Л. Булава: «накатаний шлях» в акредитації освітніх програм

Автор: Леонід Булава, викладач Полтавського педуніверситету імені В. Г. Короленка.

Змушений згадати про очікування від реформи вищої освіти в 2014 році. Тоді у мене було сподівання на те, що ЯКІСТЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ вдасться підвищити, передусім, двома шляхами: на вході (піднявши «планку» ЗНО), і на виході (не видавати дипломи всім підряд).

У нинішньому Положенні «Про акредитацію освітніх програм» пропонують йти «накатаним шляхом» і контролювати ПРОЦЕС, а не результат. Тобто «з середини», не чіпаючи ні «вхід», ні «вихід».

Говорять, що це - європейська практика. Забуваючи про те, що нинішній (не безпроблемний) стан освіти в європейських країнах - то результат її еволюції (зокрема, тривалого періоду досить жорсткого відбору «на вході» і контролю за якістю на виході (особливо - для регульованих професій, яких, як правило, є від сотні).

Ми ж, як завжди, хочемо зробити «ривок від феодалізму до комунізму», нехтуючи реальним шляхом і сучасним станом системи української вищої освіти.

Критерії в проекті Положення «Про акредитацію освітніх програм» дуже розмиті, виконані в стилі, не характерному для нормативно-правових актів, і містять очевидні ризики, у т. ч. корупційно-небезпечні.

Про це написав у пропозиціях. Але бачу, автори будуть стояти на своєму. Думаю, підібрати команду «всеОдобрямс-чєгоІзволітє» ЇМ буде не складно.

Оригінал