Osvita.ua Блоги В. Круглов: читайте художній твір, а не коментарі до нього
В. Круглов: читайте художній твір, а не коментарі до нього

Щодо публікації в хрестоматії «Ранку» оповідання Т. Малярчук «Цвєтка і її я» - повернення в радянські часи

В. Круглов: читайте художній твір, а не коментарі до нього

Автор: Віктор Круглов, генеральний директор корпорації «Ранок».

Змушений був прочитати відгуки щодо публікації в хрестоматії нашого видавництва оповідання Тані Малярчук «Цвєтка і її я». Прикро. Наче повернувся в радянські часи. Лише одні гасла замінили іншими. А висновок один: НЕ МОЖНА.

Не можна знати правду про себе, про світ. А особливо — якщо ти молода людина. Ти така вразлива, а життя таке брудне. Потерпай наодинці від своїх страхів, сумнівів, незвичних бажань. Страждай, як ми страждали.

Ви справді вважаєте, що гарне виховання має бути таким? Мистецтву вже тисячоліття. А чимало людей так і не навчилися розуміти його.

Вас образило оповідання Тані Малярчук? Так давайте заборонимо античних авторів, наприклад Сапфо, Овідія, бо вони теж небезгрішні. Нікого не обурює, що з програми в програму із зарубіжної літератури ставлять роман Оскара Уайльда «Портрет Доріана Грея»? А там чимало «полуничок». Я вже не кажу про образотворче мистецтво. Боже мій, там стільки еротики! Геть його, зав’язати юнакам та юнкам очі!

Звичайно, було б не погано, якби наші діти, перетворившись на кокон, вилітали в доросле життя прекрасними метеликами. Але хто знає, що відбувається в коконі? Саме про це і спробувала розповісти мовою сучасної літератури Таня Малярчук. Підкреслюю, мовою сучасної літератури.

Прочитайте цей твір. Можливо, він вам не сподобається, особливо, коли ви звикли до евфемізмів. Можливо, він викличе у вас деякі роздуми. Можливо, ви дещо зрозумієте в собі, у своїх дітях.

У нашій країні й дотепер мало літератури для підлітків і про підлітків. Часто така література дуже нещира. Але це вже тема іншого висловлювання.

Таня Малярчук намагається писати щиро. Хоча, переконаний, це не завжди легко.

І наостанок. Твори Тані Малярчук було запропоновано для читання в 11 класі за програмою профільного рівня, авторами якої були: М. Г. Жулинський — академік НАН України, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України; Г. Ф. Семенюк — доктор філологічних наук, професор, директор Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Р. В. Мовчан, М. М. Сулима — доктори філологічних наук; Н. В. Левчик, М. П. Бондар, О. А. Камінчук — кандидати філологічних наук; В. І. Цимбалюк — кандидат педагогічних наук, заслужений учитель України.

Люди, як ви бачите, авторитетні та поважні. Однак твори Тані Малярчук вони рекомендували. Бо побачили в них зовсім не те, що вразило дописувачку у Facebook. А побачили історію і сповідь про складний шлях дорослішання, про родинні стосунки, про любов і відчуження близьких людей.

Оригінал

Освіта.ua
09.11.2018

Популярні блоги
В. Співаковський: домашні завдання ще є? Не скасували? «Відчуття часу» дозволить дитині у дорослому житті нікуди не спізнюватися і все робити вчасно
Олена Князева: чому вчителі йдуть зі школи? Школа перестала бути не тільки місцем радості Дитинства, а й місцем професійної реалізації вчителя
В. Громовий: щодо скандалу з шампанським у День учителя Роль жертви, яка виправдовується, - це найгірше, що може обрати для себе директор школи чи вчитель
Олена Шаповалова: що дають нам студенти-іноземці Навчання іноземців протягом року принесе Україні суму, яка співставна з трьома бюджетами Житомира
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
оксана
таня малярчук - одна з найщиріших українських письменниць. сьогоднішні діти такі ж, якими були у їх віці ми: беззахисні перед реальним світом. якщо ханжі -дорослі не можуть з ними говорити, бо їхня "мораль" цього осягнути не може, а однолітки ще не знають, як про це говорити, так щоб можна було почути, говорити повинна книга. і добре, що такі книги є в сучасній україні. до речі, 11 класники читають також і "джакомо джойс". вереску не чути з цього приводу лише тому, що у джойсовому потоці свідомості сучасні ханжі просто нічого не розуміють і знайомих слів не знаходять. не будемо звертати на все це уваги, хай верещать - у них "цінності".
В и л е н
Даруйте, але твір, що тут обговорюється, - це літературне сміття. Дивує порівняння з О.Уайльдом. Нічого подібного
Василь
Для В и л е н: брешеш.
Коментувати
Валентина
Література - це мистецтво. І люди читають книжки, щоб насолоджуватися прекрасним. А не дивитися на той бруд, який і так щоденно бачать у саоєму житті. Ви пишете, що твір схвалили такі повпжні люди... А для кого вони поважні? Для тих, хто читає це оповіданн?
Дмитро Вогонь
Не трогайте всує радянські часи! Там було набагато більше справедливості і моралі, ніж тепер.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!