Osvita.ua Блоги М. Хоменко: про закон «Про фахову передвищу освіту»
М. Хоменко: про закон «Про фахову передвищу освіту»

Коли визначали напрями розвитку школи і професійної освіти, забули про підготовку молодшого спеціаліста

М. Хоменко: про закон «Про фахову передвищу освіту»

Автор: Микола Хоменко, заслужений працівник освіти.

Хочеться вірити. Скажу більше – бути впевненим. Декілька років тому, коли було прийнято Закон України «Про вищу освіту», визначили головні напрями розвитку школи і професійної освіти, проте забули про підготовку молодшого спеціаліста.

Жодного слова в концептуальних програмах не згадувалось про цей важливий напрям підготовки, який охоплює близько 700 закладів освіти і сотні тисяч студентів. І справа не тільки в цьому, головне – що випускники технікумів і коледжів дійсно були і залишаються затребуваними в різних галузях економіки, а також культурі, медицині, освіті.

Крім того, близько 50% випускників продовжували навчання в університетах, при цьому більшість з них – за заочною формою навчання. Не можна не згадати також те, що, будучи інтегрованими у вищу освіту, в закладах освіти такого рівня було створено нові навчальні плани, комплекси методичного забезпечення, кадровий потенціал, запроваджено форми навчання, притаманні вищій освіті.

Спроба об’єднати підготовку молодшого спеціаліста та робітничих кадрів не отримала, м’яко кажучи, розуміння з боку педагогічних колективів технікумів і коледжів, особливо враховуючи інтеграцію цього рівня підготовки у вищу освіту протягом останніх 25 років.

За два роки дискусій, суперечок, консультацій було прийнято соломонове рішення щодо підготовки окремого закону. Ще певний період було потрачено на узгодження та прийняття компромісних рішень щодо нього.

І, нарешті, Закон України «Про фахову передвищу освіту» розглянуто та підтримано на засіданні Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти. Звичайно, що це тішить всі зацікавлені сторони. Що отримали разом з новим законом?

У першу чергу – підтверджено  рівень підготовки, який засвідчується терміном «фахова передвища освіта», визначено тип закладу освіти – фаховий коледж, нарешті, позбулися поняття «технікум». У той же час збережено за здобувачами освіти такого рівня термін «студент», а також, що дуже важливо, збережено інтеграційні зв’язки, що підтверджують ступеневість в освіті з урахуванням компетенцій, набутих в закладі освіти попереднього рівня, як результат – скорочений період навчання. Особливе значення має зміна терміну «молодший спеціаліст» на «професійний молодший бакалавр» – позиція, яка викликала найбільше дискусій. Збережено умови вступу до закладів вищої освіти випускників коледжів.

Що сьогодні турбує педагогічні колективи технікумів і коледжів? У першу чергу – затвердження нового закону. І як можна швидше, оскільки незабаром випускникам 9 класу буде необхідно визначатися: або залишатися в школі, або вступати до коледжу чи професійного ліцею. Це дуже важливо, адже однією з причин зменшення контингенту студентів в технікумах і колежах від 30% до 50% за останні 4 роки  є невпевненість у майбутньому фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст».

Продовжує викликати тривогу проведення ЗНО студентів коледжів по завершенню вивчення загальноосвітнього циклу вже з двох дисциплін і те, що, маючи негативні результати, випускник не отримає диплом фахівця. Не зникло також занепокоєння щодо загрози передачі технікумів і коледжів на місцевий бюджет.

Проте надає впевненості те, що фахівці цього рівня підготовки залишаються найбільш потрібними в країні. Сьогодні підготовку молодших спеціалістів здійснюють 729 технікумів і коледжів та 105 професійно-технічних закладів освіти із загальною кількістю студентів – близько 390 тис. осіб.

