Osvita.ua Блоги Володимир Бєлий: Криза освітнього держменеджменту
Володимир Бєлий: Криза освітнього держменеджменту

Не учні після 9-го класу будуть вибирати профіль свого подальшого навчання, а заклад

Володимир Бєлий: Криза освітнього держменеджменту

Автор: Володимир Бєлий, заступник директора з НВР, фізико-технічний ліцей м. Херсона.

Про її існування та загрози, які вона несе нації не знає лише лінивий.

Що ж лежить в основі прісно відомих спотворень суспільно-економічних відносин на кшталт «Роттердам +», зрівнялівки у тарифній сітці бюджетників, розмірі пенсій мільйонів працюючих та тих, хто лише вдавав, що працює, недофінансування десятків тисяч державних/комунальних закладів освіти чи прийому мільйонів діток до дитсадків тощо?

Основа проблеми у тім, що в Україні досі непорядна меншість керує порядною більшістю. При цьому саме вона (непорядна меншість) найкраще живе матеріально, а відтак якби є прикладом для наслідування для більшості, котра апріорі не має шансів на пристойне життя інакше ніж за рахунок дотримання законів та норм суспільної порядності.

Тоді на чому тримається «плавучість» представників тіньової суспільно-правової непорядності у системі держуправління?

Це має окрім простих фактологічних також і більш глибокі філософські пояснення, які враховують внутрішню природу людини соціальної. Перше з другим гарно поєднав Оскар Бреніф’є – директор Паризького інституту практичної філософії, експерт ЮНЕСКО у словах:

«… людям не подобається «так» чи «ні», їм подобається «бла-бла-бла». Ви вважаєте, що вони хочуть виразити себе? Знаєте, коли ви вичавлюєте лимон, із нього вилазять м’якоть, сік, кісточки. Коли люди виражають себе, відбувається те саме. Тому я завжди раджу: відповідаючи на запитання, не виражай себе, а думай. Людям не подобаються «так» чи «ні», бо це змушує зробити вибір, змінити схему мислення. Але відповіді на запитання — це мислення, а не самовираження».

МЕТА

У контексті зусиль з подолання кризи держуправління, зокрема в освіті – це означає, що проблеми вирішуються не завдяки самовираженню, а лише дієвим мисленням, першу чергу, представників еліти нації.

Особливо це стосується процесу створення НПА (нормативно-правових актів).

Якщо метою є не проформа, а досягнення реальних позитивних змін у стані правопорядку, то і профільні штатні працівники вищого державного рівня, і створені ним робочі групи з підготовки проектів НПА мають засідати не для обговорення давно ВІДОМИХ проблем, а для пошуку таких конкретних формулювань у НПА, за яких учасники діяльності отримують сприяння її цілям та дієві перепони до спроб порушувати чи спотворювати правові норми.

Тому до таких груп мають залучатися не такі «експерти», з якими необхідно проводити навчання, роз’яснювальні та заохочувальні лекції, а ті, хто давно на тих чи інших прикладах продемонстрував здатність до інноваційних нормотворчих пропозицій, їх аргументувати та спроектувати запобіжники природно неминучим ризикам.

Натомість чи не всі наші НПА є не стільки нормотворчими продуктами, як більше збірками красивих декларацій про наміри та очікування. Адже замість прав та відповідальності завдяки конкретності та деталізації засобів на перше (права) та спонукань чи санкцій щодо другого (відповідальність як дотримання відповідності) їхній зміст – це загальні фрази про те що як називається.

Навіть коли дещо й окреслюється як НОВИЙ нормативний стандарт організації справи, то чи не відразу тут же йде запис про те, що можуть бути й усі колишні радянські/пострадянські форми організації, тобто саме ті, що й привели систему у стан кризи.

Ось лише один приклад.

У ст. 21 закону «Про освіту» зафіксовано у п.5., що «…освіта наукового спрямування здобувається на двох рівнях…», один з яких – це «… профільна освіта наукового спрямування здобувається у СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ (виділене авторм посту) закладах одночасно з повною загальною середньою освітою та орієнтована на продовження навчання на наступних рівнях освіти».

