Osvita.ua Блоги Володимир Бєлий: про «мудру» глибину компромісів
Володимир Бєлий: про «мудру» глибину компромісів

Освіта досі орієнтується не на учня/студента, а на збереження статус-кво структури штатних одиниць

Володимир Бєлий: про «мудру» глибину компромісів

Автор: Володимир Бєлий, заступник директора з НВР, фізико-технічний ліцей м. Херсона.

Мало що у вчителя/викладача підтримує відчуття власної суспільної значимості краще, ніж публікація таких висновків від науковців світового рівня, до яких ти у ході роботи давно дійшов сам.

Зауваження лауреата Нобелівської премії з економіки, автора книги «Мислення швидке і повільне» Даніеля Канемана про те, що «Вдача грає значну роль у більшості історій успіху» має ще й наступне уточнення: «Майже завжди легко визначити той фактор, незначна зміна якого перетворила б видатне досягнення у посередній результат».

Зверніть увагу на місце, яке у цій фразі належить словам «легко визначити».

Лишається до оцього «легко визначити» тільки додати – було б бажання чи відчуття відповідальності.

НПА

З тих нормативно-правових актів (НПА) у сфері освіти новітньої України, на які спільнота покладала надії на реальне реформування, найбільші очікування були щодо спочатку нового закону «Про вищу освіту» (2014 рік), потім рамкового закону «Про освіту» (2017 рік).

Чому тепер немає подібного стану особливих надій на запланований до прийняття новий закон «Про загальну середню освіту»?

Та тому, що у процесі остаточного прийняття попередніх двох законів і в Комітету з науки і освіти, і у депутатів Верховної Ради загалом не було ні бажання, ні почуття відповідальності, щоб не прозівати все те, що «… легко вказує на фактори, котрі перетворюють проектно-цільову суспільно значиму мету у безрезультатність».

Топтання

Зверну, колеги, вашу увагу лише на два приклади топтання на місці замість прийняття проривних рішень задля поширення та утвердження в українському освітньому просторі успішних освітніх практик, перевірених часом і народами світу.

Перше - це пустопорожність декларацій законодавчої влади щодо орієнтації на особистісно-орієнтовану освіту випускників основної/базової освіти (5 – 9 класи) на етапі їх переходу до старшого її (освіти) ступеню.

Чому закон «Про освіту» не став промоутером переходу на рейки справжньої профільної освіти старшокласників як дійсно реального, а не лише декларативного, формату освіти, яка опирається на принцип пріоритетних для особи інтересів та її рівень спроможності?

Все тому, що у закон «Про освіту» знову ж заклали такий фактор, який ЛЕГКО дозволяє і місцевій, і центральній владі власне нічого не міняти в існуючій пострадянській моделі уніфікованої школи, адже «… профільна середня освіта може здобуватися в окремих закладах освіти або у структурних підрозділах однієї юридичної особи (закладу освіти)» - п.3 ст. 12.

Саме до такого формулювання й прагнули противники становлення в Україні принципово нової мережі закладів загальної середньої освіти, у якій би до будь-якого 10-го класу старшої ланки (академічного чи професійного профілю) потрібно було би вступати, а не просто переходити з 9-го класу, так і залишаючись у тій самій базовій класній кімнаті аж до випуску з 11-го, ніби профільного класу.

Нинішня Верховна Рада між рядками закону лагідно так, щоб «не дразнити громадськість, прошепотіла: «Шановні, заспокойтеся. Все буде так, як ви бажаєте, а не як до того штовхає купка відірваних від наших реалій «рехформаторів».

Але від цього проблема застарілої структури освіти не зникає – у нашій системі структура і зміст освіти досі орієнтуються не на учня/студента, а на збереження статус-кво успадкованої структури педагогічних штатних одиниць.

Друге: як неможливо отримати врожай, лише емітуючи перекопування та інші операції на земельній ділянці, так і не отримати належного рівня освіченості населення країни, якщо у закладах/органах контролю будуть «закривати очі» на списування чи плагіат.

За останнього неминуче запанує як імітація навчальної діяльності, так і зневага до педагогів та працівників наукової сфери, чому щорічні обсяги фінансування освіти і науки від ВР України є прямим свідченням.

Чому закон «Про освіту» так і не змінив стан справ щодо проблем академічної доброчесності?

Та знову ж отой фактор, який ЛЕГКО дозволяє і місцевій, і центральній владі в отриманій у спадок моделі «соціалістичних приписок показників», нічого не міняти, адже «… за порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності: - повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо)» - п.6 ст. 42.

Тут знову укладачі НПА між рядками закону пошепки заспокоюють всіх, хто не схильний чи й не збирається вчитися по-справжньому: «Та не бійтеся ви отих повторних атестацій. Хто вам сказав, що другого чи третього разу ви маєте знову попастися на «гарячому»? Не кожного ж дня поруч з вами будуть оті «сексоти», які самі бояться ризикувати й іншим заважають своїми викриттями! Це було б абсолютно не по-нашому, якби за незначні дитячі витівки накладалися реальні правові обмеження! Правопорядок потрібно встановлювати не покараннями, а вихованням та порозумінням!»

