Osvita.ua Блоги В. Воронін: проблеми системи вищої освіти України
В. Воронін: проблеми системи вищої освіти України

На часі встановлення повної правової рівності закладів освіти незалежно від форми власності

В. Воронін: проблеми системи вищої освіти України

Автор: Віктор Воронін, директор Центру організації наукової роботи та інновацій в освітньому процесі Міжрегіональної академії управління персоналом.

Україна - одна з дуже небагатьох країн, у яких існують дискримінаційні обмеження стосовно приватних закладах вищої освіти (далі - ЗВО). Останнє не тільки протиправно звужує права їх професорсько-викладацького складу, а й вкрай негативно в цілому впливає на сферу вищої освіти і науки.

Якщо ж бути точнішим, то Україна - країна з широкою системою державної вищої освіти, що залишилася від минулого, Системою, що кількісно (але аж ніяк не якісно) незрівнянно перевершує приватну. При цьому в усьому світі система вищої освіти є, в переважній мірі, недержавною. Досить назвати знамениту британську групу «Рассел» з 24 кращих університетів Великобританії і всесвітньо відому «Лігу Плюща», у яку входять кращі університети Північного Сходу США, список можна продовжувати далі, просто йдучи відповідним рейтинговим списком. Все це недержавні ЗВО, і саме вони є планетарними лідерами в підготовці незмінно затребуваних кваліфікованих кадрів в різних сферах і в наукових досягненнях (останнє чітко видно за кількістю нобелівських лауреатів). Саме з числа їх випускників формується наукова, культурна та управлінська еліта розвинених країн, що підтверджує надзвичайно високу якість отриманої освіти.

Диплом цих ЗВО гарантує успішну кар'єру в будь-якій обраній сфері діяльності. Досить назвати лише кілька цифр. Наприклад, протягом, як мінімум, багатьох десятиліть більше 70% вищих державних чиновників і лідерів бізнесу Великобританії - випускники університетів, що входять до групи «Рассел», майже таку ж кількість в управлінській та бізнес-еліті США складають колишні студенти університетів «Ліги Плюща».

Якщо взяти історичний аспект становлення в світі системи вищої освіти, то вона традиційно створювалося і розвивалася переважно як недержавна (церковна, приватна, громадська). Такі престижні університети, як Сорбонна, Оксфорд, Кембридж, Гарвард, Йєль, Прінстон та більшість провідних ЗВО планети були засновані, розвивалися і існують до теперішнього часу як недержавні. При цьому західні недержавні ЗВО нерідко отримують державні освітні гранти, бюджетне замовлення на навчання студентів і фінансування наукових досліджень, що надає їм додаткові можливості для сталого розвитку.

Чиновникам, які постійно говорять про «європейський вибір» і «євроасоціацію», потрібно знати елементарну річ - державні ЗВО на Заході представляють лише незначний сегмент сфери вищої освіти, причому за престижністю і об'єктивним рейтинговими показниками вони нерідко поступаються приватним. Слід зазначити, що в багатьох розвинених країнах взагалі немає державних ЗВО як таких. Саме подібна система вищої освіти діє, наприклад, в США. До системи державної вищої освіти відноситься лише підготовка офіцерського складу для Збройних сил, ФБР і поліції. Причому навіть не всі фахівці для даних структур навчаються в спеціалізованих відомчих ЗВО. Пентагон, ФБР і керівництво поліції штатів частину своїх майбутніх співробітників готують за контрактом в приватних ЗВО.

Що стосується України і пострадянського простору, то абсолютне кількісне домінування державних ЗВО склалося в силу історичних особливостей. Руйнівна навала татаро-монгол на землі Київської Русі виключила можливість створення своїх Сорбонн в той же час, що і на Заході, і подальшого природного розвитку системи вищої освіти. Значно пізніше, ніж в Західній Європі, ЗВО, що з'явилися, мали обмежене коло дисциплін викладання і були в церковній юрисдикції, а не приватними, у той час як в Європі вища освіта вже стала переважно світською і вийшла з підпорядкування Церкви. Тому, незважаючи на значні досягнення, наприклад, Києво-Могилянської академії, так і не було створено вищої школи за європейським зразком.

