Osvita.ua Блоги Г. Сищук: про найпоширеніший вчительський деструктив
Г. Сищук: про найпоширеніший вчительський деструктив

Без любові до справи і без бажання досягти особистого успіху вчителю неможливо реалізувати себе

Г. Сищук: про найпоширеніший вчительський деструктив

Автор: Галина Сищук, учитель, м. Харків.

Після цього посту мене розфрендять 70% друзів , бо зазіхну «на святе».

«Вчитель - це людина, що вкладає все серце, душу і здоров'я у чужих дітей, а його за це не ЦІНУЮТЬ» - знаєте таке? Висловів на кшталт цього багато, вони часто проскакують у моїй стрічці, бо у друзях маю більше тисячі вчителів.

Таке мислення, на мою думку, - це найпоширеніший вчительський деструктив , бо заганяє у стійку залежність.

Тут є два шляхи самоїдства:

  • я для них усе, а вони невдячні ➡ образа;
  • я маю постійно доводити, що я супер-професіонал, працювати краще, ефективніше, забуваючи про сон, здоров'я, родину, бо це ж мій хрест ➡виснаження.

І привіт нервовість, соматичні хвороби, безсоння. А слідом - емоційне виснаження, зниження емпатії та повний пофігізм, бо «нема для кого старатися».

Та вирватися з цього набагато легше, ніж здається. Просто запитати себе: «Для чого я працюю?». І відповісти чесно: «За зарплатню і за для реалізації власних амбіцій» (Боооже, як вчителька може таке казати?

Уявімо пекаря.

Людина, що обрала певну професію, бажає досягти у ній успіху, щоб мати достатній її потребам прибуток. Для цього має постійно бути у пошуку нових рецептів, розвиватися і розширювати коло клієнтів. Якщо буде любити свою справу, то це відчутно покращить якість товару і, тим самим, прискорить досягнення успіху. Чи йдеться тут про особливу вдячність, задарювання, відчуття неоплатного боргу? Ні.

Чи відрізняються пекар і вчитель? Теж ні. Бо без любові до справи не «випекти» майбутню людину, а без бажання досягти особистого успіху неможливо реалізувати себе.

Отже:

  • Будь-яка діяльність має бути спрямована на реалізацію себе у справі, а не на задоволення чиїхось сподівань чи доведення, що ти кращий.
  • Відносини батьки-вчитель не мають бути побудовані на залежностях. Ніхто нічого нікому не винен.
  • Задля реалізації ідей потрібно шукати однодумців. Вони можуть бути серед учнів, батьків, колег, адміністрації і навіть у масштабах всієї планети. Головне - правильно презентувати ідею і бути готовим, що дехто відмовить.
  • Навчитися отримувати натхнення у досягнутому, а не намагатися вгодити всім. Завжди є той, кому не так. Це нормально, бо кожен живе у світі своїх переконань, власного досвіду та нереалізованих комплексів.
  • Зрозуміти, що життя тим чи іншим способом відсіює «не своїх людей». Це нормально - мати різні погляди на ситуацію і групуватися за їх схожістю. Тому можна входити у дружні стосунки з усіма «вашими». Головне - не намагатися перевиховати «не ваших».

Ростіть, розвивайтеся та пам'ятайте, що все це для себе-коханої!

