К. Семенова-Шелевицька: шлях змінити університети

Автор: К. Семенова-Шелевицька, працює в IEEE Ukraine Section Women in Engineering Affinity Group.

Український інститут майбутнього та Микола Скиба нарешті взялися за вищу освіту. Пропонують 7 кроків для університетів. Трохи прокоментую, бо третій рік пробую гребти на університетській галері в бік позитивних змін.

1. Бюджетні установи зробити неприбутковими суб'єктами.

• плюсик, універи самі зможуть ставити зарплати, а це важливо, і не будуть плакати про бюджетний кодекс. Але цей крок вже не раз пропонується Олександром Співаковським, часто навіть здається, що задум вдасться.

2. Скасувати диплом державного зразка.

• тут треба подумати. Бо там, де диплом треба формально, його можна буде купити в ларьочку. Це гіперболізовано, якщо що. І не дуже згодна, що скасування диплому державного зразка вплине на конкуренцію.

3. Скасувати заочку.

• так, заочка не працює від слова ніяк. Але нові форми скоро з'являться в законі про вищу освіту (до 21.12 на громадському обговоренні) - дистанційна, мережева (коли навчання не в одному університеті) та дуальна (в універі + підприємство).

4. Трансформувати державне замовлення.

• так, але це вже відбулося, гроші дають студентам, а не місцям на спеціальність, тому університети почали трошки рухатися. Та я думаю, що діла не буде, поки освіта не стане повністю платною для студентів.

5. Стимулювати інвестиції та інновації - державно-приватне партнерство, ендавмент фонди, пільги для стартапів, підприємницька діяльність (цей пункт вже можна через Наукові парки робити).

• так, але. Прикриваючись інноваційними трансформаціями, можна будувати стоповерхові схеми відмивання грошей. Як університети (адекватні) вписані в інноваційні екосистеми, світу розкажу ось тут у вівторок Презентація дослідження «Майбутнє університетів»

6. Змінити форму управління університетами за корпоративним принципом.

• так. МОН, надавши автономію університетам, не врахувало, що влада зосереджується у ректора, таким чином, більшість університетів перетворилися в феодальні володіння.

7. Відкрити українські університети світові - англомовне навчання (колись було дуже потужне в НАУ, до речі), подвійні дипломи (поки що страшний сон міжнародних відділів), постдок за кордоном (однозначно), міжнародний конкурс на позиції ректорів, проректорів, професорів (страшний сон феодалів), творчі відпустки (так!).

Але є одне але!

Про нього Микола дуже класно написав для НВ: «Проблема з «флагманськими» українськими університетами у тому, що їм, як цвях у домовину вбито, що вони «заклади». Вся ситуація навколо них і всередині просякнута пасивними патерналізмом і водночас – безвідповідальністю».

Стаття дуже відгукнулася у молодих університетських активістів, чиї наміри так і не збагнули колеги в КНЕУ, НАУ, шеві, КПІ... Всі сім кроків можна виконати формально. Можна створити бізнес-інкубатори зі стартапами на папері, можна зробити дуальну освіту на папері.

Єдине, що стимулюватиме університети до змін - це відсутність грошового потоку - безумовного і щорічного з держави, від квадратних метрів землі в столиці, від депутатів для забезпечення електорату. Але тоді університети помруть. А щоб не померли, у них мають зайти люди з іншими установками, які більше про довіру і амбіції, ніж про матеріальне забезпечення і безумовну владу.

Людина розумна і активна та ініціативи знизу сприймаються поки як загроза і аномалія. Лояльність та вірність - є найбільшими чеснотами. Хіба на адміністративні посади в університети набирають по відкритому оголошенню професіоналів? Ні, радше людей, які не зрадять, не підставлять, не запруть в тюрму.

Є ще один шлях змінити університети, крім перекриття фінансових потоків - дати повноваження людям креативним, але для цього треба перестати їх боятися).

Оригінал