Osvita.ua Блоги В. Волчан: висновки про Нову українську школу не веселі
В. Волчан: висновки про Нову українську школу не веселі

Прекрасні речі (методики, технології, програми), прописані в НУШ, боляче б'ються об реальність

В. Волчан: висновки про Нову українську школу не веселі

Автор: Валентина Волчан, дитячий психолог.

Осталось несколько дней до конца этого, без сомнения, интересного для украинского образования учебного года.

Весь этот год я наблюдала свежепринятую концепцию НУШ (нова українська школа) в действии, и выводы, которые я сделала, не веселы. Мне не удалось изменить своего первоначального мнения.

Прекрасные вещи (методики, технологии, решения, программы), прописанные в НУШ, больно бьются о реальность. О переполненные классы в 35 - 40 человек, о катастрофическую нехватку времени (как и на воплощение интересных моментов, техник, так и на подготовку к ним), о слабо подготовленный к таким нововведениям педсостав.

Удивительно, но так часто проводимые курсы, специально организованные, чтобы помочь учителям работать в НУШ, никак проблему не решают, они крайне мало информативны и вызывают лишь недоумение и сожаление о бессмысленно потраченном времени.

Я не буду дальше развивать эту тему и критиковать НУШ. Я прекрасно понимаю, что реформы - дело не быстрое. Мне, правда, хочется верить, что рано или поздно (лучше рано) это все заработает как надо.

Я хотела бы описать совсем другую проблему.

Весь год я наблюдала историю одной учительницы первого класса. И эта история меня зацепила. Потому что повториться она может (и, я уверена, повторяется) в любой школе Украины.

Чудесная, добрая девушка, которая любит детей, студентка заочного отделения, устраивается на работу в школу. Отлично. Молодая, энергичная, современная, ей будет легко принять новшества, детям с ней будет интересней. Таковы были ожидания.

Но уже через несколько месяцев родители начали потихоньку, шёпотом друг другу возмущаться. Похоже, что дети толком ничего не учат, необходимых знаний не получают. К Новому году для решения проблемы подключается администрация, и учительницу из класса убирают. Но не увольняют. Учителя вообще не так-то и просто уволить.

Детям уроки ведут все, кого могут поймать завуч с директором. На каждом уроке новый учитель. Напоминаю, это первый класс. Более или менее подходящего человека находят за несколько месяцев до конца года. И все, кажется, в порядке. Ну, действительно, не трагедия же, не катастрофа. Ну, не случилось у этих детей первой нормальной учительницы, нормального первого класса, приятных впечатлений о школе. Может, во втором повезёт. А может, и нет.

Мне, правда, жаль эту девушку. Она очень хотела быть хорошей учительницей. Только одного желания недостаточно. Улыбаться и обнимать детей при встрече - это прекрасно, а не научить первоклашек читать - это профнепригодность. Стараться понравиться всем родителям - это объяснимо (хотя и утопично), а давать детям новый материал с абсурдными ошибками - нет.

Почему это произошло? Почему человек не готовый к этой работе, попал на эту должность?

Потому что у нас в образовании кризис. Потому что у нас не хватает грамотных педагогов в целом и учителей начальных классов в частности. Потому что система настолько недружелюбна по отношению к педагогам, что многие выбирают другую работу. Да-да, ту, где зарплата больше, а ответственность меньше. И потому что подготовкой молодых специалистов занимаются древние, закостенелые и неповоротливые мастодонты. Педвузы, никак не мотивированные и не заинтересованные в качестве своей работы.

Реформа по плану должна охватить и вузы, но когда это произойдёт, когда наступят улучшения и наступят ли - вопрос открыт. А обязательные тесты на профпригодность для абитуриентов педвузов - моя несбыточная мечта.

Мне, конечно, жаль эту неудавшуюся учительницу. Она была абсолютно не готова к этой работе. А возможно, и специальность для себя она выбрала неправильно. Но она уже взрослая и может принимать решения, может изменить что-то в своей жизни. А вот детей, у которых нет права выбора, для которых взрослые не смогли создать соответствующие условия, детей, которые не получили знаний вовремя и в нужном объёме, этих детей мне жаль несравненно больше.

У них уже никогда не будет первого школьного года.

