Олена Панич: що нам робити зі слабкими дітьми?

Якість освіти насправді полягає не у тому, які у нас найкращі, а у тому, як ми працюємо з гіршими

Олена Панич: що нам робити зі слабкими дітьми?

Автор: Олена Панич, кандидат історичних наук, експерт Реанімаційного пакету реформ, група «Освіта-наука».

Мало хто замислюється в нас над тим, що якість освіти насправді полягає не у тому, які у нас найкращі, а у тому, як ми працюємо з гіршими.

Власне, навчити добре підготовленого, вмотивованого, хорошого учня чи студента не є проблемою. Є навіть такі студенти, що кожен викладач мав би вважати вершиною своєї професійної кар'єри можливість навчати їх. Звичайно, всі ці діти підтримують у викладачів віру у власні сили, їхніми досягненнями пишаються і школи, і університети, і країна в цілому.

Але що нам робити зі слабкими дітьми? Погано підготовленими, недостатньо вмотивованими, що не вірять у свої сили і не відчувають сенсу освіти? Як бути з ними?

Адже це теж громадяни нашої країни, які мають право на якісну освіту. І скільки потрібно внутрішньої відповідальності, щоб не відмахуватися від них, не принижувати їх, не називати «лінивими трієчниками» і тому подібне.

Для того, щоб навчити таких дітей, зробити їх в майбутньому успішними людьми - для цього потрібно зусиль і майстерності, можливо, навіть більше, ніж для тих, перших.

Тільки чомусь немає такого розуміння, що саме прогрес навчання таких дітей і є справжнім показником якісного освітнього середовища.