Оригінал

Освіта.ua
08.08.2019

Популярні блоги
Віктор Громовий: принижені та зневажені педагоги Принижені та зневажені — це нинішнє реальне становище і соціальне самопочуття українського вчительства
Олеся Калинич: зміни від МОН чи черговий фейк? Як учитель може втілити в життя виставлення оцінок у щоденник на перерві, наприклад, 20-30 учням?
М. Хоменко: таке в нас ставлення до «сіяча знань» Інтелектуальна праця оцінюється не просто за залишковим принципом, а принизливо низько
І. Лікарчук: про нового вчителя, а не власника диплому Лише учительський диплом у сучасних умовах не може бути єдиною перепусткою в шкільний клас
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Остап
Дочь моя Наташенька просила Вас, чтоб Вы с собой какие-нибудь умные книги привезли. Она у меня эманципе, все у ней дураки, только она одна умная. Молодеж теперь я Вам скажу дает себя знать. Дай им бог!
Учителька
Порівняння вчителя з пекарем - дещо невдалий приклад, бо пекар усі витрати на модернізацію й поліпшення виробництва закладе у вартість свого товару і як результат отримає прибуток чи хоча б поверне витрати. А вчитель? А вчитель має зі своєї зарплати витрачати гроші на наочність, друкувати власним коштом картки із завданнями контрольних робіт (це той мінімум, що змушені робити всі, навіть через "не хочу"), комп’ютер для роботи, принтер, послуги інтернету. А в ситуації, коли підручники за новою програмою приходять у середині, а то й наприкінці навчального року, витрати вчителя зростають в арифметичній прогресії (маю на увазі і матеріальні витрати, і витрати часу). І не чекаю ні від кого з учнів любові і подяки, а лише елементарного - роботи під час уроку, а не конвульсивного намагання прочитати в смартмоні нові повідомлення в соцмережах. Була в мене учениця, яка навіть під приводом сходити в туалет, десь у закутку відписувала кавалерові відповіді на повідомлення. Чи слухала вона про що йдеться на уроці? Дехто радить зробити смартфон союзником учителя. Ага, я навіть тренігнги з використання онлайн-ресурсів власним коштом пройшла і що? Гроші на рахунку, а відповідно й доступ до інтернету є в одиниць, а я "роздати" свій мобільний інтернет можу лише 10 за можливостями свого мобільного. А що з рештою? Так що працюємо традиційно - з паперовими носіями й дошкою. Але час потрачено, кошти теж, а результат нульовий. Звдки ж тут мати задоволення від роботи? Тому й працюю саме для зарплати, як, до речі, й мої колеги. І намагаюся скоротити витрати власних грошей для роботи.
Tet-a-tet
Величезна різниця між вчителями СШ та професійних закладів. Є стандарт професії і маєш втовкти у голову учня усі його вимоги. І тут виявляється, що за 11 років учня в СШ не навчили дуже багатьом речам, а головне - наполегливо вчитися і засвоювати необхідні навички. Більшість учнів не витривалі до навантажень,повільно приймають рішення, погано запам’ятовують інформацію. Виникає запитання, для чого і навіщо СШ вчить людину? Для праці, чи для сидіння в офісі і перекладання папірців? Чи можна стати добрим інженером-будівельником, якщо ти боїшся класти цеглу, виконувати монтажні роботи і т.д? Як ти зможеш якісно управляти людьми, якщо ти не знаєш, що таке фізична праця і як її потрібно організовувати? СШ не дає головного- вона не навчає учня як застосовувати отримані знання у повсякденному житті. І виходить, що школа сама по собі, а вчителі при ній як транслятори інформації, яку можна і так прочитати в інтернеті. Ось чому частина вчителів страждає від безглуздя того, що вони роблять щодня.
anton2000
Для Tet-a-tet: Именно по этому ученики профессиональных учреждений сдают ЗНО гораздо хуже, чем учащиеся школ. Это во-первых. Второе: Вы не знаете, что сейчас в ПТУ со школ в основном уходят не самые сильные учащиеся?
Коментувати
Учитель
Я не знаю про що говорить шановна дописувачка. Працюю 25 років у школі, але про душу і серце ніколи нікому не говорила і від колег не чула. Просто роблю свою роботу. Ні від кого нічого не вимагаю і нікому нічого не зобов’язана. Не знаю, що ви мали на увазі, може хтось з учителів вимагає віддавати йому честь при зустрічі, чи кланятись, чи робити для нього знижки у супермаркеті? У мене складається саме таке враження з вашого допису. Учителі вимагають до себе просто людського ставлення, яке прийнятне у цивілізованому світі і поведінки прийнятної у громадських місцях. Ніхто ж не прибігає у суд і не розказує як треба засуджувати. Ніхто не прибігає у поліцію влаштовувати розбірки за своїх дітей. Нікому у голову не приходить розказувати лікарю як лікувати. Ніхто не вимагає від лікаря заохочувати дитину до лікування. То про що ви говорите, шановна дописувачко?
Местный
Всё абсолютно верно. Когда все педагогические работники будут работать, чтобы просто получать деньги и самореализовываться - тогда и будет толк. А душа, сердце, печень и прочий ливер никому не надо, ибо всем плевать на старания для кого-то. А яжематери ещё и наср*ут на голову в придачу.
Изюм
Для Местный: бестолочь, даже гробовщик волнуется. А мы про детей!?
Местный
Для Изюм: лол, ору)
Lilya
Як вчитель працює, таку подяку й отримує. Діти-це лакмусовий папірець. Вони або хочуть йти на урок до вчителя, або ні. Добрий вчитель вміє створити доброзичливу атмосферу для отримання знань. А невдячні батьки... їх меншість, вони є в кожному колективі та дещо дають нам зрозуміти й переосмислити. Якщо вчитель старанний, то діти і батьки це оцінять. Перевірено 28-річним досвідом.
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!