І. Примаченко: чим західні виші відрізняються від наших

В університеті царить жорстка конкуренція, тут поважають час студентів і люди поважають самі себе

І. Примаченко: чим західні виші відрізняються від наших

Автор: Іван Примаченко, засновник платформи Prometheus.

Враження від першого тижня навчання в Стенфордському університеті або чим топові західні університети відрізняються від українських.

  • Тут викладають люди, за книгами яких ти навчався в Україні: Френсіс Фукуяма і Кондоліза Райс, знаменита психолог Керол Двек, один з найвідоміших в світі дослідників штучного інтелекту і співзасновник Coursera Ендрю Нг, легендарний біолог Роберт Сапольські, 17 Нобелівських і 4 Пулітцерівських лауреати. Можна записатися на курс, а при достатній наполегливості вдасться і на каву з кимось з них сходити.
  • Студенти не відстають. На першій лекції випадково сідаєш поруч з 5-кратною золотою Олімпійською медалісткою з плавання, на другій парі знайомишся з японським інвестиційним банкіром, а потім йдеш на каву з дослідником з Угорщини, який працює над темою, у якій розбирається десяток людей по всьому світу.
  • Кожної чверті на вибір студентів доступні сотні найрізноманітніших курсів: від астрофізики до вивчення того, як правильно дегустувати вино з практикою на кожній парі. Свобода вибору максимальна – ти обираєш саме те, що потрібно індивідуально тобі, з курсів всіх факультетів університету. Зазвичай студенти спочатку набирають курсів більше, ніж хочуть і зможуть потягнути. На першому тижні навчання вони приходять на перші лекції і обирають ті курси, які їм сподобаються найбільше, а від інших відмовляються.
  • В університеті царить жорстка конкуренція. Викладачі конкурують за студентів і фінансування своїх проектів, студенти за місця на найбільш популярних курсах, куди складно потрапити і доводиться чекати в списках очікування, а також за можливість кілька хвилин індивідуально поспілкуватися з крутим професором. Всі готуються до пар – ніхто не хоче добровільно відмовлятися від можливості отримати цінний і рідкісний ресурс.
  • З іншого боку, в Стенфорді прийнято допомагати своїм – на листи зі стенфордської електронної пошти відповідають всі. У відповідь на один з моїх листів з проханням зареєструвати на курс, за годину я отримав розгорнуту відповідь з поясненням, чому цей курс занадто простий для мене, який курс з цієї теми краще взяти наступної чверті, а також представлення людині, з якою мені обов’язково потрібно зустрітися по роботі. Лише наступного дня я зрозумів, що професор, який так швидко відповів і серйозно допоміг, навіть не будучи зі мною знайомим, є найбільш відомим фахівцем в світі в своїй галузі.
  • Навчальне навантаження змушує сміятися при спогадах про жаління українських студентів, як їм складно навчатися. Письмове завдання і 50-200 сторінок складного аналітичного читання на кожну пару. Необхідність самостійно освоїти складні концепції з незнайомої галузі знань, щоб підготуватися до семінару. Тригодинні заняття, де потрібно бути постійно зібраним, бо викладачі люблять несподівано запитувати у випадкового студента питання по темі обговорення. Більшість студентів тут бере не більше 3-5 пар на тиждень. Але після таких навантажень згадуєш про 3 українські пари на день з думкою «як же легко це було».
  • Тут складно зустріти так обожнювані в Україні лекції. Фукуяма розповідає і постійно ставить запитання до аудиторії, з зали лунають питання у відповідь і репліки студентів. У будь-який момент кожен студент може підняти руку і попросити пояснити щось йому незрозуміле. У школі бізнеса вся пара представляє собою інтерактивне обговорення реального кейсу – відновлення шкіл в Новому Орлеані після урагану Катріна. Після перерви відповісти на наші запитання приходить людина, яка безпосередньо керувала цим процесом десять років тому.
  • Тут поважають час студентів. Всі матеріали до кожної пари (читання, завдання, презентації) заздалегідь доступні через зручну онлайн-систему, на пошук всього цього не потрібно витрачати час. У студентів є справи важливіші, ніж пересилати один одному відскановані сторінки підручників. Взагалі, студентів тут поважають – уявити побутове хамство від професора на парі просто неможливо. Студенти відповідають тим самим викладачам і один одному.
  • Ну і головне: люди тут поважають самі себе. Професори не будуть ганьбитися і приходити на лекцію читати роздруківки зі старих підручників. Студенти не будуть красти шанс самі в себе, прогулюючи пари чи списуючи в сусіда. Це місце створене для серйозних досліджень і серйозного навчання, і тут це роблять найкраще у світі.