Оригінал

Освіта.ua
23.08.2018

Популярні блоги
В. Громовий: «миздобули» не перевелися в освіті Два основні приховані мотиви організації конкурсів – заробити грошей і виправдати своє існування
О. Халепа: дайте нарешті спокій дистанційній освіті! Дистанційне навчання -  передвісник глобальних змін в освіті, причому незворотних змін
Д. Семьонов: чи вбиває безкоштовність освіти її розвиток? Кожна інвестована в навчання гривня – це не лише користь для себе, ці гроші рухають галузь загалом
Роксана Харчук: боротьба за ЗНО з літератури необхідна Хай закриваються непотрібні псевдоуніверситети, а ЗНО – це єдиний рятунок української освіти
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Яна, іще раз.
ВІДМІНА бала атестата для вступу для будь-якого навчального закладу. Повна відміна на законодавчому рівні. Паралельно з цим - ДЕМОНСТРАЦІЯ і документі про освіту - програми за якою навчався учень (слабенька-слабка-звичайна-поглиблена-поширена). Або - виставлення оцінок в атестат за результатом спільного ДЛЯ ВСІХ ЗНО, який й покаже учням-батькам-вчителям-суспільству результативність навчання за кожною програмою.Так, слабкі розв*яжуть одне-п*ять+- завдань, отримають СВІЙ бал і будуть знати, до якої діяльності, якого рівня НЕОБХІДНИХ знань вони здатні. (
пишу тут не стільки
для Яни, скільки для того, щоби у когось зачепилося за край. А там - час покаже. А я поки відпочиваю все одно )))
Tet-a-tet
Для Яна. Ми, українці, обдуримо будь-яку систему. бо в цьому секрет нашого виживання на протязі багатьох віків. І програму запишемо, яку треба, і усе решта, аби дитя не плакало, а марнославство батьків було задоволене. Якщо красти і брехати не аморально, яку систему не вигадуй- все одно частина суспільства її обійде. Поки не почнемо культивувати чесність та справедливість у повсякденному житті нічого глибинного в освіті не зміниться.
Мої вітання, Тет.
Для Tet-a-tet: ((, немає російської, то мусю писати українською, хоча настрій зовсім інший.Настрій, або стан, або відношення до автора (бо може бути й одна й та сама людина,;-) практика життя,) визначає мову спілкування. Отже.Ви (Ви ж не позняк?)абсолютно правий. В полі "марнославство батьків було задоволене" сьогодні, бо про "завтра" такі батьки не здатні знати.Щодо культивування чесності у повсякденному житті. Навряд.Так, це було би корисно. Але - навряд. Подивіться на італійців із їх мафією. Одного разу в розмові мені історик красиво розповіла, провівши паралель (для любителів компаративістики) між їх мафією та нашою корупцією. А там були закиди на латинську Америку.До чого веду - красти й брехати в Україні будуть завжди. Допоки її не розтягнуть по частинах сильніші, в ментальному, і не тільки, плані, країни. Наше навчання в школах тому сприятиме й сприяє. Тим паче те, що вони називають НУШем, просто - напросто МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ приміщень. ДО якогось нового підходу
Коментувати
Яна
Оценка в табеле в любом случае очень субъективна. Общий уровень результата определяет ЗНО. И на ЗНО тоже лучше этот слабенький ответит на половину вопросов, но правильно, чем не будет знать ответа ни на один. Ничего страшного в том, что тот, кто не очень справлялся с математикой не ответит на ЗНО на вопросы по ТРИГОНОМЕТРИИ и ДИФФЕРЕНЦИАЛАМ. А сильный ответит. Слабый всё равно не планировал поступать в математический ВУЗ.
Розлогість
Для Яна: відповіді показує маніпулятивність напрямку.
Коментувати
Яно, сьогодні, якщо й роблять,
то оцінку виставляють загальну і НІДЕ не позначається, в якому класі, в якій школі навчався учень. ТОбто, якби відмінили бал атестата при вступі й у атестаті зауважували, ЗА ЯКОЮ ПРОГРАМОЮ (для слабкихслабеньких, добревстигаючих чи СИЛЬНИХ) навчався учень, тоді так. А те, що сьогодні десь там роблять, виставляючи 7 балів тому, хто ні в чому не розбирається, й тому, хто знає на реальну 7 (те, що роблять вчителі ПТУ,щоби заохотити учнів, а ті потім вважають себе АСАМИ, хоча насправді нулі повні або майже), то і є злочин. Або - РОЗМЕЖУВАННЯ й ОГОЛОШЕННІ із відміною врахування балу атестату при вступі, або немає чого город городити.
