить, що вчитель має бути творцем без права на творчість.
Петро Горовий
Так тут не тоді не уроки історії потрібні, а старі добрі "тренінги з самомотивації" , психотерапевтика... Я так розумію, нашу школу очікує саме це .
drug
Конечно легче учителю познакомить с каким-то периодом Истории страны, чем КРАТКО познакомить начиная с богов, мифов, характере, облике,спорте в жизни греков, искусстве в воспитании народа и перейти к науке, философии, историкам и географам, демократии и тирании, затем к золотой эпохе Перикла - войн, междоусобиц...Македонского Александра как не вспомнить...И надо это все прочесть самому учителю!...Кусками учить - ничему не научить, но ....имеете право как и Майкл

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!