Освіта.ua
15.03.2019

Популярні блоги
О. Істер: про обов’язкове ЗНО з математики у 2021 році Рішення викликало неоднозначну реакцію суспільства, проте мало хто з тих, що «проти», наводить аргументи
О. Журавльова: вчитель «на заміні» - як це буває в Канаді? Ефективність таких замін хіба що в тому, щоб діти не гонили по школі і нічого собі не зробили
Ольга Халепа: про учительські «аналізи» після ЗНО Чого ж ми всіх учнів у виші пхаємо, а от «аналізи» за цю хворобу знову здають звичайні українські вчителі…
І. Лікарчук: ЗНО стає гальмом у розвитку освітньої системи Якщо в найближчі 1-2 роки не будуть вжиті заходи щодо реформування ЗНО, воно стане справжнім гальмом
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Abakus
Все правильно - так і було заплановано. Закон України "Про вищу освіту" не зобов’язаний бути зрозумілим для всіх.
Трощать
Справу Совсун надійно продовжує Шаров та Рошкевіч : ім нічого не жалко українського, все трощать. Це про них написано книгу «Троща». Та розплата прийде...
Майстер
Хоменко -молодець. Коледжі мучаться четвертий рік із- за невігластва Квіта- Совсун. Мону слід сміливіше рухати Закон. Час не чекає.
Tet-a-tet
Передача коледжів на фінансування з місцевого бюджету неодмінно призведе до погіршення їх становища. Такі заклади приймають на навчання учнів з різних областей, а це дуже дратує місцеву владу, яка справедливо не хоче витрачати кошти своєї громади на "чужинців". Але ж ці діти не є чужинцями у своїй державі, тому не повинні залежати від доброї ласки та високої свідомості місцевого чиновника.Раз держава визначила потребу в такому коледжі владні інституції мають забезпечити фінанасування його діяльності з центрального бюджету. А ЗНО для студентів коледжів я би не відміняв, надто дорого обходиться державі їх навчання, щоб вони з негативними результатами "на халяву" отримували диплом бакалавра.Диплом професійного бакалавра має бути гарантією, що перед вами висококваліфікований спеціаліст, а не власник папірця під назвою диплом як ми це маємо з багатьма ВНЗ.
Іван
Для Tet-a-tet: Встановіть правилами прийому обмеження на право навчатися за державні кошти лише для мешканців своєї області та й усі проблеми буде вирішено. Щоб фінансувати коледжі з центрального бюджету - спочатку треба ці кошти вилучити з місцевого бюджету, адже у нас децентралізація й цих грошей у центральному бюджеті просто немає. Звісно місцева влада зацікавлена покласти кошти на депозит й привласнювати відсотки замість того, щоб фінансувати освіту.
Tet-a-tet
А як бути з правом учня на отримання безкоштовної професійної освіти? Коледж - це ж не ВНЗ. Поясніть розлогіше.
Іван
На наступних виборах переобрати місцеву владу, яка не буде порушувати право учня на отримання безкоштовної професійної освіти. Все просто.
Коментувати
Tet-a-tet
Повністю підтримую думки п.Хоменка щодо важливої ролі, яку відіграють технікуми та ВПУ у підготовці молодших спеціалістів. В закладах цього типу не погано збалансовано час на теоретичну і практичну підготовку( 70 на 30%), хоча практика доказує,що потрібно 50/50. Для багатьох галузей господарства для щоденної роботи ВО взагалі не потрібна( торгівля, харчування, харчова промисловість, готельне господарство і т.п.), але й рівня ПТУ не достатньо для отримання високої кваліфікації в силу складності тієї роботи, яку там виконує персонал. Добре, що нарешті позбулися отієї совдеповської назви технікум, але буде дуже погано, коли не позбудуться старого підходу до організації навч. процесу.Чому бакалаврів необхідно розділяти на молодших професійних і просто бакалаврів?Щоб принизити коледж і штучно підняти престиж ВНЗ,адже коледж дає кращу підготовку бакалавра. Ось тут проглядається ревність лобістів ВНЗ, які думають не про якість підготовки спеціалістів, а бояться втрат контингенту для ВНЗ.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!