Яна, питання стосувалося
оцінювання учня за те, що він знає ВЖЕ, а не того, що Ви перерахувала. АБо ми оцінюємо наявні знання, або ЩО/// Наступне. Яким чином діти навчатимуться ЗА ОДНІЄЮ програмою? Якщо за різними, то ЯКИМ чином оцінювати й переводити з класу в клас? Все то потребує проговорення, прописування.А все, що Ви написала, то азбука, те розповідати - гаяти час.
Яна
Для Яна, питання стосувалося: Я как раз написала, что они должны учиться ПО РАЗНЫМ программам, а не по одной Что способный, сильный, мотивированный должен получить больше знаний А слабый должен усвоить хотя бы азы, но качественно, а не голопам по европам как сейчас в школе И реализовать это в больших школах достаточно легко: можно разделить учеников в разные классы по уровню успеваемости. Так иногда делают и сейчас.
Щодо різних програм
Для Яна: то нормально. Але... яка процедура вибору програм, або переведення учнів із класу в клас? ДЕ позначається у документі про освіту (Ви стверджуєте, що подібне ВЖЕ практикується) за якою саме програмою учень отримав 2/12?З якого класу розподіляються учні? ХТО проводить розподіл?
Юрий
И ЗНО они будут по разнім заданиям писать, и в ВУЗах на одной специальности по разным программам учиться? И заработную плату они тоже по разному будут получать?
Коментувати
Яна
И лучше если программа слабого в математике ребёнка будет содержать в 2 раза меньше тем, чем программа сильного ребёнка. Лучше он эти более простые темы выучит на отлично, чем вообще не выучит ничего.
Яна
Могу объяснить подробнее на примере математики. 1. Если ребёнок не знает цифры - рано изучать сложение. Даже если он не знает 2 цифры из 10 - сложение изучать всё равно рано. И ему надо учить цифры, пока он их не выучит. 2. Если ребёнок не умеет складывать - рано учиться умножать. 3. Если ребёнок не умеет умножать - рано учить возведение в степень. Но если складывать и умножать после школы умеют почти все, то вот с вычислением процентов - просто беда. И поэтому я думаю, что куда полезнее потратить больше времени, пока ребёнок научится считать проценты, которые будут часто нужны ему в жизни, хотя бы для принятия простейших финансовых решений, чем вся последующая программа по математике. Тригонометрия, дифференциалы, интегралы - пригодятся в жизни не каждому. И да, я думаю, что нужно учить цифры, пока он их не выучит на отлично То же касается сложения и умножения и возведения в степень и процентов
Небайдужий
Для Яна: Не зовсім так. Що означає "знає число 2"? Що це в дійсності значить? Що таке число 2? Його не можна помацати, не можна побачити, не можна уявити. Числа пізнаються у їх використанні. Ось коли учень починає додавати, множини і так далі, він і починає пізнавати, що ж таке числа, мозок починає отримувати розуміння чисел. Математика тим і відрізняється від інших наук, що має справу з абстрактними поняттями, які не можна просто так вивчити і знати. Потім у вищій математиці це доходить до наступного етапу, коли числа не мають жодного значення, а важливі тільки операції над ними.
В принципі так.
Для Небайдужий: Число це всього навсього озвучене слово, яке дитинча вже використовує.А для того, аби дитинча його використовувало, повинні відбутися певні кроки. Але, як правило, вчительки початкової ланки неспроможні усідомити подібне, їх методисти неспроможні усвідомити подібне, оскільки у методисти йдуть ті, хто ще нічого не зробив, не побачив, але вміє добре виконувати вказівки начхальства й перевіряти вчительок на наявність зон НУШ, через те у них все йде наперекосяк.
Коментувати
Val
"що нам робити зі слабкими дітьми?" - поля и заводы Польши, окопы Донбасса, поддержание порядка на Закарпатье - для них также всегда можно найти занятие.
Яна, оцінку ставити однакову
