Автор: Віктор Громовий, освітній експерт, заслужений вчитель України.
Знання не дають, їх здобувають власною працею.
Освіта - це не те, що запам'яталось, а те, що «лишилось після того, як усе вивчене в школі забулось».
Компетентності не формують, їх набувають(звісно, якщо створено середовище для того, щоб учні могли їх набути).
Патріотизм не виховують, ним «просолюються», як огірки у розсолі, якщо у здоровому соціумі є правильна система цінностей і координат.
Освіта – це не послуга із «незмінно чудовим результатом». Це засів «розумного, доброго, вічного» у незораний ґрунт пострадянського розшарпаного соціуму, коли змучені «сівачі» усе ще «без надії сподіваються», що хоч щось проросте.
Досвід не передають, а набувають (звісно, можна поділитись якоюсь ідеєю, у процесі реалізації якої люди зможуть набути власний досвід).
Учитель не ретранслює інформацію і контролює процес її «засвоєння», а надихає, мотивує, супроводжує…
До школи дітей не віддають, як у «камеру зберігання», а сприймають її лише як один із дороговказів у процесі побудови індивідуальної освітньої траєкторії дитини, на кшталт таблички на стовпі...
Педагоги – це не колектив однодумців (якщо усі думають однаково, це означає, що не думає ніхто), а спільнота різнодумців, об'єднана спільними цінностями та схожим баченням майбутнього.
Зміст освіти не визначають ще до того, як дитина переступила поріг школи, його генерують у процесі її індивідуального поступу до зникаючих горизонтів сучасної освіти.
Освіту зверху не реформують, реально реформувати її можна лише знизу.
Інновації в освіті не впроваджують, інноваційний потенціал вчителів розкріпачують шляхом створення атмосфери свободи педагогічної думки та дії, інноваційного клімату, що стимулює творчий пошук.
Бюрократичними методами освіту не дебюрократизовують, бюрократизавр може сконати лише за умови відсутності «кормової бази».
Хорошими педагогами та директорами шкіл не керують, вони самі знають, що їм робити («Немає сенсу наймати тямущих людей, а потім вказувати, що їм робити. Ми наймаємо тямущих людей, щоб вони говорили, що робити нам», - Стів Джобс).
Освіта - це не те, що запам’яталось, а те, що «лишилось після того, як усе вивчене в школі забулось». Допустимо, що все вивчене в школі забулось,тоді ще є те, що вивчене не в школі.Якщо воно не забулось, то воно запам’яталось, а це не є, як сказано, освітою.
Значить все вивчене до освіти не належить. Але залишається ще невивчене (в школі чи ні), яке апріорі не запам’яталось. Тоді воно освіта.
18.02.2019 в 21:32Відповісти
Олекса Позняк
Есть у меня в Италии один друг, коучем работает. Рассказам мне сирому 2 основных тренда найма рабочей силы 1. труд должен не быть бессмысленным, иметь осязаемый результат 2 .полное доверие к работающему -пусть не боится что шеф подумает а пусть делает как делу лучше. Он крутой мен -консультации у него начинаются от 10 000 долларов - дело знает
13.02.2019 в 23:26Відповісти
Володимир
+1
За - 100%.
13.02.2019 в 17:57Відповісти
Кримчак
-3
Пане Громовий - так добре розпочали статтю, а потім перейшли на фата- морганізм : зміст не визначають спочатку- а як же Держатандарт, програми. Вчитель падає з неба... а його школа , пед внз ??? Ви як Юля в політиці....