Osvita.ua Блоги І. Лікарчук: як кількісно і якісно оцінити «педдіяльність»?
І. Лікарчук: як кількісно і якісно оцінити «педдіяльність»?

Не є нормальним, що педагогічну діяльність беруться оцінювати не за результатами, а за тим, яким є процес

І. Лікарчук: як кількісно і якісно оцінити «педдіяльність»?

Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти, в. о. директора Навчально-методичного центру забезпечення якості освіти.

Продовжую міркувати над проектом «Порядком проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти», який Міністерство освіти і науки України надало для громадського обговорення. Учора я писав про експертів, котрі мають здійснювати аудит. Сьогодні іще про один об’єкт аудиту.

Проект передбачає, що одним із оцінюваних об’єктів аудиту буде «педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу». Не будемо звертати увагу на тавтологію, хоч вона, відверто кажучи, «ріже очі».

Сьогодні мова про інше. Зокрема про те, чи може бути об’єктом аудиту, об’єктом оцінювання «педагогічна діяльність»? Якщо підходити до питання з наукових позицій, то, як правило, об’єктами аудиту є окремі або взаємопов’язані економічні, організаційні та інші сторони системи, що вивчається, стан яких може бути оцінено кількісно та якісно.

Чи можна кількісно та якісно оцінити «педагогічну діяльність»? Ствердна відповідь на це питання неможлива. Хоча б тому, що смішно вести мову про якісь кількісні критерії, які можуть характеризувати педагогічну діяльність, а стосовно якісних – то там він один: якість освіти, яку забезпечує той чи інший педагогічний працівник.

На жаль, перед аудиторами не ставиться завдання оцінити результати роботи того чи іншого вчителя або закладу в цілому. Їх більше цікавить процес: «ефективне планування та прогнозування педагогічними працівниками своєї діяльності; використання сучасних освітніх технологій, форм організації освітнього процесу та підходів до оцінювання навчальних досягнень з метою формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти».

Прочитавши це, не можу знайти відповідь на кілька питань.

По-перше. Чим подібний підхід відрізняється від того, що існував у всіляких інспекторів-перевіряльників п’ятдесят, сорок, двадцять років тому і зберігся до сьогодні? Вони також вивчали планування роботи вчителя, брали на себе сміливість стверджувати, що вчитель використовує або не використовує сучасні технології і форми? То що змінилося?

По-друге. Чи є критерії для того, щоб дати зробити оцінку про ефективність планування або про сучасність чи відсталість тих або інших технологій і форм організації освітнього процесу, які використовує вчитель? І чи у всіх випадках «старі» технології та форми, кращі від нових і навпаки?

По-третє. Автори проекту знову забули, що ст.54 Закону України «Про освіту» надала педагогічним працівникам право академічної свободи, яка передбачає «свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну… діяльність». То яке діло експертам-аудиторам до того, які технології та форми організації освітнього процесу використовує педагог? Яке вони мають право оцінювати доцільність, обраних вчителем технологій і форм організації навчання? Якщо враховувати вимоги ст. 54, то, на мою думку, такого права експерти не мають. І не повинні цього робити. Як і не можуть втручатися в педагогічну діяльність, даючи рекомендації стосовно того, які технології та форми організації освітнього процесу має використовувати вчитель. Але ж такі рекомендації вони мають надати, бо того від них вимагає проект «Порядку проведення інституційного аудиту». І будьте певні, що нададуть. А потім інші керманичі-перевіряльники будуть вимагати їхнього виконання…. Іншими словами: наша пісня гарна й нова, починаємо її знову.

Іще про одне в цьому контексті. Якщо уважно прочитаємо ст..45 Закону України «Про освіту», то навіть між рядками не знайдемо нічого про педагогічну діяльність, як об’єкт оцінювання в процесі інституційного аудиту. Але до проекту «Порядку», котрий має стати підзаконним нормативним актом, цю норму хочуть внести.

Навряд чи подібну ситуацію можна назвати нормальною. Як і те, що педагогічну діяльність беруться оцінювати не за результатами, а за тим, яким є процес. Недарма ж п. 19 порядку передбачає надання права експертам проводити «спостереження за освітньою діяльністю закладу освіти, у тому числі відвідування навчальних занять».

Це можна назвати так: приїхали туди, звідкіля поїхали. Буде те, що було: сподобався експерту урок, то освітня діяльність гарна. Не сподобався – погана…

Читаю все це та й згадую українську приказку: «Застрягли, як собака на перелазі». У яку сторону переліземо?

