Osvita.ua Блоги В. Онацький: про обов’язкове ЗНО з математики
В. Онацький: про обов’язкове ЗНО з математики

Це політика знущання над дітьми, вчителями та батьками чи пріоритетний напрямок освіти?

В. Онацький: про обов’язкове ЗНО з математики

Автор: Володимир Онацький, заступник директора школи з навчально-виховної роботи.

Блукання по колу…. або про обов’язкове ЗНО з математики

Ми вже звикли до того, що МОН України щотижня вкидає якусь інформацію, яка неоднозначно сприймається в суспільстві: то обов’язкове ЗНО після 9 класу, то залучення до шкіл в якості вчителів людей без педагогічної освіти, то скасування поділу на групи при вивченні української мови, починаючи з 5 класу.

І ось тепер нова ідея – запровадження обов’язкового ЗНО з математики При цьому колегія МОН України зазначає, що підставою для такого рішення є доповідна записка Українського центру оцінювання якості освіти, яка додається до протоколу засідання колегії…. і в якій немає жодної згадки про необхідність запровадження обов’язкового ЗНО з математики. Усе це нагадує історію з запровадженням шкільної форми. Так, в Указі Президента зазначалося, що шкільна форма запроваджується на вимогу громадських організацій та за пропозицією МОН. Однак знайти хоча б одне звернення будь-якої громадської організації з такою вимогою не вдалося ні в Адміністрації Президента, ні в самому МОН. Але повернемось до математики.

Ті, хто вчився за часів СРСР, пам’ятають, що школа була політехнічною, предметів було небагато, і більшість часу приділялось вивченню математики, фізики, хімії, а ще було креслення та трудове навчання. І ті учні, які закінчували середні класи, з оцінками нижче 4 (нижче 8 за сучасною системою оцінювання), не приймалися в старші класи школи, оскільки не могли на належному рівні опанувати теоретичні основи наук. Такі учні продовжували навчання в училищах, здобуваючи не теоретичні знання, а практичні навички роботи руками та професію.

Так було до розвалу радянської системи. Саме тоді МОН проголосило реформу школи, яка полягала в тому, що необхідно максимально зменшити час на вивчення математики, фізики, хімії, а збільшити кількість гуманітарних предметів. Тоді ж зникло з навчальних планів креслення, трудове навчання перетворилося на щось незрозуміле, а лабораторні роботи учнів стали замінюватись демонстраціями вчителів.

В останні роки знищення математики, фізики, хімії досягло свого апогею. Кількість уроків з цих предметів стала такою мізерною, що учні реально перестали засвоювати навчальний матеріал, а учнів після 9 класу тепер не випускають зі школи, а переводять до 10 класу. Відверто кажучи, ніхто ніколи реально не визначав, а які знання потрібні випускникам шкіл для реального життя, які компетентності мають бути сформовані.

Реформа дала свої результати: рівень знань учнів з математики реально впав, з фізики та хімії – ще більше. І ось тепер рішення МОН, що математику треба здавати обов’язково.

Виникає запитання: це політика знущання над дітьми, вчителями та батьками чи пріоритетний напрямок освіти? Складається враження, що перше. Адже без перегляду навчальних програм, навчальних планів, підходів до вивчення математики неможливо покращити ситуацію.

А взагалі: чи потрібно всім складати ЗНО з математики, щоб отримати атестат? Саме ж міністерство освіти і науки дає на це відповідь: математику потрібно здавати не всім. Виключення МОН робить для учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Одразу ж виникає запитання: а чому ж таке виключення? Можливо, так МОН хоче заохотити молодь до вступу в заклади професійно-технічної освіти. Та молодь і так туди піде, тільки відкрийте сучасні спеціальності, дайте бюджетне фінансування, місця в гуртожитках і забезпечте потім роботою випускників.

Для випускників же класів філологічного профілю, естетичного (і навіть спортивного) складання математики стане обов’язковою умовою отримання атестату. До яких же наслідків призведе таке рішення МОН? Безумовно, до збільшення попиту на послуги репетиторів з математики. А далі час покаже, адже до 2021 року пройдуть вибори і, можливо, знову зміниться освітній вектор.

А якою мала б бути державно політика, якщо МОН дійсно хоче підвищити рівень знань учнів з математики? Це мав би бути комплекс заходів, починаючи з першого класу, який би передбачав збільшення уроків математики, введення в навчальний процес логіки, конструювання, оновлення змісту трудового навчання, поширення сучасних методик викладання математики, у середніх класах мав би бути відбір учнів до класів з поглибленим вивченням математики з обов’язковим поділом на підгрупи і, безумовно, у старшій школі має бути профільне навчання, і учні, які вивчали предмет на профільному рівні, мають проходити обов’язкове ЗНО з профільного предмета.

Історія – це розвиток по спіралі, а реформи МОН – це блукання по колу.