Пізніше, вже в період Російської імперії, владою реалізовувалася політика форсованої європеїзації, у тому числі створення і розвитку повноцінної системи вищої освіти. Для прискорення процесу не було іншого виходу, ніж створення державних ЗВО, у яких проходило навчання необхідним державі спеціальностям. І якщо в системі середньої освіти ще існували (хоч і становили меншість) приватні гімназії та реальні училища, то в обмежені терміни створити з приватної ініціативи ЗВО, тим більше у відсталій аграрній країні, було практично неможливо. Подібне могла здійснити лише держава з її фінансовими та адміністративними можливостями.

Професорсько-викладацький склад створених ЗВО мав статус державних чиновників з відповідними чинами згідно Табелі про ранги, а сам навчальний заклад було частиною загального державного апарату. Це мало як позитивні, так і негативні сторони, але ми лише констатуємо, що до 1917-го року на більшій частині українських земель система вищої освіти, на відміну від європейської і в цілому західної, була повністю державною.

Навіть короткий за історичними мірками період революційних потрясінь підтвердив, що форсоване створення ЗВО було тоді можливе тільки силами держави. Це найбільш яскраво підтверджує надзвичайне плідне в сфері державного будівництва правління гетьмана Павла Скоропадського, коли за його рішенням був, у тому числі, заснований в Києві, в будівлі колишнього артилерійського училища, «Український університет».

У радянський період дана політика була не тільки продовжена, але і різко активізована. У тій системі вона і не могла бути іншою, враховуючи, що в державі перестала існувати приватна власність, і всі ЗВО за визначенням могли бути тільки державними. Таким чином, за десятиліття повністю склалася, а згодом і закостеніла система повністю державної вищої освіти.

Але, не дивлячись на її безперечні і, без перебільшення, дуже значні досягнення в минулому, стара система не могла відповідати новим умовам, коли економіка стала ринковою, зовнішній світ відкритим, а потреба в спеціалістах різного профілю змінюється зовсім іншими темпами, ніж при плановій економіці. Новим умовам малорухлива і забюрократизована система державного вищої освіти не могла повністю відповідати в силу своєї суті, сформованої в принципово інших внутрішніх та зовнішніх реаліях.

Її реформа хоч і почалася, але проходила вкрай повільно. Це стало причиною початку активного формування паралельно старій державній нової системи приватної вищої освіти, яка ставила собі за мету бути гнучкою і задовольняти на високому професійному рівні потреби в підготовці фахівців, що постійно змінюються в ринкових умовах. Ті представники ділового світу, які вирішили вкласти кошти в її розвиток, у результаті зробили стратегічно вигідну інвестицію. Вже зараз без системи приватних ЗВО (від невеликих вузьконаправлених, як Інститут народної медицини, до такого багатопрофільного гіганта, як МАУП) неможливо собі уявити сферу вітчизняної вищої освіти в цілому, що потребує встановлення повної правової рівності закладів освіти незалежно від форми власності.