На додачу прописується ще одна можливість для фактично того самого у ст. 12 п.7 «… Здобуття профільної середньої освіти передбачає два спрямування», одним з яких є «… академічне - профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти».

Може здатися, що так спільнота має подвійне підсилення освіти дітей та молоді науково-спрямованого змісту, яке стає неформально можливим завдяки кардинально новій структурі мережі закладів, що сприятиме гуртуванню учнів по пріоритетних для кожного освітніх напрямків.

Але, ж чи може таке (кардинальна перебудова мережі закладів у початкові школи, гімназії та ліцеї) статися автоматично лише від того, що стало зафіксованим законодавчо?

Звісно, що ні, бо владі на місцях простіше скористатися іншим положенням цього ж закону – ст. 12 п.3: «… Початкова, базова середня і профільна середня освіта можуть здобуватися в окремих закладах освіти АБО (виділено автором посту) у структурних підрозділах ОДНІЄЇ юридичної особи (закладу освіти)», адже їй (владі) можна відтак і не напружуватись, щоб щось змінювати. Хіба на рівні назви закладу. Достатньо й надалі тримати під одним дахом весь загал школярів громади видаючи реальним в одному – двох випускних класах організувати профільне за змістом та структурою навчання.

ЗАСОБИ

Не треба бути пророком, щоб зробити точний прогноз на десятиліття вперед: практично у всіх закладах все буде як було і як є досі – не учні після 9-го класу будуть вибирати профіль свого подальшого навчання, а заклад «переконливо і правильно» запропонує їм свій «профільний» варіант.

Якщо правила діяльності (НПА) є не чіткими, а розлого-розмитими, то завжди існуватимуть тіньові злочинні схеми та нецільове використання бюджетних коштів, зокрема й в освіті, коли як пише один педагог у ФБ: «… "заслужені" давно не заслужені, доктори - не доктори і орденоносці не мають ніякого відношення до справжніх заслуг» (Олександр Бондаренко), а більшість ліцеїв та університетів не стільки державні/комунальні освітні заклади, а скоріше неофеодальні структури з фабрикування «корочок» про якби здобуту освіту.

Такої байдужості щодо правового поля соціуму ви не знайдете у більшості країн світу. Тамтешні закони, правила діяльності, тобто НПА є виключно чіткими.

Чому ж у нас досі не так?

А тому, що у нас поки така державна «еліта», яка не еліта, а такій якраз і потрібні невиразні та нечіткі НПА, бо це найкрщий варіант успішно «ловити рибку у мутній воді». У першу чергу на потоках держбюджетних фінансів, призначеннях на посади у державні заклади, зокрема й освіти та присвоєння різного роду статусних ознак, за які йдуть виплати з держбюджету.

Але простий люд все те бачить і у безнадії на встановлення порядності не поспішає братися за роботу по-справжньому. І це не тому, що українці від природи ледачі, хитрозаді чи неадаптивні до змін. Причина не у народі, а у тім, який тип організації його суспільних справ вибирає для нього правляча політична еліта. Хоча й кажуть, який народ – такий і уряд, але це так не на всі 100%. Є нюанси і вони важливі.

Тиск народу на владу у бік того, щоб у громаді/країні верховенствував правопорядок є важливою умовою до того, але … НЕДОСТАТНЬОЮ. Історія вперто показує, що правопорядок буває лише там, де влада задля цього постійно тисне на громадян, але починаючи з себе самої.