Оригінал

Освіта.ua
22.05.2019

Популярні блоги
І. Лікарчук: замість пенсіонерів у школи підуть чиновники? Наукою і практикою доведено: не вік є визначальним у якості роботи педагога, а зовсім інші чинники
Галина Сищук: про експертну оцінку «по-новому» Учителя оцінювати має саме вчитель, котрий практично знайомий з програмою та організацією навчання
А. Недоля: кому потрібні куратори академічних груп? У радянській вищій школі куратор – це наглядач за студентами, який перебрався в українські ЗВО
О. Журавльова: що роблять канадські вчителі на канікулах? Залишатись у школі на канікулах нечесно й безглуздо, краще займатись улюбленою справою чи подорожувати
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Олекса Позняк
Конкретно из жизни. 2е коллеги - одна молодая начиталась де6ильной НУШ и пошла в пляски с лего. Дети делают что хотят -выходят, заходят, кто хочет спать -ложится в углу класса и спит 3 урока.Права ребьёнка на супервысоте. Результат -никто ничего не знает. Вторая , старая, положила на эту НУШ, сделала дисциплину, прикрутила хулиганов - даёт знания -родители на неё молятся. Лиля Мыколаъвна уберитесь в ад вместе с НУШ
Sabrina
Для Олекса Позняк: НУШ- великое зло для деток, но родители уже многие прозрели. Моя знакомая (ей 60 лет) берет в будущем учебном году первоклашек. Так к ней из 29 детей, подходили родители как минимум 20 и просили- а можно, чтобы без НУШ. У нас школа маленькая, все родители друг друга знают. Но, как всегда, найдется парочка неадекватных мамаш, с такими же детками. Моя знакомая говорит- большей глупости, чем НУШ она не видела, работать будет не так. Хорошо- директор на ее стороне.
Коментувати
Алла
Звісно, великі проблеми з педагогами на сьогоднішній день, студенти у ВУЗах є, але молодь в школи не йде працювати. Поки наша влада не почне реалізовувати проекти та програми допомоги молоді, а насамперед- житло, наші села залишаться з вчителями, які працюють десятки років за старими методиками. Звичайно і серед них є креативні, творчі, навіяні новими ідеями до навчання та виховання дітей «нового покоління», але, на жаль, таких мало. Тому, змінюйте, що хочете, але поки не підготують умови для роботи молодих педагогів - все буде на одному і тому ж місці.
Cirius
Для Алла: Коли мова йде про священника громада знаходить кошти, будує йому будинок і він живе в тому селі де править. А як мова йде про вчителя ні влада, ні громада про вчителя думати не хочуть. Якщо мешканці села вважають, що освіта їх дітей то справа другорядна, то й матимуть відповідний результат. Ніяке МОНУ не вирішить цієї проблеми, якщо місцева влада та громади стоятимуть осторонь. Ну чому я, платник податків з міста маю фінансувати потреби сільських громад? А де їх вклад у власний розвиток?
Навіщо ОТГ вчителі?
Місцева влада,а особливо влада ОТГ зараз зайнята " дерібаном" землі( в нашій ОТГ саме так. Яке там вирішення питання щодо існування вчителів. У новостворених ОТГ через рік вже " немає коштів"! Бюджетна годівниця дуже солодка!
Коментувати
Анна
100% Особливо перша частина статті. Курси проводять три полуграції за шістдесят з інституту перепідготовки. Ми були першими, проходили в три етапа. Постійно просили дати послухати вчителя- пілотника. Але марно.Вчимося на власному досвіді. Наступним буде легше. За рік МОН так і не виписало як журнал вести, були рекомендації, але якісь неконкретні.
*
Для Анна: Да, МОН много чего не выписали и по другим вопросам. Например,Гриневич " мусолила" тему о дежурстве учеников, и что изменилось? Пришкольные лагеря...Эта " раковая опухоль" сколько ещё будет находиться на теле школы? Где нормативка, что учитель ОБЯЗАН быть воспитателем?И др.вопросы без ответа.
Коментувати
Ольга
К сожалению у нас воспринимается всё буквально,учение через игру-дети играют,но ведь должны быть игровые моменты,во-вторых,родители должны работать с детьми,а не ждать пока учитель воспитает и научит их ребёнка,выросло поколение потребителей,которое ждёт что им обязательно должны всё предоставить и им всё и все должны
Светлана
Для Ольга: До тех пор, пока родители не осознают, что рожают детей не для того, чтобы отдать своих чад в 7 лет в школу и чтобы учитель учил и воспитывали их, а самим при этом самоустраниться от этого кропотливого и нервного процесса, в образовании ничего не изменится. И даже преславутая НУШ не поможет. А учитель похож будет на Дон Кихота, который пытается безуспешно победить ветряные мельницы... Ситуация с НУШ напоминает изречение: " Хотелось как лучше, а получилось как всегда"..
Коментувати
Мирослава
