Osvita.ua Блоги В. Громовий: парадоксальність бачення вчителів
В. Громовий: парадоксальність бачення вчителів

Учителі допомагають «тим, хто наверху» жити ілюзією, що світ шкільної освіти успішно реформується

В. Громовий: парадоксальність бачення вчителів

Автор: Віктор Громовий, освітній експерт, заслужений вчитель України.

Настав час звернути увагу і на парадоксальність бачення вчителів.

1. Слухають про ідеальних вчителів, які «віддають серце дітям», попри мізерну платню і низький соціальний статус у суспільстві, але, опинившись сам на сам із проблемами виживання, сприймають це як гарну казку.

2. Хотіли б будувати індивідуальні освітні траєкторії для кожного учня (це блакитна мрія кожного вдумливого вчителя), але чудово розуміють її утопічність і недосяжність у нинішній умовах масової школи, марність докладання зусиль на вирішення тих завдань, для яких немає відповідного педагогічного інструментарію.

3. Хочуть бути вчителями гуманістами, але раз по раз переконуються, що їхня ввічливість й гуманістичне ставлення сприймається люмпенізованими батьками, як ознака слабкості й сигнал для атаки.

4. Бачать, що зневага до вчителя з усіх боків зашкалює, але не докладають зусиль, щоб запустити процес самоочищення професійної спільноти від «ложки дьогтю».

5. Уважно слухають тих, хто «знає, як треба» навчати, хто завалює вчителів вимогами, рекомендаціями, інструкціями, порадами, але лише вдають, що виконують «вказівки» зверху і роблять усе по-своєму, як правило, так, як звикли робити.

6. Читають лозунги на кшталт «учителі важливі», але свідомі того, що сьогодні виконують функцію стрілочників, тому воліють краще змовчати, закрити очі на неадекватну поведінку учнів тощо.

7. Намагаються створювати «ситуацію успіху» та забезпечувати емоційний комфорт для кожного учня, одночасно жорстко слідуючи спущеній зверху програмі.

8. Мріють, щоб від них нарешті відчепились, дали змогу «спокійно працювати», і часто не вміють скористатись на практиці задекларованими в Законі «Про освіту» академічними свободами з тим, щоб нарешті вийти із ролі «виконавця», здолати схильність піддаватись впливу апарату придушення і контролю.

9. Розуміють, що живуть в «концентраті» нових можливостей, але часто не можуть зорієнтуватись в потужному інформаційному шумі навколо школи (засиллі пропозицій різноманітних тренінгів, навчань, фестивалів, освітніх подорожей тощо).

10. Розуміють, що треба будувати «школу, яка не школа», але не готові до радикальної трансформації власної поведінки, тому, як правило, просто пасивно спостерігають, як спливає час вічних «правил» і «принципів», на яких раніше базувалась школа.

11. Не можуть не помічати побічні ефекти ситуації з примусовим і невмотивованим навчанням, але не завжди готові стати вчителями, які «рухаються» разом з учнями, на практиці відходять від «знаннєвої» парадигми освіти, у якій якість вимірюється кількістю «напханої у голови учнів інформації» (продовжують задавати «непідйомні» домашні завдання, забемхують учнів «заходами» тощо).

12. Декларують прихильність до погляду на світ з «оптимістичною гіпотезою», але на практиці мають схильність до негативної фільтрації, фокусуванні на негативних аспектах ситуації: замість рожевих одягають чорні окуляри.

13. Пристосовуються до змін, у тому числі негативних, але свідомі того, що всередині шкільної системи окремий вчитель з кожним роком все менше може реально на щось вплинути (усе так швидко змінюється, що він просто не встигає вибудувати результативну поведінку, запустити нові активності тощо).

14. Хотіли б бути вчителями, з якими дітям буде комфортно, яким вони можуть довіряти, з якими весело і цікаво, але чомусь сприймають дитиноцентрованість як неприпустиму спрямованість на задоволення усіх потреб і примх дитини (дитина в усьому права!), а не як спрямованість на її розвиток, створення можливостей для зростання всіх і кожного.

15. Висловлюють готовність сприяти цивілізованому реформуванню освіти в України, але не завжди готові зайняти активну громадянську позицію щодо прав дітей, до боротьби разом з батьками проти перевантаження дітей, надмірної кількості предметів, паперового божевілля тощо. Тож, прямо чи посередньо допомагають «тим, хто на верху», жити ілюзією, що вони успішно реформують мінливий і непередбачуваний світ шкільної освіти.