Оригінал

Освіта.ua
18.06.2018

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
ку-ку
Пане Білий, чи не варто Вам звернутися до лікаря! Бо щось з вами не те. Ще ніхто не додумався написати таку ДУРНЮ! Якщо хворий не виконує запропонованого йому протоколом лікування, то щоб не робив лікар, його зусилля марні, хоча є вихід прикувати хворого до ліжка і лікувати насильно. Але, на жаль, навчати, насильно вкласти знання в голову і навички в руки ще ніхто не навчався.
Дмитро
Нічого і додати. Як завжди виважено і розумно бо є фахівцем-практиком. Але популізм є популізмом. Ніхто не хоче брати на себе відповідальність. Міністерство освіти скидає все на місцеві органи, місцеві органи бояться виборів.
Rima
Главное, что методисты у нас под надежным контролем. _
Володимир
Влада влаштувала собі синекуру. Відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою КМ від 16 жовтня 2014 року, міністерство не контролює діяльність керівників та посадових осіб комунальних закладів освіти. Воно само по собі, а заклади самі по собі...
Cirius
Напркилад, введення нових стандартів навч. програм у профтехосвіті привело до різкого погіршення якості підготовки, бо автори мали завдання зменшити кількість годин для предметів і зекономити таку -то суму коштів. І це при тому, що ПНТЗ фінансувалися лише на 50-60% потреби. Замість покращувати стан мат. техн. бази ПНТЗ МОНУ спокійно спостерігає за рекламою заграничних НЗ на нашому сайті. Куди тільки не запрошують українців вчитися за їх гроші, а за ті самі зробити якісною підготовку у нас не можна? Співаковський каже, що за 11 тис. зелених можна, ще й як!
Дмитро
Для Cirius: Ви говорите про зменшення кількості годин? Не бачу. Навпаки, їх потрібно зменшувати. На курсах з підготовки перукарів, манікюрщиць, продавців всього 2 місяці підготовки і кадри кращі, тому що постійно практикуються. У програмах ПТНЗ дуже багато "води". Наприклад: 8 годин правил дорожнього руху???. Для чого? Чи декілька годин англійської мови. Вони що їх врятують і в ПТНЗ учні заговорять англійською?
Cirius
Для Дмитро. Я мав на увазі, що зменшили кількість годин з основних профілюючих предметів, а повводили ті, про які Ви пишете. Наприклад 30 годин на техніку пошуку роботи. Можна собі уявити більший маразм, що можна розповідати стільки годин про пошук праці? І стільки ж годин на санітарію, обладнання і т.п, які конче важливі для певних професій. Ви праві, що ряд професій не потребують річної підготовки, але для кваліфікації високого рівня все інакше. Кухар не зможе стати шефом, для цього потрібна програма коледжу, але помічнику вчитися рік також немає сенсу. Ми постійно вигадуємо "своє" колесо, тоді як ці проблеми вже давно вирішені у Європі.
Коментувати
Тамара
Учням держава не залишає шансів на вибір профiлю, це показали результати замовлення пiдручникiв для 10 класу - профiль обрали i навчаємося щонайменше 5років, бо наступного року iнших пiдручникiв школа не отрима. Те ж саме i з вибором двох предметів з трьох -обрали технології та інформатику цього року, то про мистецтво наступним класам годi i мрiяти, бо ж пiдручники з цих предметів теж на 5 років розрахованi, а мистецтво выкинули iз замовлення.
СіСі
Все правильно викладено. Всі про це знають, але порядна більшість не може виступити проти непорядної меншості. Тому так і живемо, як папуаси. Хоча, порівняння напевно принизливе для папуасів. Тод, вибачаюся перед ними. Скоріше живемо, як печерні люди. В інших вже давно цивілізація і соціально-економічні відносини на належному рівні, а у нас найо.ка Роттердам+, як для лохів....
женя
Для СіСі: Да, Вы прав. Но Ваши слова - всего лишь слова. Если посмотреть на историю России,, на возникновение крепостного права, вспомнить,, что Украина много ВЕКОВ была в составе Российской империи, то . . . Откуда информация о большинстве и меньшинстве? ЧТО такое порядочность в нашем обществе? ПОЧЕМУ порядочное большинство не способно выступить против меньшинства?тЧТО произойдёт, когда меньшинство переродится в большинство путём изменения мировозрения? Или - что произойдёт, когда появятся люди нового мировозрения?
Володимир
Повернемося до забороненого нині Некрасова: "Люди холопского звания - сущие псы иногда! Чем тяжелей наказание, тем им милей господа..."
женя
Для Володимир: Некрасова запретили? Какого?
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!