Далі буде…

Оригінал

Освіта.ua
19.11.2018

Популярні блоги
В. Громовий: ми реформуємо освіту, якої немає Реалії постають набагато сумніші, аніж собі уявляють найзапекліші зрадофіли і огульні критикани
Валентина Волчан: домашні завдання все-таки потрібні ДЗ - один зі способів дізнатися, наскільки учень засвоїв програму, і звернути увагу на проблеми
Н. Клясен: освітян треба вчити не "по-новому", а якісно Професійну діяльність вчителя взагалі неможливо однозначно оцінити за загальними критеріями
Н. Чуприна: про три «прориви» стосовно сертифікації Давайте поговоримо про те, що варто було б зробити, якщо ми кажемо про сертифікацію вчителів
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Володимир
Правильно, дядьку!.
Сириус, есть другой вариант.
Не надо учиться? Ну так пусть не учатся. Учителя оставить в покое за то, что у него в классе 90% не аттестованых будет. А чтобы учитель НЕ манипулировал этим - независимое оценивание проводить. И всё станет на свои места. А то - найдётся. Поверим. Лишь ...(промолчу) верить станет. ДЕЛАТЬ НАДО. Делать ДЕЛО, а не сопли жевать. И вовсе не меньшинство паразитов в стране. А будет ещё больше. ,,, не соображают, что страх не аттестовать детей баблодержателей приедёт к краху страны. И нас это не минёт. Ну Вас, разве, если Вы где-то из Европы ваяете... Успеют ли выпустить пар ДО взрыва, или НЕ успеют - это науке не известно...
Александра
И не надо копья ломать!Достаточно дать диктант за пятый класс-моя бывшая коллега напишет на "2".У неё высшая категория.Зачем так необходимо выяснять,использует ли учитель современные технологии ведения урока в данном случае?
Таки да
Згадую своїх вчителів із 80-х. І уявляю, якби їх звинувачували, що вони не зацікавили, не вмотивували учня. Ніхто не стрибав, імітуючи горобця, на уроці зоології і не робив собі 28 татуювань імен учнів-випускників, які вступили до технікумів і вузів. Мотивація йшла із сім’ї та любові учня (чи навпаки) до предметів.
Cirius
Для Таки да: Наші батьки були ще того старого виховання, коли люди вибиралися на верхівку соціального становища старанною працею і порядністю. Тому казали нам:"Вчися старанно, людиною будеш". А теперішнє покоління бачить, що успіху можна досягти насильством(рекет), хабарництвом(корупція),бандитизмом(рейдерське захоплення чужої власності),присвоєнням майна( ваучерна приватизація), злодійством (квартирні крадіжки майна та авт). І як їх тепер переконати, що потрібно добре вчитися, коли вони бачать навколо інші приклади? І нехай таких паразитів в суспільстві меншість, їх вплив на свідомість молодих несформованих душ величезний. Тому і барахкаємося 26 років, хоча Моісей також виводив свій народ з єгипетського рабства 40 років. Може знайдеться наш Моісей, якому ми повіримо і почнемо витравляти зі своїх душ рабську психологію.
Коментувати
Таки да
Прямо "педагогічна поема"... якщо врахувати рівеь корупції або "сват-кум-брат", то буде пшик. У нашому селі директорка успішно прокерувала 15 років і на конкурсній основі знову переобралась в директорки. Всі закони, які тільки народжуються зразу ж і вмирають.
Ганна
Оцінювання - це суб"єктивне явище. Для того, щоб оцінити, треба провести аналіз початкового матеріалу, а потім подивитися результат. Наприклад, щоб оцінити результат роботи Верховної ради, згадуємо її роботу в 2013 році, і аналізуємо чого ми досягли через 4 роки. Я добросовісно намагаюсь знайти покращення - не бачу... Дитина, коли приходить до школи, завжди має менше знань,ніж після навіть одного місяця навчання
Vlad
Коли вже до всяких "експертів" з якості освіти дійде, що крім вчителя в освітньому процесі бере участь ще й учень або як тепер його назвали здобувач освіти. Хоча суті справи це не змінює. Відсотків 70 - 80 цих здобувачей нічого здобувати не хочуть.
Володимир
Для Vlad: Всі хочуть контролювати, а не навчати....
Коментувати
Позняк
Не можна перевірити педагогічну діяльність , але не можна перевірити і кінцевий результат навчання. Є класи де батьки слідкують за успішністю, репетиторів найняли, а є класи де діти наркоманів алкоголіків які іноді на мусорці живуть і вдома не ночують.Хоч золотого учителя постав результату не буде.Сама ідея перевірки просто дебільна
Слава
Позняк, ты молодец. Сама идея проверки - ДЕБИЛЬНА
Коментувати
Nika
Для того ,щоби давати оцінку треба фахівця з предмету,коли до оцінки лізуть дилетанти і невігласи педагогічний процес зазнає нищівноі поразки з непередбачуваними наслідками.. .
Позняк
Для Nika: Скільки фахівців - стільки і думок. Один подивиться урок - скаже - відмінно, інший поставить 2.Учитель такий же митець як і художник - одні кажуть Пікассо геній - інші що аферист.Сама ідея подивитись пару уроків і поставити клеймо на лоба вчителю дебільна. Але що зробиш -такий час. Розумні нами не рулять
Коментувати
Cirius
Щоб оцінити результат праці вчителя потрібно мати клепку в голові, тобто бути добрим аналітиком. А це коштує праці і грошей. Хто їх виділяє у сфері освіти? Тому і замінили аналітику претензіями до "методології ведення уроку", тобто роби те,що ми написали аби нам було зручно тебе перевіряти. Тому й будують аудит в освіті на тих самих засадах, бо на справжній аудит потрібен зовсім інших підхід про яекий чиновники знають, але не хочуть заморочуватися. Курчатко ж також хоче їсти!

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!