Оригінал

Освіта.ua
01.02.2019

Популярні блоги
Ігор Лікарчук: скільки можна знущатися із сільської школи? Сільську школу закрити легше, аніж запропонувати для неї нове життя без класно-урочної системи…
Олена Князева: пост протесту проти скасування ЗНО Вирішення проблеми рівня освіти старшокласників - не в псевдопіклуванні про випускників
Олеся Калинич: кому оцінки важливіші - учням чи батькам? Можливо, не діти, а ми, дорослі, прагнемо високих балів задля задоволення власних амбіцій?
Олександр Кендюхов: 5 порад новому міністру освіти 5 маленьких, але важливих порад новому міністру щодо реформування вищої школи в напрямку євроінтеграції
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Tato
Преамбула, конечно, как топор на осужденную голову: "Учителі допомагають «тим, хто наверху» жити ілюзією, що світ шкільної освіти успішно реформується". Это же какое-то безумие! Кто этому человеку присвоил звание заслуженного учителя? ВОПРОС АВТОРУ: а что, по вашему мнению, должны делать учителя, чтобы не было у министра иллюзий? Сообщать ему о каждом плевке в адрес учителя? Передавать кинохронику беспардонного поведения учеников? Сообщать о всех своих болезнях, расходах и дефиците средств для нормальной жизни? Повысить точность оценивания и снабжать каждодневные отчеты об успеваемости специальными сертификатами от европейских провайдеров контроля обучения? .... Ну, я не знаю, зачем нам такое МОН, если ему недостаточно всего того мотлоха (отчетности), который они так ожесточенно и строго требуют от школ.
Tato
Умничать и дурак может. А вы вот попробуйте, товарищ эксперт, решить проблему эффективности работы министерства и департаментов образования, которые только и заняты мордованием учителей. Хотите пример? Пожалуйста! Был в Киеве карантин. Потом дети вышли на учебу. И тут с городской управы госпожа Фидонян насылает проверки на школы и лицеи, а проверки эти по сути - фуфло, потому что они не приводят ни к какому положительному результату! Потому что вы представьте, какие вопросы эта Федунян решает! - ее опричники анализируют, на сколько процентов повысилась интенсивность занятий, вызванная уплотнением темпа учебы из-за карантина, и как это отражается на и без того перегруженных детях !! ---- ну вот спрашивается, зачем эта поножовщина? Эпидемия - это форсмажор. И чиновники МОН ОБЯЗАНЫ были выпустить приказ, в котором разрешить проводить занятия ускоренно на те 20% времени, из-за которого начинают распинать учителей.... Просто мерзость какая-то - эти департаменты освіти - надзиратели-контролеры и бездельники!!! . И не лейте смолу на учителей в виде вот таких вот парадоксально-мифологических выпердов!
Tato
Сплошной винегрет. Автор просто упивается своими фразочками, построенными по контрарному принципу.... При формальном соблюдении такого подхода я, внимательно читая каждый абзац, иногда просто не находил логики. НАПРИМЕР: "Пристосовуються до змін, у тому числі негативних, але свідомі того, що всередині шкільної системи окремий вчитель з кожним роком все менше може реально на щось вплинути..." - это же абсолютная ересь!!!
Чеслава
Какие красивые характеристики вы всему составляете, как замечательно оцениваете ситуации, но вероятнее всего это все написали те, кто никогда не проводил реальных уроков и очень далеки от нынешней реальности современной так называемой средней школы. Так могут рассуждать те, кто не знает, что сейчас среди учащихся одного класса 1 - 3 тех, кто активно и полноценно принимает знания, остальная масса - представители "НУШ", не отрывающие взгляда от экрана своего довольно дорогого телефона( а там - примитивная игра, или примитивные юмористические видео), или постоянно смеющиеся, с хорошим настроением, но при этом у всех этих современных учащихся плохая память ( допустим в 8 классе им тяжело воспроизвести 2 - 3 несложных по смыслу предложений), они не умеют проводить простейшие расчеты, они не могут понятно, логически четко изложить свои мысли. И вот какой парадокс, чем больше учитель воплощает инноваций современных на уроках это никак не влияет на возрастание тяги к знаниям у наших учащихся. Пока не поменяется в государстве многое, хоть как учитель не будет стараться, ничего в образовании не изменится к лучшему.
у учителя эдин выход
Для Чеслава: единственный, который и ему поможет, и детям. Но учитель на это не пойдёт. У кого там видео с рыдающей учительницей и учениками, коорые яблоки-пирожки - деньги несут :"Давайте дневники, я вам отлично поставлю". И вот КАААААК эта учительница посмеет поставить другую оценку тем, кто кормит её дополнительно? Устаривает? Ну так и дальше терпите.
Олекса Позняк