Освіта.ua
19.09.2018

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
пустое
товарисчу из ХарькОва-Киёва. Суперово. "Команду надо менять", Когда-то человек. если вспомнить правило шести рукопожатий,то три, выдал:"Как вы там посмели.То,что вы творите,надо СРОЧНО ПРЕКРАТИТЬ".Суперово. Словно вот я встану,пойду всем скажу:"Прекратите" и всё остановится. К чему ЭТИ слова?
Полное
Для пустое: бекання голодної кози твоё «пустое!! « Написано те, що думають люди про мон і його реформи- шарровщину,ковтунщину і про завал у вишкі!!?
пустое
Для Полное: оЙ! Об ЭТОМ. о твоём "что думают люди" пишут вот уже больше четверти века. А ты правдоруб? А "команду надо менять" более чем смешно. Ну сказал. А дальше? КТО менять будет? НА КОГО менять станут? ЭТИХ вопросов достаточно. чтобы твои эмоции успокоить? Или тебе текстов ЗДЕСЬ побольше надо? Ну. чтобы за рекламку денющка капала?
Коментувати
Харьков- Киев
Друзья,колеги! Давайте будем чесными! Можно говорить о множестве проблем- их море! Главная проблема в отсутствии стратегии развития страны - а значит и высшего образования и науки , школы .... Группа , которая ныне рулит в Мон высшим образованием , вообще вне разума мирского,более вредят , чем помогают! О школе говорят , но делают все второпях , очень хотят понравиться .... Отсюда поверхностная политика, непрогнозируемые результаты, думаю плачевные. Надо в политике образования менять вектор развития- для детей и студентов, в интересах страны , благополучия граждан . Команду надо менять, особенно по высшему образованию .
Шевчук
Для Харьков- Киев: не дати - не взяти!!!точнісінько в око!!!
Коментувати
Правдоруб
Ці, так звані приватні "університети" взагалі потрібно закрити в примусовому порядку. Ці шарашкіни конторки просто продають дипломи дебілам, які не змогли вступити на навчання навіть до самого поганенького державного університету. Подивіться на ютюбі відео "Бидло - це найкращий електорат". Так це про випускників цих приватних "університетів".
пустое
Для Правдоруб: ой. О Шарашке мне попалась информация в промежутке от 14 до 16. С тех пор слово "шарашка" в уничижительной форме НИКОГДА не употребляю. В остальном ты прав. И о твоём ютубе. ПОМОГАЕТ??? ;-). БОЛЬШЕ просмотров стало?
Коментувати
Марта
Как в государственном вузе, так и в частном читают профессора, доктора, кандидаты-они формы собственности не имеют-окончили ту же школу, вуз, и так далее, они дают знания и считать то что в частном вузе их знания не такие как в государственном- просто оскорбление для них, они свои знания и достижения давно подтвердили. Зачастую они совмещают работу как гос вузе так и в частном, о чем в принципе можно спорить и утверждать? Частный вуз ни чем не уступает государственному а порой на много превосходит государственный поскольку больше отвечает запросам рынка
Cirius
Логічно, коли держава фінансує ті ВНЗ, які готують спеціалістів для держаних установ, або є важливими для розвитку НТП країни. Усе решта повинно фінансуватися коштом здобувачів освіти. Тоді кожен буде думати, чи варто йому купувати диплом, чи краще вчитися для себе. Торгівля, харчування, харчова промисловість, швейне виробництво,будівництво, ремонтні майстерні у руках приватного бізнесу, який на 50% працює у тіні, чому за кошти бюджету готують для них спеціалістів з ВО? МОНУ також має припинити практику видавання ліцензій закладам ВО, які не мають наукових кадрів і відповідної мат.техн. бази, бо саме це і є причиною низького рівня підготовки наших студентів до практичної роботи. Чи може ВНЗ називатися університетом, якщо він має всього два факультети? Чи потрібна ВО для спеціалістів з вище перерахованих мною галузей? Чому уряди багатих держав рахують гроші, а у нас продовжується благочинність під виглядом соціальної доброти?
Монтесорі
Для Cirius: слухай друже, а чи відомо тобі, що у всіх європейських вишах освіта за рахунок держави??? В мон взяли з приватного бардака п. Шарова . Так він зробив більше шкоди Україні , ніж Гітлер євреям. А Мауп — шараш- монтаж контора, така ж як «Крок»,європейський універ...
Cirius
