А. Недоля: гуманітаризація та педагогізація університетів

Розвиток науки в університетах де-юре означає лише розвиток гуманітарної складової де-факто

А. Недоля: гуманітаризація та педагогізація університетів

Автор: Анатолій Недоля, доцент, Запорізький національний університет.

МОН декларує розвиток науки в університетах, вважаючи, що такий процес допоможе розвитку науки в Україні. Але загальні тенденції вказують, шо такий розвиток, на жаль, призводить до гуманітаризації та педагогізації університетів. При цьому посилаються на європейський та американський досвід.

Але під наукою в цих країнах розуміють «Science», тобто «Природничі науки», які в Україні традиційно розвивалась в академічних інститутах. Що стосується Humanities and Art та Social Sciences, тобто «Гуманітарні науки», «Мистецтво» та «Соціальні науки», то їхній розвиток був більше притаманним університетам та інститутам, які чомусь перейменували в університети. Щодо «Прикладних наук», таких як інженерія та медицина, то вони розвивалися як в наукових установах, так і в профільних навчальних інститутах.

Так яким чином реалізується декларований розвиток науки в університетах? На жаль, шляхом гуманітаризації та педагогізації університетів, навіть класичних. Звичайно, «Педагогіка» може бути віднесена до гуманітарних складових, якби вона мала аналог у вказаних країнах. Але там не виділяють таку науку окремо, вважаючи їх просто Education, що аж ніяк не перекладається як «Педагогіка». Можна порівняти це з невірним перекладом назви Кремнієва долина, яку перекладали як Силіконова, що не те саме.

Чому можна стверджувати про гуманітаризацію, педагогізацію університетів? Це випливає з поверхневого аналізу за 2018 рік мережі існуючих спеціалізованих вчених рад та інформації про кандидатські та докторські наукові ступені, затверджені в 2018 році. І цей аналіз для природничих наук не втішний.

Із загального числа кандидатів наук природничі науки склали лише 12,5 %, технічні близько 15,5%, медичні – близько 15%, гуманітарні -56%.

При цьому фізико-математичні науки склали всього 3,9%, хімічні 1,6%, біологічні 3,3%. Зате дуже високий як для невисокого рівня загального розвитку показник для технічних наук 15,5%, економічних – 12%, юридичних – 14,6%, педагогічних – 10, 3%, тощо.

Для докторських ці цифри склали 3,9%, 1%, 1,7% для фізико-математичних, хімічних та біологічних відповідно, проти 17,5%, 19%, 11,6% та 10,7% для технічних, економічних, юридичних та педагогічних.

На підтвердження можна навести дані про діючі спецради в класичних університетах: лише в шести з них кількість спецрад з природничих та технічних наук перевищує таку для гуманітарних: Ужгородському, Кременчуцькому, Одеському, Сумському, Харківському і Чернівецькому. Криворізький має лише три технічних спецради, але він утворився нещодавно з технічного ЗВО і випадає із загальної тенденції з об’єктивних причин. Усі інші мають потенціал спеціалістів найвищого рівня з гуманітарних наук вищий за природничі та технічні. Звичайно, ситуація в спеціалізованих університетах трохи інша, внаслідок їхньої специфіки.

От і виходить, що розвиток науки в університетах де-юре означає лише розвиток гуманітарної складової де-факто. А чому? Тому що так дешевше і легше. Але чи це краще?

Освіта.ua
06.02.2019

Популярні блоги
Інна Совсун: чи забороняти смартфони в школах? На рівні держави поки немає розуміння, що робити зі смартфонами в школі
Н. Азарова: биті небитих возять регулярно Поважати свій труд і транслювати цю повагу, поважаючи інших, – оце і є суперзавдання
І. Лікарчук: ДПА в українських школах має бути ліквідована Проведення ДПА фальсифікує реальний стан якості загальної середньої освіти в Україні
А. Заможська: у космосі Тесла, а в нас — християнська етика МОН пропонує людям, які ходять до церкви два рази на рік, викладати християнську етику
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Grizman
Недоля випадково не брат Громового, а може син Лєкарчука от Бєлого??? Ні , напевно сам Ded.
Керт
Для Grizman: Тонко, ха-ха!! Пахож.
Коментувати
Володимир
Прибиральниці також мають гуманітарний склад мислення.
Лозоватка
Для Володимир: недоля на рівні прибиральниці мислить. Ректор його вишу - нардеп , зайнятий. Немає часу роз’яснити , щоб не позорив колег.
Author
Для Лозоватка: Уважніше читайте пост, мова йде не про окремий університет, а про всю вишу освіту в цілому - а це проблема топ менеджерів. Тому не старайтеся, можуть не оцінити прогин.
Коментувати
М Елітополь
Що він написав - є відповідь в тексті- “ «дуже поверховий аналіз». Пан Недоля чув дзвін, та не знає де він!!! Скоро , напевно, очолить Мон чи стане головним експертом фонду Сороса.
Author
Для М Елітополь: Сам аналізував і сам рахував. А поверхневий, бо ще не аналізував інші спеціалізовані університети та наукові установи. Щодо ЗВО, які називають себе просто університети - це точна інформація.
Коментувати