Для у учителя эдин выход: научись мысли излагать а не бредятину, эдин
======================
Для Олекса Позняк: отвали, родной.
Коментувати
Witalina
Я погоджуюся,що бачення вчителів є парадоксальним!!!! А яким воно може бути у людини ,яка пропрацювала 35-45 років у школі та ще й у таких несприятливих умовах???? Професійне вигорання,деформація особистості часто не дають можливості адекватно оцінювати дійсність,ситуації,бути послідомним.ТОМу вини вчителів у цьому НЕ МАЄ! У школи повинна прийти молодь,а вона прийде не скоро. АЛЕ найбільший парадокс я бачу у програмах,підручниках та вимогах МОН,які НЕ ВРАХОВУЮТЬ реальний стан речей в освіті і ще більше поглиблюють кризу!!!!
Tato
Для Witalina: суцільна маячня! Вигорання - це модне, але дуже гидке слово. Насправді немає ніякого вигорання. Тупий вчитель залишається тупим. Розумний - стає ще розумнішим.
Коментувати
Олекса Позняк
Діти різні.Одні прийшли в школу подратувать учителя як собаку на цепу. Інші отримувати від нього знання - бо у них є мета. Перші не дають учитись другим -Мон в упор цього не бачить
Cirius
Для Олекса Позняк: Скажіть п.Позняк через який пристрій МОНУ має побачити, як у кожній школі одні учні не дають вчитися другим? Ви здається фізик?
от себя добавлю
Для Cirius: МОНовские способны это увидеть лишь в том случае, если они работают и сегодня в обычных школах. Ну, хотя бы так, как некоторые методисты отделов образования. Или бывают в обычных школах инкогнито. То есть так, чтобы никто не догадывался, что начхальчство приехало. А то как-то один заведующий (ещё не начхальник) только собрался ехать, а в школе уж и уроков нет - учителя сидят, бАмашки пишут. Ни заведующий не разумел, чем всё чревато, ни администрация школы. Так и врали по кругу друг другу все годы работы. Наиболее грустно,что дети наблюдают. Учатся.
Олекса Позняк
Для Cirius: Если ты не знаешь что у тебя в войсках делается то какой ты на ... военоначальник. Тоже самое и министр. Зачем институты статистики, зачем районо, да и просто друзья которых насобирал на долгом веку работы в образовании. Каждый день тебе папку с аналитикой должны надёжные люди подавать. Только не надо думать что Лиля не знает . Царь хороший а бояре правду ему не говорят - это для дебилов. Лично с ней общался несколько раз, как и с Кременем. Ситуацию они знают но гнут линию на розвал образования.
Коментувати
Олеся Сидор
Потрібно говорити насамперед про парадоксальність програм та вимог МОНу. Вчитель має виконати програму, і, розуміючи всю недолугість освітньої реформи, робить все, аби її виконати. При цьому часто виглядає в очах суспільства дурнем, який не знає, чого хоче і що має робити. Щодо того, що вчителі не вказують на відсутність чи де в чому абсурдність реформи - це неправда, бо говорять, пропонують власне бачення справжньої реформи, але чиновники МОН правди знати не хочуть, бо послухають всіх: журналістів, голів ГО - будь-кого, але тільки не вчителів, які вказують на певну суперечливість та взаємовиключення нових вимог.
Іванченко М.Ф.
Для Олеся Сидор: Це все галицькі екскрименти
Володимир
Для Олеся Сидор: А вимоги потрібно фільтрувати, а не тупо виконувати!
Олеся Сидор
Для Іванченко М.Ф.: Ваш коментар не оцінила.
Коментувати
Олекса Позняк
Дитиноцентризм це маркер грантоїдів. Хто ж йому дозволить писати що дитина не завжди права якщо в умовах отримання гранту чітко прописано: Вовочка завжди прав! Навіть плюнув на учителя і весело сформулював : плюйте на учителів, вони швидко висихають! Або зняв штани, дістав члена і давай стукать їм по столу перед математичкою -то наш ребьйонок, він ненаказуємий. А саме погане не дають вовочки нормальному учню учитись - це біда-катастрофа. Та грантоїдам наплювать - в умовах отримання гранту написано - Вовочка завжди прав!
(Tet-a-tet)
Для Олекса Позняк: Ви останнім часом щось часто згадуєте дитячі члени, невже наші учні так сексуально стурбовані?
Олекса Позняк
колега розповіла про випадок. І про те що учень не поніс ніякого покарання. У німців за таке виключають із школи, у нас можуть вигнати учителя...
))))))))))))))
Для (Tet-a-tet): а Вы послушайте речь детей, а Вы посмотрите вокруг.
Коментувати
Сітроен
Чорт зна про що пише колега. Аби тільки не про справу. Державі ми не потрібні- ось що головне. Хоч десять урядів міняй - все те ж саме. Хіба що 1-2 було державницьких міністрів за 28 років незалежності.
Вчитель
Для Сітроен: Добре,що ви з подібним не зустрічалися, але таке хамство з боку учнів таки є.
Коментувати
Местный
Украинский учитель - это раб.
Іван
Для Местный: Нет Дуб!!!!
Олеся Сидор
Для Местный: А російський?
Коментувати
Володимир
З керівниками було краще. Згоден 50х50.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!