за виконання завдань різного рівня? Якщо так, то Ви маніпулюєте. В РОЗВИНЕНИХ країнах виставляється РІЗНА оцінка за РІЗНИЙ рівень завдань. ТАке було колись в РОЗВИНЕНИХ школах України. ДАвно було. ДІтям, які володіють матеріалом на високому рівні, давалися завдання високого рівня, і вартували ті завдання ДО 5 балів (по 5бальній системі), діти, які володіли матеріалом на достатньому рівні пропонувалися завдання достатнього рівня і максимальний бал за завдання був до 4 (за 5 бальною шкалою), діти, що володіли матеріалом на початковому-середньому рівні НІКОЛИ не тримували завдань вищого рівня, але й оцінку не могли ЗАРОБИТИ більшу від 3 балів. Те, що читається у Вашій пропозиції - ЗЛОЧИН.Або розпишіть більш детально
Яна
Этот вопрос давно решен в развитых странах. Нужно обучать детей разного уровня подготовки и мотивации по разным программам. Давать слабым более простые задачи, сильным более сложные. И оценку ставить за то, что он справился со своей задачей, пусть даже более простой. Оценка не должна быть рейтингом ученика у классе.
Юрий
Для Яна: а деньги где?
Коментувати
Валентина
Мені стаття Олени Панич не сподобалася, бо в ній відсутня логіка. Автор стверджує, що кожен громадянин має право на якісну освіту. Але далі цієї думки не пішла. Так, є слабкі діти, і не у всіх є здібності до вивчення того чи іншого предмета. Як можна навчити музики, якщо немає слуху, і т.д. Право є, але часто відсутнє бажання вчитися. Що ж робити вчителю? Працювати із здібними чи з тими, хто не може вчитися?
Cirius
Для Валентина: Несіть чесно свою місію і не примушуйте дітей любити те, чого вони не можуть генетично. Яскравий образ вчителя приносить освіті більше користі ніж нотації лінивому учню. Збуджуйте в учнів заздрість своєю досконалістю і прийде Ваш час пожинати плоди успіху.
Коментувати
Небайдужий
Колись мій науковий керівник говорив: "Треба підтримувати здібних - нездібні самі проб’ються."
Небайдужий
Для Небайдужий: Є навіть теорія, що завдання школи не навчити дітей, а виділити тих, хто здатен вчитися.
Світлана
І таки досить вдало пробиваються, про що свідчить практика багаторічної праці. Небажання " лінивих триїчників" вчитися змушує їх шукати інші шляхи забезпечення власного добробуту , в тому числі не завжди прийнятого відмінниками і " зубрілами". Так от, оці нездари або тихі триїчники, як дуже часто називають їх вчителі, самі готують себе до виру дорослого життя з його проблемами і труднощами, виховуючи в собі ту пресловуту компетентність, про яку зараз так модно кричати. І практикою доведено, що триїчники зі світлими головами набагато краще влаштовуються в житті, ніж відмінники обмеженим і зашореним рамками мислення. Пам’ятаєте той бородатий анекдот, що спочатку двіїчник просить скатати у відмінника домашку або контрольну, а потім відмінника просить влаштуватися на роботу на фірму двіїчника! Ось вам і парадокс нашої сучасної освіти!
Cirius
Для Світлана. Ваша правда і я також маю масу підтверджень для Ваших слів. Проблема успішності придумана чиновниками-статистами, їм же треба якось щось оцінювати, а керівникам СШ це на руку, бо є привід"подовбати" вчителів. аби тримати їх у покорі. Насправді вчитель - це лише ланка у передаванні знань, набутих людством. Комусь вони цікаві, а комусь це зовсім не потрібно. ККД ніколи не буде однаковий, він може підніматися, опускатися або застигати на якомусь рівні. А на теє нема ради, як казали наші предки. Менше насильства над особистістю і віри, що людина не пропаде, якщо того захоче. І може погубити своє життя, якщо для того народилася.
Коментувати
Witalina
Кого можна назвати успішним???? Для мене успішним є той,хто може себе реалізувати, принести користь суспільству, хто може прогодувати себе і сім’ю!!!! Часто "ліниві середнячки" є успішнішими за тих,хто добре вчився.!!! Є прекрасні механізатори,токарі,автослюсарі,які є неперевершеними у своїй справі,АЛЕ вчилися в школі аби як!! В них інший напрямок обдарованості!!!! І ,ДІЙСНО,НЕ ВСІМ ПОТРІБНІ ГЛИБОКІ ЗНАННЯ МОВИ, ІСТОРІЇ і т.д..Точно,божевілля на грунті якісної освіти .ПЕРЕБОР!!!!
1
