![]() |
Хороша школа завжди готувала своїх випускників до працевлаштування, не називаючи те STEМ-освітою |
Ігор Лікарчук: STEМ-освіта як тема дискусії
Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти, в. о. директора Навчально-методичного центру забезпечення якості освіти.
Другою темою моєї дискусії з професором Ш., про яку я написав у своєму блозі 1 березня, була STEМ-освіта.
Не буду описувати всі подробиці, але коли мій візаві густо почав сіяти словами: «тьютор, фасилітатор, мейкер», визначаючи роль вчителя в STEМ, я його запитав лише про таке: «А чим тьютор відрізняється від справжнього репетитора чи того вчителя, який знаходив і знаходить індивідуальний підхід до кожного учня, фактично реалізуючи індивідуальну освітню програму? І безоплатно. Чим фасилітатор відрізняється від хорошого вчителя, який з давніх давен успішно організовує роботу учнів у групах шляхом забезпечення успішної групової комунікації? Але отримує при цьому таку ж заробітну плату, як і той, хто про ці групові комунікації не знав, не знає і не хоче знати. Чим учитель-мейкер відрізняється від тисяч учителів, які були і є своєрідними «самодєлкіними»: самі вміють щось зробити руками і залучають до цього учнів, займаючись з ними тим, що раніше називалося науково-технічною творчістю? І знову ж таки - роблячи це безоплатно...»
Мені жаль, що мій візаві, шановний пан професор Ш., на ці питання відповідати не захотів. Я знаю, що відповідь на них не розкриває всієї проблематики STEAM-освіти, «як підготовки учнів до позашкільного навчання і працевлаштування».
Між іншим, хороша школа завжди готувала своїх випускників до цього, не називаючи те STEМ-освітою...
Хочу помилитися, але мені чомусь здається, що в нашій освіті модним стає не новизна проблеми і новизна підходів до її вирішення, а іншомовна запозичена новизна понятійного апарату та уміння робити те, що в народі називається «ляпати язиком»....
Освіта.ua
05.03.2019