Тільки від такої «мудрої» глибини компромісів з успадкованими гріхами старої системи (двійку вчитель ставить не учневі, а самому собі) проблема суспільно-відповідальної підготовки трудових ресурсів 40-мільйонної нації лише поглиблюється – нікому вже працювати на виробництві, бо за час безвідповідального сидіння старшокласників у «навчальних» аудиторіях чи не всі тепер шукають посад, щоб «управляти персоналом», а не реалізуватися у продуктивних технологіях.

Очікування

Вони не стільки у надіях на нового Президента, як здебільшого на дійсно новоякісний депутатський корпус Верховної Ради, зокрема, й комітету з освіти і науки. А ще більше на отой національний фактор ВДАЧІ, який грає значну роль у більшості історій УСПІХУ.

Оригінал

Освіта.ua
11.01.2019

Популярні блоги
М. Хоменко: таке в нас ставлення до «сіяча знань» Інтелектуальна праця оцінюється не просто за залишковим принципом, а принизливо низько
І. Лікарчук: про нового вчителя, а не власника диплому Лише учительський диплом у сучасних умовах не може бути єдиною перепусткою в шкільний клас
Віктор Громовий: як підвищити якість освіти Соромно і вкрай безперспективно бути країною неуків із липовими атестатами та дипломами в кишенях
І. Лікарчук: замість пенсіонерів у школи підуть чиновники? Наукою і практикою доведено: не вік є визначальним у якості роботи педагога, а зовсім інші чинники
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Cirius
Для Микола. Читаю соціологію: 47% ще не визначилися за кого з кондидатів у президенти будуть голосувати. І це в країні інтернету, вільної преси, свободи слова. Якщо кожен другий не знає якого президенти він хоче, то що чекати від майбутнього? Невже ми такі дурні, що нас можна натравити на освітян, батьків та все українське? Тому перестаньмо вірити в косу та вила, а судім по реальним справам. І досить вірити у ленінський міф, що кухарка може управляти державою. Адже наукою доказано, що лише 5% людей мають від природи здібності до управління. У ВР мають засідати юристи, економісти, науковці, громадські діячі- патріоти,а не олігархи, їх прислужники та вороги України. Гречку берім, вона і так у нас вкрадена, а голосуймо з розумом, тоді і нарікати не буде на кого!
Сидор
Для Cirius: а Зеленский ещё хуже кухарки. Он клоун! Пешка Коломойского!!
Коментувати
Віталій Карпа
Все вірно.. Але дещо наївно. Написано...Впевнений, що розуміння справжніх прчин є, але їх озвучення-ні
Микола
Колеги! Не в окремих особах справа , не в помилках в законах, справа навіть і не в міністрі, проблема в системі держуправління ,обраній в Україні. Вбиті всі ростки соціал-демократії , справедливої економіки , управління. Гроші!!! Гроші! Бабки!!! Педагоги, викладачі мусять створити політсилу такого типу, яка б відстоювала інтереси найманого працівника. А поки учитель голосує за багатих консерваторів , ринкарів, бариг, а тоді на сайті плаче, що все не так!! Якраз так , як ви просили, як ми голосували - то за Вітю, то за Косу, то за Коміка, то де за якесь чмо!!! Вони і роблять, те що декларують. А нас стравлюють з батьками, директором , ректором, підло ображають нашу освіту , дискридитують все українське . Мріяти легко, думати важко, а робити ще важче.
Валентино
Для Микола: правду сказал! Но это сделать трудно. Профсоюзы сдулись, сдохли. Легче в ютубе простонать, пожаловаться, взять на выборах 300 грн и жить дальше. Ум включить не хотят. Вот и бедуем.
Коментувати
Cirius
Ваша стаття п. Бєлий лише зайвий раз підтверджує, наскільки ми безвідповідальні, обираючи депутатів до ВР. Моя життєва практика підказує мені, що державна освіта, як би вона не була організована, в підсумку вирішує для людини дуже мало, якщо у неї немає бажання вчитися самостійно. Якби І.Франко чекав на справедливий Закон про освіту він не став би тим, ким був насправді- вченим, філософом, письменником, поетом.Для багатьох видів діяльності ВО взагалі не потрібна, талант відіграє важливішу роль, ніж витрати часу на заучування прописних істин. Тому і плагіат та списування, бо молоді люди не бачать сенсу у чесній праці, вони не розраховують на знання, бачучи як блат, протекцонізм та кумівство вирішують де буде твоє місце під сонцем. Змінюватиметься мораль у суспільстві- зміниться і його ставлення до брехні, зокрема і в освіті.
Кент
Для Cirius: який блат- все вирішують гроші! Люди нікому не треба. Дикий капіталізм.
Коментувати
Гідон
Нада поменять Белого на Співаковского, режет, как по маслу . Такой же демагог и пустомеля. Да и один народ представляют.
Володимир
Вальцман руйнує Україну, в т.ч. освіту. А 225 депутатів у ВР - більш ніж достатньо.
Сер Мортон
Для Володимир: а бєлий - не вальцман? Поглянь.
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!