Для Монтесорі: Немаю нічого проти участі держави у фінансуванні ВНЗ, але в повному обсязі, а не так як зараз. Про те, що ВНЗ у нас неприродно багато пишуть постійно дописувачі, хіба можна ігнорувати цей факт? Я за чесну і порядну ВО, а не її імітацію. Як таке може бути, щоб дипломи ВНЗ такої великої держави як Україна не визнавали в Європі? Які ще потрібні аргументи на користь реорганізації ВО в Україні?
Коментувати
Галина
Коли б ніколи раніше не чула про МАУП, могла б створити собі уявлення вже з цього посту, особливо розчулило порівняння з "Лігою плюща".
Правдоруб
Для Галина: ці "науковці" і "педагоги" з маупу дуже жорстко бухають, тому не дуже дивуйтеся їхній безглуздій писанині. З дипломом маупу на роботу візьмуть лише прибиральником або кур’єром.
Коментувати
Світлана
Якби Ви, шановні колеги державного сектору вищої освіти, не "насідали" (м’яко кажучи) на приватні вищі, але не можете заперечувати мобільність реагування приватних ЗВО на вимоги ринку праці, потреб суспільства та підвищену відповідальність перед роботодавцями за якість освіти.
Арсен
Досить актуальна просвітницька стаття, на поліаспектну тему. Недержавні заклади вищої освіти готують безкоштовно для держави фахівців неберучи з бюджету країни жодної копійки. З розвитком інформаційного суспільства майбутнє за персональною освітою, основне щоб було рівне правове поле для ЗВО незалежно від форм власності
Володимир
Цей пан рівняє мишу (МАУП) до слонів (Сорбонна, Оксфорд, Кембридж, Гарвард, Йєль, Прінстон). А ще забуває згадати, скільки приватних вузів є в Німеччині. Чи, можлво, він не відносить цю країну до передових?
Маргарита
Не розумію, чому нападати на недержавні ЗВО, адже приймають на роботу за твоїми знаннями, а не за папірцем, роздрукованим на бланку престижного державного ВНЗ. Якщо я хочу отримати гарні знання, то прикладу до цьго всі зусилля, незалежно від того, де маю можливість навчатися: у державному чи приватному навчальному закладі.
Небайдужий
Для Маргарита: Та ніхто на недержавні заклади Вищої Освіти не нападає. Нападають на шарашки, які продають дипломи за гроші, такі як МАУП.
Маргарита
Для Небайдужого. Не правда! Мої друзі теж навчались в МАУП, отримали гарні знання, дипломи видали вчасно, а тепер вони працюють за фахом в різних престижних компаніях, куди за "гарні очі" на роботу не беруть.
Маргарита
Ще хочу додати, що часто в недержавних ВНЗ сумісниками працюють викладачі з державного навчального закладу. Хіба вони якось інакше викладають переступаючи поріг недержавного ВНЗ? Зовсім ні. Викладання на такому ж високому рівні, ті ж вимоги, просто групи менші за кількістю студентів і є можливість індивідуального підходу до кожного студента.
Коментувати
Небезразличный
Требования к частным вузам у МОН такие же как и к государственным: что при открытии учебного заведения, что при ведении его образовательной деятельности. Так дайте право нам, гражданам страны, выбирать где учиться. Я -за частную систему образования.
А жаби квакають
Для Небезразличный: Чому ж тоді державні заклади не переймаються проблемою 150 балів, а шавки з приватних недовузів так розхвилювалися?
Коментувати
Алиса
Помимо качества знаний не хуже, чем в государственных вузах, частный вуз дает возможность формироваться личности студента, поскольку к каждому находят индивидуальный подход. Чтобы что-либо взрастить необходимо тепло и внимание, а в гос. вузах сплошные амбиции преподавателей.
Вікторія
Розвиток ринку обумовлюється законами попиту та пропозиції і це, безумовно, стосується ринку освітянських послуг. Втручання у цей ринок з боку держави через збільшення прохідного балу ЗНО для ВНЗ всїх форм власності є просто некорректним тому, що у навіть державних вишах питома вага безоплатних місць вже давно менша 50%. Вступник таким чином однаково платить і в державному і в недержавному ВНЗ. При цьому таке втручання веде до міграції молоді і здебільше незворотньої. Стосовно якості надання освітянських послуг у недержавних ВНЗ, то її свідченням є кількість вступників і кількість випускників на високих посадах.
Доцент
