Osvita.ua Блоги А. Недоля: про «саміти» локального значення
А. Недоля: про «саміти» локального значення

«Ярмарок марнославства» набуває розмаху при відсутності будь-яких розумних підстав для цього

А. Недоля: про «саміти» локального значення

Автор: Анатолій Недоля, доцент, Запорізький національний університет.

В Україні останнім часом кожен заклад освіти починає проводити міжнародні конференції, саміти, симпозіуми. Таке різноманіття подібних заходів високого рівня насторожує і наводить на думку, що організатори зовсім не розуміють значення та статус таких заходів, а частота і галасливість подібних заходів вказує на можливий «синдром провінційності» їхніх організаторів.

Адже саміт – це зустріч на вищому рівні голів держав або урядів, який супроводжується підвищеними заходами безпеки, інформаційним та технічним забезпеченням. Тому навряд чи є коректним назва «педагогічний саміт» чи «космічний саміт» чи ще щось, де голови держав та урядів не запрошені і не висловили свою згоду на участь. Це просто намагання ввести в оману інших та самих себе, бо жоден з президентів чи прем’єр-міністрів не приїде.

Що до міжнародних конференцій, то участь в них іноземців не надає конференції статусу міжнародної. Щоб конференція вважалася міжнародною, потрібно, щоб Консультативний комітет обов’язково був міжнародним, тобто складатися з іноземних спеціалістів у певній області. Також запрошені доповідачі повинні бути з інших держав. Ну і головне – мова міжнародної конференції – англійська, а у випадку лінгвістичних конференцій додатковою мовою повинна бути мова наукових інтересів лінгвістів (наприклад французька для конференції з французької лінгвістики тощо). Раніше статус конференції регулювався окремою постановою, яка втратила чинність до того, як набула розумних обрисів культура проведення таких заходів в Україні.

Ця проблема стає загальносвітовою тенденцією, коли багаточисельні запрошення на фейкові міжнародні конференції набувають рис спамової лавини. Мода на міжнародний статус різних заходів набула таких масштабів, що в деяких країнах Далекого Сходу навіть існує попит на посаду працівника «іноземця-гостя», який створює ілюзію «міжнародності» різним заходам і вечіркам та повинен просто відвідувати їх, розмовляти іноземною мовою (бажано англійською), виглядати як іноземець. Це такий собі «Сеньйор з найвищого світу», який за це одержує непогані гроші.

І мені здається, що зовсім скоро така тенденція з’явиться в Україні, бо «ярмарок марнославства» набуває розмаху при відсутності будь-яких розумних підстав для цього.

Освіта.ua
19.04.2019

Популярні блоги
І. Лікарчук: замість пенсіонерів у школи підуть чиновники? Наукою і практикою доведено: не вік є визначальним у якості роботи педагога, а зовсім інші чинники
Галина Сищук: про експертну оцінку «по-новому» Учителя оцінювати має саме вчитель, котрий практично знайомий з програмою та організацією навчання
А. Недоля: кому потрібні куратори академічних груп? У радянській вищій школі куратор – це наглядач за студентами, який перебрався в українські ЗВО
О. Журавльова: що роблять канадські вчителі на канікулах? Залишатись у школі на канікулах нечесно й безглуздо, краще займатись улюбленою справою чи подорожувати
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Слов’янський кінь
Що б ще із пустопорожнього репертуару п. Недолі можна прочитати? Невже не ясно, що це все із- за бідності , від відсутності спроможності запросити вчених, дослідників.... А воно ще і дорікає!!?
фіва
Для Слов’янський кінь: Чи не є шановний пан Словянський кінь одним із організаторів подібних заходів?
Якщо робити нічого...
Чим би дитя не тішилося...
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!