Думаємо, аналізуймо, єднаймося!

Оригінал

Освіта.ua
10.10.2018

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Лорд коуч
Читаю статті на цьому сайті. В основному пишуть «оригінали»з числа громадськості, як правило грантоідики. А п. Онацький написав від життя, розумно і по ділу. Реформа школи =не червоні парти і повзання по долівці, а підготовка до реалій життя:сучасна праця, технології , от і компетентність буде, математика, хімія ....і історія та мова!!! Та його думки противні нуворишам при моні!!!
Сердюк
Для Лорд коуч: точно підмічено: більшість авторів діагностується , як « громадськість із здвигом». Той ,кого не сприймає здоровий колектив, обов`язково в якомусь фонді чи організації. Він там начальник жабячоі цицьки. І вже воно коло міністерства ходить, пробилося в Директорат, 70 тис. Зарплати отримує—- і робить «реформи «. А Гриневич тільки таких обділених і шанує...розумний вчитель, як Онацький, викликає відразу, а він правий!!! Ні - таких не треба! Дайош придурків!!!
Коментувати
гість
Якщо навіть зауч не розуміє різницю між ДПА в формі ЗНО для справедливої оцінки в атестат і дійсного Зно для вступу на технічні спеціальності.Ну буде у атестаті 6 з математики ну і що, справедлива оцінка. Атестат важить всього 5% при вступі. Аналізуйте факти пани гуманітарії.
55
Строєм ми вже крокували. Кожен має право вибору! А краще було б розділити як окремі процедури ДПА( результат шкільної освіти за ступенями)та ЗНО(це особиста справа та білет у доросле життя вже не школярів, підбір студентів для ЗВО за своїми програмами з перспективами на якісну підготовку спеціалістів).
Val
А зачем большинству людей нужно вдалбывать знания математики выше уровня 7 класса? Какой процент из них хоть раз в повседневной жизни или профессиональной деятельности хоть раз использовал квадратное уравнение (я уже молчу за производную и интеграл)? Получается просто убийство времени, которое можно было использовать для получения более востребованных знаний. И не надо ля-ля про необходимость углубленного изучения математики для развития мышления. Это наглядно опровергли миллионы "образованных" обезьян-идиотов, которые после развала Совка пошли торговать на рынок (в лучшем случае) или рыться на помойках (в худшем).
Cirius
Які б не запроваджуівали бар"єри для вступу у ВНЗ марнославні українці знайдуть спосіб їх обійти. Про чесний і принциповий відбір мають дбати професійні заклади( коледжі, ПТУ і ВНЗ), саме вони несуть відповідальність за той "брак", який випускають зі своїх стін. І саме на це мають бути спрямовані зусилля МОНУ, яке повинно створити передумови для цього. Тоді наша господарка буде у виграші і на Захід менше виїзджатимуть, бо матимуть забезпечення роботою тут. Підтримую думку п. Бєлого, колесо вже давно знайдене,але ми ніяк не можемо, щоб не вигадати своє, наше, особливе. Нехай криве, але наше. А щодо математиків, фізиків та хіміків- то це проблема висосана з пальця, ніяка економіка не потребує їх стільки, скільки цього хочеться нашим дописувачам. Значення ж цих дисциплін для розумового ставлення людини ніхто не заперечує, але якщо економіка немає для цього робочих місць, то чого сурмити в труби? У Німеччині лише 5% поступає у ВНЗ після школи і дай нам боже такі зарплати як у них.
Цікавий
Для Cirius: "У Німеччині лише 5% поступає у ВНЗ після школи" - А У НАС? Держава потребує токарів, зварників, слюсарів та ін., а наші коледжі та ВНЗ штампують юристів, менеджерів та ін. Як дитина після 9-го класу із середнім балом 4,0-4,5 поступає в коледж на правника, дизайнера? Та половина з них не знає розділових знаків, не вміє писати хоч трохи грамотно!
Коментувати
N
Не совсем понимаю споров комментирующих статью. Мне кажется, автор не ставит под сомнение необходимость изучения математики, речь идёт о том, что сдавать обязательное ЗНО по математике особой необходимости нет. Следующим шагом может быть обязательное ЗНО по истории, потом по иностранному языку и т.д. Вся возможность выбора будет стремиться к нулю?
М.П.
Дякую, цілком згодна з Вашою думкою. Спочатку треба створити умови для вивчення предмету, а потім обов’язкове ЗНО.
гість
Найкраще рішення проблеми це залишити після 4 класу обов’язковими історію і мову. Все інше на вибір батьків з учнями. Я думаю ринок поставить все на свої місця
Вася