Хороша стаття! Приватний сектор зазвичай є більш ефективним ніж державний. І виші не є виключенням з цього правила. Декілька років тому мон оголосило про надання державного замовлення приватним вишам залежно від балів студентів. Це було б справедливо, адже студенти приватних ВНЗ нічим не гірші за студентів державних вишів. Але нажаль віз і нині там. Можливо МОН не бачить у цьому власного економічного інтересу...
Таїсія
Автор статті, дійсно, порушує надзвичайно актуальну проблему вищої освіти в Україні. І про це я можу судити не з «чужих» слів, а власного досвіду. За тривалий час своєї трудової діяльності мені довелося попрацювати як у державному, так і приватному навчальному закладах, що дозволяє наочно переконатися, які «однакові» умови надаються МОН вишам обох форм власності. Так, донедавна першими мали право проводити вступні екзамени державні університети, а лише потім вступна кампанія розпочиналася у приватних вузах. Тож кращі абітурієнти, безумовно, не чекали, коли відкриється прийом до цих навчальних закладів. Немає рівності і при перевірці результатів діяльності державних і приватних ВНЗ. До останніх висуваються однакові, а часто й більш жорсткі вимоги, що не враховує специфіку організації і здійснення навчального процесу у приватних закладах. Це не означає, що для них необхідно робити пільги та скидки, а лише те, що визначення рівня освітніх послуг, які ними надаються, повинен здійснюватися за іншими критеріями. Це дозволить приватним ВНЗ витримувати жорстку конкуренцію з державними вишами, а отже, не самоліквідовуватися, а продовжувати освітню діяльність. І цим не слід самій державі нехтувати, адже ці виші діють на умовах повного самофінансування та ще й і сплачують чималі податки, що поповнює державний бюджет. А про якість підготовки фахівців у приватних навчальних закладах можна судити на підставі працевлаштування випускників та їхнього подальшого кар’єрного зростання.
Олена
Повністю згодна з автором. Потрібно, нарешті, у ментальності державних чиновників і керівників освіти, та й пересічних громадян, змінювати підходи, що державне - якісніше, а приватне має підвох. За 27 років незалежності країни уже доведена висока якість і приватної вищої школи. Навіть якщо ВНЗ є за формою господарським товариством, а його навчально-методична, наукова і виховна робота відповідає вимогам МОН і високим стандартам, то яка різниця, якої форми власності заклад?
Арсеній
Да, автор правий. Думка автора примусила замислитись над розвитком вітчизняних ВНЗ... Я б пропонував взагалі у приватних вишах скасувати ЗНО, щоб кожний, хто бажає, міг отримати вищу освіту. А чи буде він працювати за фахом, чи здасть кваліфікаційний іспит - то інша справа. У нас часто плутають право на освіту з правом на працю.
Петро
Система приватних ВНЗ на сьогоднішній день підсилює можливості впровадження нових інноваційних методів навчання. В демократичній державі МОНОПОЛІЯ повинна зводитись до мінімуму. Має працювати здоровий ринок (здорова конкуренція) в т. ч. в освіті. Тому, неможливо собі уявити сучасну сферу вітчизняної вищої освіти без системи приватних ЗВО (ВНЗ). Підтримую думку автора, що повинна відбуватись повна правова рівність закладів освіти (незалежно від форми власності).
Successful
Логіка цивілізаційного процесу, особливо протягом попереднього століття, з переконливою очевидністю підтверджує, що благополучними, успішними й розвиненішими стають відкриті суспільства, в яких відкрито функціонують приватні та державні заклади освіти. Слід знати домінанти співпраці, порозуміння та результативного співробітництва. Таланлива молодь не обирає державний чи приватний виш, вона обирає для навчання той, який більш мобільний, осучаснений, де працюють викладачі-новатори, які можуть якісно навчати та надавати професійний супровід у виборюванні права бути першим серед рівних.
Кристина
Поддерживаю автора. Ни для кого не секрет, что коррупция в образовании имеется в госвузах! В результате сумма за обучение может быть выше суммы контракта!

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!