Учитель не ретранслює інформацію і контролює процес її «засвоєння», а надихає, мотивує, супроводжує

Віктор Громовий: крапки над I (dot the I)

Автор: Віктор Громовий, освітній експерт, заслужений вчитель України.

Знання не дають, їх здобувають власною працею.
Освіта - це не те, що запам'яталось, а те, що «лишилось після того, як усе вивчене в школі забулось».
Компетентності не формують, їх набувають(звісно, якщо створено середовище для того, щоб учні могли їх набути).
Патріотизм не виховують, ним «просолюються», як огірки у розсолі, якщо у здоровому соціумі є правильна система цінностей і координат.
Освіта – це не послуга із «незмінно чудовим результатом». Це засів «розумного, доброго, вічного» у незораний ґрунт пострадянського розшарпаного соціуму, коли змучені «сівачі» усе ще «без надії сподіваються», що хоч щось проросте.
Досвід не передають, а набувають (звісно, можна поділитись якоюсь ідеєю, у процесі реалізації якої люди зможуть набути власний досвід).
Учитель не ретранслює інформацію і контролює процес її «засвоєння», а надихає, мотивує, супроводжує…
До школи дітей не віддають, як у «камеру зберігання», а сприймають її лише як один із дороговказів у процесі побудови індивідуальної освітньої траєкторії дитини, на кшталт таблички на стовпі...
Педагоги – це не колектив однодумців (якщо усі думають однаково, це означає, що не думає ніхто), а спільнота різнодумців, об'єднана спільними цінностями та схожим баченням майбутнього.
Зміст освіти не визначають ще до того, як дитина переступила поріг школи, його генерують у процесі її індивідуального поступу до зникаючих горизонтів сучасної освіти.
Освіту зверху не реформують, реально реформувати її можна лише знизу.
Інновації в освіті не впроваджують, інноваційний потенціал вчителів розкріпачують шляхом створення атмосфери свободи педагогічної думки та дії, інноваційного клімату, що стимулює творчий пошук.
Бюрократичними методами освіту не дебюрократизовують, бюрократизавр може сконати лише за умови відсутності «кормової бази».
Хорошими педагогами та директорами шкіл не керують, вони самі знають, що їм робити («Немає сенсу наймати тямущих людей, а потім вказувати, що їм робити. Ми наймаємо тямущих людей, щоб вони говорили, що робити нам», - Стів Джобс).