Osvita.ua Блоги Л. Гриневич: про зміни або щоб можливе стало досяжним
Л. Гриневич: про зміни або щоб можливе стало досяжним

Успіх педагога залежить не тільки від нього самого, але без волі вчителя до змін нічого не відбудеться

Л. Гриневич: про зміни або щоб можливе стало досяжним

Автор: Лілія Гриневич, міністр освіти і науки.

Зміни відбуваються тоді, коли об‘єднані спільною ідеєю люди готові до спільних та рішучих дій для того, щоб можливе стало досяжним.

Коли ми говоримо про Нову українську школу, є тисячі причин, чому ми мусимо йти цим шляхом. Починаючи від драматичної втрати інтересу дітей до навчання і закінчуючи сумною статистикою втрати здоров‘я дітьми впродовж навчання. Так, в період навчання в школі у дітей на 40% зростає захворюваність системи травлення, на 70% – нервової системи та на 30% – серцево-судинної системи.

Мала дуже докладну та фахову розмову про це з міністрами та учасниками форуму в межах панелі «Емоційно-соціальна адаптація дітей через школу». Там я також представила наш прогрес з імплементації реформи. Усі розуміють 2 речі. Перше – відсутність змін призводить до подальшої деградації навіть у раніше успішних системах, діти просто відмовляються вчитися, а конфлікти загострюються. А по-друге, усі зміни мають одного основного провідника – вчителя. При цьому успіх педагога залежить не тільки від нього самого, але без волі вчителя до змін нічого не відбудеться.

З нашого досвіду колег чи не найбільше зацікавило Свідоцтво досягнень. До мене підійшли представники кількох країн з проханням поділитися нашим форматом свідоцтва і, якщо це можливо, розповісти алгоритм взаємозв'язку свідоцтва та стандарту.

Також було надзвичайно багато запитань про механізми підвищення кваліфікації вчителів та створення нової культури всередині спільноти. Багатьох розчаровує відповідь – самі ви ніколи нічого не зробите, вам потрібні партнери як всередині спільноти, так і серед фахівців, які зможуть надати консультації і розділити цей шлях з вами.

А загалом, лише після цієї розмови я зрозуміла, яку велику роботу ми вже зробили і які при цьому гігантські виклики у нас попереду.

Значний час присвятили пошуку партнерів для розвитку Національної електронної платформи. Зараз у нас практично готова оболонка для неї, але нема достатньо якісного контенту. Тут представлені надзвичайно цікаві проекти – від Discovery та Британіки до менш відомих, але не менш цікавих на кшталт платформ Кортес та Matific. Проблема в тому, як це купити.

Практично всі вони продають ліцензії на кожного учня. Це дорого, є багато питань, чи зможе наша система закупівель взагалі таке пропустити.

Знання примножують скорботу. Але працюємо далі, найкращий вихід десь там є. Сьогодні в межах форуму дивитимемось велику виставку з матеріалами та меблями для навчання. Триматиму вас у курсі. Має бути цікаво.

