Osvita.ua Блоги М. Хоменко: відштовхуватися необхідно від позитивного
М. Хоменко: відштовхуватися необхідно від позитивного

Щодо критеріїв неупередженої оцінки якості підготовленого фахівця – більше запитань, ніж відповідей

М. Хоменко: відштовхуватися необхідно від позитивного

Автор: Микола Хоменко, заслужений працівник освіти.

Останнім часом сам для себе відзначаю, що не все у нас так погано, зокрема і в освіті. Втілення в життя формули Козьми Пруткова «хочеш бути щасливим – будь», що може звучати як «хочеш бути освіченим фахівцем – будь», на 90 відсотків залежить безпосередньо від самої людини. Молодь уже сьогодні не така, якою вона була ще 10–15 років тому, – більш мотивована, цілеспрямована, з прагненням до успіху, з розумінням, що цього досягнути без освіти просто неможливо.

Володіння іноземною мовою, сучасними інформаційним технологіями, отримання право на водіння автомобілем – це вже потужний крок, щоб не загубитися в соціумі, цеглинка в побудові омріяного щастя. Реально? Безумовно, і доступно майже всім. Вища освіта – за словами заступника міністра освіти, більше 70 відсотків молоді бажають її отримати. Невже це можна розглядати як недолік? Так, не всі наші університети відповідають світовому рівню, та і визначення цього рівня досить відносне, якщо розглядати його через призму різноманітних рейтингів.

Індекс Хірша – безумовно, дуже важливий критерій при оцінюванні кадрового потенціалу навчального закладу, але, на жаль, можливості наших науковців щодо друкування в міжнародних періодичних освітянських виданнях обмежені порівняно з нашими європейськими колегами. І коштує це зовсім недешево. Кваліфікація науково-педагогічного персоналу, інформаційне забезпечення, матеріально-технічні ресурси навчального закладу – безперечно, все це важливо, але все ж таки головне – це якість підготовленого фахівця. А от щодо критеріїв його неупередженої оцінки – більше запитань, ніж відповідей. ЗНО після завершення навчання, оцінка роботодавця, рівень ефективності роботи підприємства, де працює випускник, – всі ці критерії мають право на життя, але вони також не бездоганні.

Особливого оптимізму додає зростаюча потреба у фахівцях в аграрному секторі економіки. Причина не тільки у відтоку працездатного людського ресурсу за кордон (близько 9 млн людей зайняті на сезонних роботах і 3 млн – на постійних). Головне – підвищення ефективності галузі з відповідним розширенням економічних можливостей підприємств. Студентів «розбирають», в буквальному розумінні цього слова, вже на етапі проходження виробничої технологічної і переддипломної практики, де нерідко вони залишаються на роботу.

Так що не все в нас так погано. І як не дивно, у цьому нас вже переконують іноземні експерти, коли в черговий раз ми починаємо говорити про наші слабкі місця. «Давайте говорити про ваші сильні сторони», – наполягають іноземні колеги на перемовинах для переведення розмови в конструктивне русло. Зрозуміло, що їм вже набридло вислуховувати нарікання на нашу непросту долю. Напевно, все ж необхідно відштовхуватися від позитивного, від результату – можливо, так ми станемо більш успішними.

Думаю, всі пам’ятають слова професора Преображенського про «про розруху в голові» і про те, хто як ходить в «клозет», – напевно, з цього і необхідно починати. А взагалі, так нарешті хочеться пожити не під час «ганьби» і «слави», а у відрізку такої бажаної стабільності між ними, і щоб це було не миттю, не днем, а надовго. «Чертовськи» хочеться.

Освіта.ua
09.07.2018

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Локі
Останнім часом всі спекулюють на тому, що мов публікації в журналах Scopus та WoS це дорого та недоступно пересічному українському науковцю. Тільки позавчора сюжет у ТСН-тиждень бачив де підняли насправді правильну тему про дисертації за гроші але звелось до того, що дядько почав розповідати, що публікації у престижних журналах то є дорого. Це все неправда. За жодну з своїх 15 статей у журналах Scopus я не платив. Майже всі престижні видання з хімії, біології, медицини, фізики є безкоштовними. Що стосується істерії з приводу знищення соціогуманітарних наук в Україні, яка почалась в зв’язку з проектом нових вимог до публікацій в дисертацію хочу зауважити, що Scopus індексує достатню кількість видань, наприклад, з слов’янської філології (https://akademiai.com/loi/060). Що стосується платних видань, то як правило це Індія або Китай. Ці журнали публікують будь-що за гроші тому у Scopus не затримуються. З публікаціями у таких журналах Вас серйозним науковцем вважати ніхто не буде.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!