Резульнати навчання у початковій школі ВЕЛИКОЮ мірою залежать від батьків. Щоб гарно читати, потрібно ПОБІЛЬШЕ ЧИТАТИ !!!! І без домашнього читання тут не обійтися! У понеділок, діти гірше читають, ніж у п’ятницю. Субота , неділя - ніхто не читає.Тиждень, два дитина з простудою вдома ,і знову НЕ ЧИТАЄ , НЕ ПИШЕ !! Нехай вчить вчителька. Легше звинувачувати вчителя. ХОЧА, по великому рахунку, якщо в мами душа не болить,то ЧОМУ повинна боліти у вчителя? ЧОМУ???
Sabrina
Для Мирослава: согласна на миллион процентов. Родители часто думают, вот отправим ребеночка в "правильную" школу, к "правильной" учительнице и ребеночек автоматически все выучить, начнет читать-писать самостоятельно. А потом начинается- школа не такая, учительница не так учит... И вот что интересно- учительница учит всех одинаково, только одни все умеют, а другие детки- нет. Так , может, не учительница виновата. Виноватых нужно было бы в зеркале поискать.
Sabrina
Для Мирослава: пардон, выучит, а не "выучить"
Irina
для Мирослава і Sabrinа: Душа болить у того вчителя, який відчуває відповідальність за свою роботу. Так, не все від нього залежить, але дуже багато. Та не треба вчити всіх дітей однаково. Про індивідуальний підхід і диференціацію нічого не чули?
Коментувати
Випускник
У педвузах головне наука і скопуси, а толкового методиста "днем с огнем" не знайдеш, бо якщо такий появиться, але через 3 роки не напише купу "наукових" опусів і не почне писати дисера, його не проведуть по конкурсу.
Небайдужий
Для Випускник: Ви це вже пишете три роки, "Випускник" ви наш. Пишіть вже прямо, що методист, соромно?
NYNJ
Для Небайдужий: Не врубився, кому соромно, але напишіть, що тут не так? У педвишах стільки всякої фігні викладають, яка ніяким боком до школи не стосується. Студенти, які провчилися 4 роки в педунівері не можуть рішити задачі за 9 клас, не кажучи вже про 11 - й.
Оракул
Для Випускник: Яка в педвузах наука і скопуси? Ви хоч самі дивилися місця педвузів у скопус? Плінтус або нижче.
Коментувати
Sabrina
Удивила фраза "не научить первоклашек читать- это профнепригодность". Автор- сертифицированный эксперт по оцениванию работы учителей начальных классов? Уверена, большинство деток в том классе умели читать. А "шепотом возмущались" как раз те родители, которые сами ничему детей научить не могут (не хотят). И всех ли детей при групповых занятиях можно научить читать? Некоторых довольно трудно научить даже на индивидуальных занятиях, особенно если родители просьбу лишний раз позаниматься с ребенком считают личным оскорблением. А у девушки той , я уверена, все будет хорошо. Скорее всего, она оставит попытки работать в школе. А будет учить тех же детей читать за хорошие деньги индивидуально. И не только читать. Мы забываем (не хотим видеть, скорее всего), что полным ходом развивается альтернативное обычному школьному образование. Дистанционные школы и репетиторство никто не остановит. Но там уже родители "шепотом" не возмущаются, а учат своих детей сами. И, знаете, неплохо учат. И никакая Нуш до них не доберется.
Ольга
Для Sabrina: Відповідь на Ваше запитання про те, ким працює автор статті: Детский психолог, педагог, репетитор, частная практика (із Facebook-сторінки Валентини Волчан). А ще хотілося б сказати (а можливо, доповнити коментар) кілька слів на захист вчительки, про яку йдеться у статті. Її засуджувати в тому, що діти-першокласники не навчились читати не можна, адже не знаємо, особливостей цього класу, не знаємо ситуації, яка склалась у цій школі. А ще, якщо брати до уваги НУШ, то варто звернути увагу на те, що навчання в початковій школі здійснюється за циклами, відповідно до яких здійснено розподіл обов’язкових результатів навчання, тобто на завершення 2 класу, а не 1. Отже, в дітей є ще цілий рік для завершення адаптаційно-ігрового циклу, а відповідно і рік, щоб навчитись читати.
Sabrina
До конца второго класса нормально не уметь читать, я правильно понимаю? Я не иронизирую, честно. А техника чтения уже не проверяется? А до какого же класса по новым правилам надо закончить изучение таблицы умножения?
Ольга
Для Sabrina: Я такого не говорила, але погодьтесь, що є діти, які й до 9 класу не можуть навчитись читати. У 2016 році було скасовано кількісний показник темпу читання, а щодо таблиці множення, то її вивчення ніхто не відміняв: у 2-му класі учні вивчають сутність дії множення і ділення, а самі таблиці використовують при обчисленнях. Таблиці множення чисел 6- 9 та відповідні таблиці ділення вводяться на рівні ознайомлення. Знання таблиць множення напам’ять передбачається програмою 3-го класу. На жаль, зараз люди більше вірять ЗМІ, соцмережам, чуткам, а не нормативним документам.
Коментувати
Ольга