Оригінал

Освіта.ua
23.01.2019

Популярні блоги
В. Громовий: парадоксальність бачення вчителів Учителі допомагають «тим, хто наверху» жити ілюзією, що світ шкільної освіти успішно реформується
І. Лікарчук: класне керівництво має бути ліквідоване Примушувати дітей ходити до школи, вважаючи, що вони там будуть здобувати знання, - це смішно
І. Лікарчук: продовжуючи тему «захистити вчителя» Кожного вчителя в багатьох школах примушують робити чимало й такого, що фактично не оплачується
О. Істер: річну оцінку не можна порівнювати з ДПА (ЗНО) Чи можна порівнювати річну оцінку випускників школи з оцінкою, яка отримана за ДПА (у форматі ЗНО)?
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Читач
Це коли в Україні щось залежало від учителя? Може за часів Табачника-великого людоненависника, а по- сумісництву вашого колеги, натхненника і учителя? ЧИ не тодІ, коли ваші монівські пси рискали по школах в пошуках підручників, посібників без грифа МОН? Чи не тоді, коли на очах у вчителів і дітей порпалися у шафах, кидаючи все, мало не в обличчя учителю? Чому ж ви не говорите про те, що в Англії зараз впроваджують радянську систему освіти, особливо стосовно точних наук? Чому не говорите, що радянські підручники з точних наук там дуже цінуються!? Чому не хочуть учитися діти? Та візьмвть будь - який підручник-табачник під вашою палітуркою і перекажіть якийсь параграф! Це - університетська програма дебільного змісту. Для чого? А таких уроків треба підготувати -5-6 кожного дня. За часів вашої співпраці з Табачником, діти плакали від них, а зараз адаптувалися і просто їх ігнорують. ЯКА МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ? КУДиможна вступити в Україні на бюджет? На вчителя, щоб його товкли і гамселили всі, починаючи від вашого молокососа з МОН, який виступає кожного дня по телеаізору, і закінчуючи батьками???
Володимир
Ви не знаєте ситуації на місцях і знати не хочете! Це дає можливість чиновникам міністерства відписуватися, що вони не мають повноважень перевіряти освітні заклади, посилаючись на постанову Кабміну від 16 жовтня 2014 року № 630.
Олег
Для учитель : ви-не учитель. Якби ви були учителем, то знали б, що тижневе навантаження часто змінюється. За Табачника й почалася оця нинішня рехворма. Увели 12 річне навчання. Щоправда все заглохло. Бідні "піддослідні кролики" вчилися без книжок, а програму планованого 11- 12 класу змушені були пройти за рік. Був страшний бардак. Діти плакали над новими підручниками. Дурні за стилем, перенасичені науковими термінами, перевантажені, вони існують в тому ж вигляді і зараз, але під новими палітурками гриневич. Пізніше, були змінені програми. Діти, які потрапили під нову реформу зараз у 10класі. Їм значно збільшили тижневе навантаження. У них зараз дійсно по 8 уроків. Але ж рехворма Гриневич - завуальована реформа табачника.Все йде по плану.
учитель
Скажіть будь-ласка. На вашу думку учень може якісно засвоювати матеріал при навантаженні 8 уроків в день? Як учитель я розумію, що існує тижневе навантаження. Обсяг якого від часів СРСР не змінювався. Але не можу зрозуміти, чому уроки не можна спарювати. Є велика різниця 3,4 предмети на день та 7,8. І тут варто згадати ще один момент. 35 годин на 6 днів і на 5 днів - це дуже різні речі. З однієї сторони МОН піклується якістю знань учнів, а іншої радянська структура залишається такою, яка була раніше. Діти перевантаженні предметами і домашніми завданнями. Для напрацювання єдиної позиції по цій ситуації раджу провести об’єктивне соціологічне дослідження. Скільки часу учні 7,9,11 класів витрачають кожного дня на домашнє завдання. Важко прогнозувати які цифри покаже це опитування. Але досвід показує, що 2 чи 3 години дітям не вистачає точно. І зверніть увагу. Інтернет заповнений ГДЗ. Тобто певну частину завдань без жодного сумніву можна списати. Тому ситуація виглядає саме так.
Перевантаження?
Для учитель:Учні витрачають 5 хв на перерві, щоб списати у одноклассника ДЗ. В Інтернеті вони займаються іншими справами.
мама виускника
35/5=7.Максимально год на тиждень. Решта все додаткові спецкурси, факультативи, ... Відмовьтеся. Давайте лише те, що є у Типовому навчальному плані. Ні, годин буде мало. Дослідження провести Для чого ? Кожен учитель вважає його предмет найнайнайголовнішим. Люди! Отямтеся! Діти повинні жити! Діти повинні реально оцінювати свої можливості та свої результати! Ви гадаєте, що коли ви малюєте їм оцінки завищенні, вони це сприймають адекватно? Ні, вони сміються з вас. Ви деформуєте дітям уяву про світ, про реалії життя. Дайте таке завдання, якого немає у ГДЗ
Володимир
Для учитель: Не можуть бути всі учні однаковими! І приклади диференціації класів по рівню знань є переконливими.
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!