Микола Хоменко: нові виклики не за горами

ВНЗ необхідно консолідуватися, не гаяти час на те, що вже створено і що можна взяти в інших закладах

Микола Хоменко: нові виклики не за горами

Автор: Микола Хоменко, заслужений працівник освіти.

Згадав розмову, свідком якої був, з літнім професором, який хотів видати підручник фахового спрямування обсягом близько 800 сторінок, без ілюстрацій, схем, графіків тощо. Скажу відверто – монографія в розширеному варіанті. Дисципліна, для якої був призначений підручник, дуже цікава, яку можна проілюструвати на кожній сторінці. Спроба коректно переконати, що підручник такого обсягу і в такому вигляді вже буде відлякувати студента, наштовхувалася на стіну нерозуміння: «Як же так, тут напрацювання всього мого життя». Пропозиція щось скоротити та зробити привабливішим цей матеріал – ентузіазму у, безумовно, досвідченого науковця не викликала.

Звичайно, необхідно визначатися, для кого і для чого ми готуємо друкований матеріал. Якщо це наукова праця, то це дещо інше, ніж підручник чи навчальний посібник. Безумовно, наукова робота потрібна, можливо, навіть студенту для підготовки курсової або дипломної, але не для навчання.

Проведене недавно анкетування студентів щодо використання електронних і паперових носіїв інформації, дали, як на мене, очікувані результати. Здебільшого молодь надає перевагу смартфонам та планшетам. Цікаво також, що інформаційно-комп’ютерну грамотність здебільшого молодь отримує не на заняттях, а самостійно або від товаришів. В основному користуються відомими пошуковими системами в інтернеті, на жаль, рідко підручниками, ще рідше електронними посібниками. Власне кажучи, електронних посібників для широкого доступу обмаль. Якщо створення електронних підручників для школи в процесі формування єдиних підходів, то для вищої і професійної освіти – це непочатий край роботи. Хоча окремі викладачі уже мають свої напрацювання, але це в основному матеріал у PD-форматі, без гіперпосилань, анімаційних і відео вставок.

Сучасні бібліотеки модернізуються, формуючи інформаційну електронну платформу. Цей процес відбувався б швидше, якщо б бібліотеки комунікували між собою, тим самим розширюючи свою інформаційну базу.

Сьогодні європейські заклади освіти очікують загрозу від провідних брендових світових вишів (Оксфорд, Гарвард), які можуть запропонувати спільноті дистанційне навчання за окремими освітніми програмами, а також індивідуальне навчально-методичне забезпечення. У таких умовах навчальним закладам необхідно швидше консолідуватися, не гаяти час на те, що вже створено і що можна взяти в інших закладах освіти. Нові виклики не за горами!

Освіта.ua
25.05.2018

Популярні блоги
І. Лікарчук: вчитися мають ті, хто хоче здобути освіту Повна загальна середня освіта повинна бути не обов’язковою, а загальнодоступною
Д. Ламза: ніхто не хоче йти в освіту або школа без учителів Від Кабінету Міністрів немає жодних дій щодо підвищення значимості професії вчителя
С. Колебошин: 3000 спартанців (задача про молодих вчителів) 3000 молодих вчителів на 15000 шкіл, що в середньому – 1 новий вчитель на 5 шкіл
І. Совсун: як надовго ще вистачить запалу учителів? Існує гігантська прірва між переможцями світових олімпіад і базовим рівнем українських шкіл
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Вилен
Що сказати: Микола Хоменко - це Людина з МОНУ. Там вже таких, мабуть, не залишилось. Тільки гарні спогади та враження від цього фахівця. Нехай усе в нього буде добре.