Так, в системі освіти є ще багато проблем, але колись має прийти час, коли потрібно починати їх вирішувати. Реформа і є тим моментом. Але не варто очікувати, що хтось махне чарівною паличкою і все стане добре. Не стане... не стане до тих пір, доки кожен, хто має хоч якесь відношення до освіти, не почне хоча б вірити в те, що щось можна змінити. Не можу погодитись з авторкою статті про те, що навчання/курси для вчителів «крайне мало информативны», хоча, якщо вчитель просидів 60 годин, насупившись і склавши руки, не брав ніякої участі у тренінгу (дивно, але побачила багато таких серед колег-вчителів), а також чуєш від нього «...а що та тренерка може мене навчити, якщо в мене стажу в три рази більше...». А тренери - теж люди... і як ми перед першокласниками, так вони (тренери) перед нами. Поважаймо самі себе, бо «для того, щоб тебе полюбили інші, треба полюбити самого себе»...
Cirius
Вчитель праці, який заочно вчився на історичному факультеті універу почав викладати у нашому класі історію. Прочитає з підручника речення і йде в кінець класу, двічі повторюючи його монотонним голосом. А потім повертається назад до столу, ще двічі повторивши його.І так весь урок. Через кілька місяців ми зненавиділи його і історію, відтак перестали його слухати взагалі. Він істерично кричав на нас, але ми вперто його ігнорували. Через півроку до директора щось дійшло і нам дали нормального вчителя. Проблема якісної підготовки педагогів у Європі давно вирішена, тільки ми не перестаємо переливати з пустого в порожнє. Запитайте в п.Співаковського з "Гранду", він вам усе розповість.
Імя
Потому что реформа игнорирует педвузы - там всё по старинке, даже более того, вузы, имея нынешнюю автономию, массово сокращают аудиторные часы, отведенные на профессионально-методическую подготовку будущих учителей. А МОН до сих пор не подал многие стандарты высшего пед.образования.
Випускник
Для Імя: У педвузах головне наука і скопуси, а толкового методиста "днем с огнем" не знайдеш, бо якщо такий появиться, але через 3 роки не напише купу "наукових" опусів і не почне писати дисера, його не проведуть по конкурсу.
Коментувати
Почему?
Объясните,почему в названии " не веселі" пишется раздельно?
luchija
Для Почему?: Потому что автор подразумевает здесь протииволпоставление: не веселі, а сумні.
luchija
Для Почему? Торопилась написать и лишних букв наставила. Уж не обессудьте.
Коментувати
Петро
"новый материал с абсурдными ошибками"))) Интересно читать новости на сайтах с морем ошибок. Ощущение такое, что мы сегодня выпустили джина из кувшина: абсолютная неграмотность. А если ещё рассуждать про зрительную память юного поколения, которое больше времени проводит в интернете, то откуда же взять грамотного учителя. Есть такие "учителя" в школах, которые говорят на суржике и детей этому же учат.
Марина
Нам пощастило, адже у сільській школі у перший клас набрали 10 учнів. Плюс - вчителька ще той живчик і може приділити достатньо часу кожному. Чого не скажеш про школи міст, де більше 30 учнів, д/з ніхто не відміняв, бо вони не встигають і знання й навички першачка - турботи батьків, а не вчительки, яку на перерві й з ліхтарем не знайти.
Іван
Вихід лавно знайдено.Не потрібно придумувати велосипед.Потрібно створювати учительські інститути,які реально готуватимуть до роботи в ШКОЛІ.Саме в школі,а не,як зараз в університетах- ні для школи,ні для житття.Так,для кудись. Можна б рефомувати педучилища в учительські інститути.Директори знають,що після педучилищ випускники більш мотивовані до роботи.А після університетів- НІ і ще раз ні.
Небайдужий
Для Іван: Який в цьому сенс, якщо випускники педагогічних спеціальностей не йдуть працювати вчителями? Який сенс створювати/перейменовувати педагогічні університети, якщо викладачі в цих університетах/інститутах все одно будуть надзвичайно низької якості, бо зарплата в АТБ більша ніж у доцента?
Коментувати
Ольга
Завтором попереднього коменту не згодна .Курси НУШ цікаві і змістовні. На мою думку, їх слід доповнити матеріалом і практикою роботи з інтерактивною дошкою, більше практики із застосуванням нових методик. Не слід ставити зависокі вимоги до знань першокласників, треба переглянути цей розділ програми . Чи не є ця стаття пробним каменем до знищення НУШ? А заодно і всієї реформи освіти? Назад у совок?
Тамара
Пані, Валентино, а Ви ці курси проходили? Чому такі висновки: "...часто проводимые курсы, специально организованные, чтобы помочь учителям работать в НУШ, никак проблему не решают, они крайне мало информативны и вызывают лишь недоумение и сожаление о бессмысленно потраченном времени"?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!