Оригінал

Освіта.ua
02.10.2018

Популярні блоги
Інна Совсун: чи забороняти смартфони в школах? На рівні держави поки немає розуміння, що робити зі смартфонами в школі
Н. Азарова: биті небитих возять регулярно Поважати свій труд і транслювати цю повагу, поважаючи інших, – оце і є суперзавдання
І. Лікарчук: ДПА в українських школах має бути ліквідована Проведення ДПА фальсифікує реальний стан якості загальної середньої освіти в Україні
А. Заможська: у космосі Тесла, а в нас — християнська етика МОН пропонує людям, які ходять до церкви два рази на рік, викладати християнську етику
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Кривбас
Оце чмо повчиться за бугром два місяці , а потім попреться в міністри ,президенти ,... буде всіх вчити! «На Западе все огромно- даже блохи!»
Небайдужий
Цей Примаченко весь час писав, яка погана класична освіта і просував свою онлайн. А тепер виявляється, що спілкуватися із розумнили людьми в університеті - це круто. Хочете мати таке в Україні - дайте відповідні зар.плати. А за $300 будуть працювати відповідні кадри. Українським університетам бракує зар.плат, обладнання і свободи.
Педагог
Основна відмінність між західними та вітчизняними вузами, що на Заході за критику сексуальних збоченців, педагогів і студентів відразу ж виганяють з університетів. У нас це ще поки що дозволяється. А, взагалі, подивіться на ютюбі відео "Бидло - це найкращий електорат" і багато чого стане ясним як ніколи.
kvp1248
Перед нескінченністю всі рівні, всі мають шанс на свій шлях до істини. Я проста людина, а розумію, якщо Макс замість свого автомобіля відправив би за орбіту Марса герметичний ящик з буханцем хліба і парою геконів, то відкрив би границю Ноосфери життя. Це б перевернуло погляди людства. Чорноземи України перебувають мільярд років в симбіозі з макроорганізмом людини, а хмарочоси Нью-Йорку всього кілька сотень років. Через сотню років міста зникнуть, коли розвиток технологій приведе до появи автономних індивідуальних капсул-модулів, які будуть мати можливість довільно мандрувати в просторі на любу відстань. Історія свідчить, що новим кроком еволюції були тварини, які здатні вільно рухатись, на відміну від рослин, прив’язаних до однієї точки простору. Так, що майбутнє людини – мандрувати безмежними просторами космосу, подібно до ромів. А вчитися можемо в мережі дистанційно, за допомогою професійних експертів-друзів боротися з прокляттям безодні нескінченності.
Кривий ріг
Все що написано- давно відомо: навчання до 50-70 тис $! В Україні діти і викладачі не дурні. Але ми бідні . Друге- політика у галузі вищої школи примітивно- шкідницька . Групка друзяк- грантоідів грубо нав’язують суспільству придурені технології і вважає себе пупом землі. На жаль громада мовчить, а керовніки бояться.... Та це буде недовго~ відповідати прийдеться!!
Cirius
Все, про що Ви написали п. Примаченко можливе у нас за однієї умови- почнім чесно провадити бізнес. Слухав по радіо НВ розповідь нашого хлопця з Запоріжжя, який поїхав до США і організував свою фірму з надання послуг елітних авто. Не уявляв, що можна так прозоро вести бізнс і все це для того, щоб спокійно спати і не чекати коли за тобою прийде податкова поліція. Він не мільйонер, працює по 10-12 годин,але живе у достатку. А тапер порівняйте з нашою дійсністю. То там, то там ловлять корупціонерів, а вони як голови змія Горинича знову відростають. То де ж візьмуться гроші на таку освіту, коли коже третій норовить вкрасти гроші з бюджету, тобто у нас з Вами? ВР мусить прийняти такий Закон, який би відбивав охоту живитися за кошти суспільства, аж до пожиттєвого ув’язнення. Може хоч такиий підхід примусить українців змінити свою ментальність.
Володимир
Супер.І скільки коштує така освіта,в перерахунку на українські реалії? Чи таке питання не потрібно ставити?