Для гість: А чому саме історію? А як вам така думка: тест з історії України ввести при отриманні ID-картки? На мою думку обов’язковим предметом ЗНО повинна залишитися українська мова, а далі - "у кого до чого душа лежить". Все інше - питання ВУЗів - кого набрати, щоб з них зробити спеціалістів (а не дати диплом). І ще я схиляюся до думки про незалежну сертифікаційну комісію після закінчення ВУЗу. Можливо тоді вони перестануть брати усіх під ряд (для заробляння грошей), і, як наслідок, наші учні (і їх батьки) почнуть більш відповідально ставитися до здобування ПЗСО.
Коментувати
Владимир Белый
А світ давно справився цією проблемою, враховуючи, що сама природа потурбувалася про те, щоб мати РІЗНИХ людей. Початкова та базова (до 9-го класу) освіта для рівних стартових можливостей КОЖНОГО забезпечується за однаковим для ВСІХ змістом та рівнем вимог, що доповнюється факультативами та гуртками за інтересами (все за державний кошт), а старша ланка є для ВСІХ виключно профільною за особистісними пріоритетами та здатністю той профіль, тобто поглиблений рівень складності, осилити. І нації не палять свою вітальну енергію на спори, а спрямовують її у русло прагматичної користі від освіти, яку старшокласники та студенти собі вибирають у всій своїй різноманітності як за змістом, так і за рівнем академічної чи іншої природи її складності.
гість
всіх учить всьому це шлях в нікуди. поділ на групи згідно можливостей і бажань. в кінці кінців для бюджету дешевше,нерви у всіх ціліше,а користь для людини і держави очевидніша
Олена
Для гість: Саме поділ на однорідні групи ще в школі для тривалого навчання обмежує розвиток (!! Приклад зниження результативності PISA для Фінляндії) і навпаки навчання для всіх з півищеними вимогами (для Сінгапура,Японії, Китая) - дає можливість бути конкурентноспроможним, здійснювати власну самореалізацію. Та й все дешеве має відповідну якість.
Коментувати
микола кучевський
Точніше так : реформи МОН– це розвиток по спіралі, яка веде вниз. І ще одне. Якби при народженні дитини з"являлося повідомлення ким вона буде у майбутньому, то тоді синуси і косинуси вивчали б не всі. А математика потрібна для розвитку дитячого розуму, як добриво для землі.
Мирослава
"Адже без перегляду навчальних програм, навчальних планів, підходів до вивчення математики неможливо покращити ситуацію." - це НАДВАЖЛИВО!! і ПРИНЦИПОВО !!! АЛЕ "проффесіонали з МОНУ цього НЕ розуміють!!!! ЩОБ лікувати - потрібно поставити діагноз!!! ЖАЛЬ, що цьго не РОЗУМІЮТЬ ті,зто мав би розуміти!!!
Олена
Коли я чую чергову інновацію МОН в справі "поховання" технічної освіти, я задаю собі питання - звідки беруться люди, які рухають прогрес вперед? Після закінчення шкіл Мотессорі чи загальноосвітніх?
Іван Васильович
Повністю підтримую дану статтю. Будуємо демократичне суспільство і тут же заганяємо всіх "строєм" на математику. Дитина хоче стати журналістом, вчителем фізкультури чи філології , артистом, істориком. Що тоді робити? А давайте поставимо собі питання чи часто в житті ми використовуємо синус, косинус і т.п. Ні !!!! Потрібно розвивати нахили дітей, а не те що "вдарить у голову" чиновникам МОН.
Вася
Для Іван Васильович: Не згоден з Вами в одному: запитання "чи часто в житті ми використовуємо синус, косинус і т.п." є в корені невірним. Замість "синус, косинус" можна написати "вірші напам’ять", "будова клітини чи атома", "хімічні формули, скажімо, полісахаридів" і д.і. Таке запитання перекреслює всю розвивальну функцію школи, адже школа не "випускає" спеціалістів в чомусь. А з автором статті в цілому згоден. Не раз тут писав про помилковість обов’язкової ПЗСО, або ж якщо вона обов’зкова, то вчити дитину до тих пір, поки вона її не здобуде (по 2-3+ років в одному класі з тестовим переведенням до наступного). Інакше - закон міняти, бо перепихання з класу в клас з "нулями" реальними і 1-2-3-4-ками в в табелі - то далеко не ПЗСО.
Олена
Для Івана Васильовича: Чому для Вас "демократія" і "вивчення математики" є антагоністичними поняттями? Важко було у навчанні? І який це журналіст чи історик, чи вчитель не користується логікою у своїй професії? А філологія зараз має окремий напрям розвитку - прикладна лінгвістика, яка тісно пов♥язана з математикою, кібернетикою та інформатикою (Вікіпедія). Зараз слова "математика" і "життя" - синоніми :-)
Потап
Для Іван Васильович: Зараз набіжать моновські посіпаки і будьть вам пояснювати,що по новому повелєнію математику повинні(ну як у кожному демократичному суспільстві)вивчати і здавати всі.А хто посміє математику не вчити-того наше демократичне суспільство викине на узбіччя життя.Такі справи.
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!