Ще одна спекуляція останніх років "...якість освіти насправді полягає не у тому, які у нас найкращі, а у тому, як ми працюємо з гіршими..." Скрізь лунають лозунги, що треба наплювати на тих, хто дійсно прагне знань і всі сили віддати на того, хто не бажає чи не спроможний вчитися, заважає працювати класу, тріпає нерви вчителям та учням, бо йому, бачте, увага чи щось інше потрібно. Замість того, щоб допомагати старанним та працьовитим учням готуватись до конкурсів чи в їх пошуковій роботі або просто бесідувати на додатково, вчитель повинен день і ніч панькатися із порушниками поведінки, слабкими учнями, розпаньканими ледарями
1
Останні роки часто спекулюють поняттям "якісна освіта", вкладаючи в нього дивні речі: вчитель повинен напхати в голову будь-якого учня однакову кількість інформації. Навіть якщо учень не бажає або не має можливості вчити, то вчитель повинен якісно пхати в голову, так щоб аж через вуха лізло у слабких учнів.Можливо, пора отямитися, згадавши, що всі люди мають різні розумові можливості. Якщо в когось із учнів голова не працює, то, можливо, працюють руки, ноги. Тому навіщо в таких учнів напихати складні випадки пунктуації, факти з біології чи математику, вищу ніж арифметика. Для таких учнів є ПТУ, де даються робочі професії. Нащо перукарю чи маляру відмінні оцінки з історії чи географії. Він може бути майстром у своїй професії без знань творів Хвильового. Прям якесь суспільне божевілля на грунті "якісної освіти".
Дмитрий
Банду возглавить нужно и вести к знаниям . Толпа может десять камней через забор со второго дня ровно кинуть .
Vlad
На початку 70-х років, якщо не підводить пам’ять, газета "Комсомольская правда" опублікувала звернення Василя Олександровича Сухомлинського до молоді. Там було приблизно таке висловлювання: "Если ты не захочешь учиться, то никакой учитель, будь он семи пядей во лбу, тебя не научит". У наш час, на жаль, учнів, які не хочуть вчитися, відсотків 50 - 60. І батьки таких учнів найчастіше займають ворожу позицію по відношенню до школи. Намагаючись навчити таких учнів, учитель менше часу приділяє тим, хто хоче вчитися. Особливо це важливо в 10-11 класах. Питання до автора: А чи треба всім без винятку мати повну середню освіту? І ще, чи завжди Атестат про повну загальну середню освіту свідчить про наявність цієї освіти?
Владимир Белый
Для Vlad: Так, у нас надто багато батьків з позицією: "Все чого ми, батьки, неспроможні добитися у поведінці та ставленні до життя у своїй дитині має зробити школа".
мову варто вести про вміння
Для Владимир Белый: вчителями відокремитись від бажань батьків щодо високих балів, виховання (зміни поведінки та ставлення до життя їх дітей). А для того очільники вчительства мали б, якби були здатні, розробити такі правила життя, які захистили всі сторони процесу. А оскільки не здатні, то - розумні іноземці за законом тримають власних дітей під наглядом дорослих, паралельно надаючи тим дітям різноманітні можливості отримання знань (навиків), які допоможуть і дітям, і суспільству. Але мову про те варто вести в тих колах, які дотичні до створення правил гри. А отже. . . Почекаємо, подивимося. Досьогодні нічого важливого з їх сторони НЕ надходило.
Коментувати
Володимир
В Радянському Союзі орієнтація була на середнячка. Любили сумлінних, терпіли лінивих. Вчити лінивого - марна справа! Або ж за подвійну зарплату. Тільки ж держава на них теж не орієнтується.... Дивна якась пропозиція!
Cirius
Ви праві п. Панич, середнячки - це також наші діти і їх більше ніж талановитих. А от як їх зробити успішними не знали ні раніше. а тим паче тепер. Наша АПНУ взагалі мовчить, вона не запрограмована для роботи на суспільство, а чує лише себе саму красиву. Зрозуміло лише одне - для успішного навчання нестандартних людей має бути комплексний нестандартний підхід. Саме такий підхід пропагує фінська та подібні школи і щось з цього хоче запровадити МОНУ за допомогою НУШ. Що вийде покаже час. Впевнений в одному: без активної позиції у цьому питанні батьків педагоги безсилі, адже школа заточена на стандарт і на індивідуальний підхід просто немає часу. Щось вирішують групи продовженого дня, але цього явно недостатньо. Поки що діє принцип "біда навчить". Когось навчає, а комусь і на неї начхати, батьки якось прогодують доросле немовля. Не залишати ж на призволяще, все ж рідна кровинка.