О. Калинич: система перевірок, що стоїть на довірі

Автор: Олеся Калинич, вчитель, Хустська гімназія-інтернат.

Як українського вчителя, мене дивує система перевірок (не шкільних, а зовнішньої інспекції), побудована на довірі. От як це так? Прийшла очікувана чи раптова перевірка, а в тебе посиділи на уроці й не вимагають документів? А як же календарні плани? А перспективний план роботи кабінету на рік? А на 5 років? А поурочні? А різні папки - робочі й ніби робочі?..

Зараз Україна вивчає досвід європейських країн в інспектуванні шкіл. Хочеться вірити, що колись настане час, і вчителя, замість постійно критикувати, почнуть хвалити? Звичайно, якщо буде за що.

Отже, як контролюють школи за кордоном?

Система роботи шкільної інспекції в Нідерландах побудована на довірі до дитини, вчителя й директора школи.

Ерік Тоонен, який ознайомлював директорів обласних департаментів освіти, громадських діячів та освітніх експертів із основними принципами освіти, одразу привернув увагу: його презентація почалася не теоретичною частиною, а любов'ю до своєї країни: присутні милувалися вітряками Нідерландів, футбольним клубом, який перестав радувати фанатів, тисячами велосипедів на парковках, а також сирими оселедцями, яких нідерландці їдять під час свята риби…

Але цей допис - про освіту. Діти в Нідерландах ідуть до школи в... 4 роки. Початкова школа триває 8 років і завершується обов'язковим екзаменом від Центрального уряду. На основі результатів цих іспитів діти вступають до середньої школи: професійної (3-4 роки), загальної середньої освіти (5 років), передуніверситетської освіти (6 років).

Вища освіта - бакалаврат (3 роки) й магістратура (4 роки).

В Україні точаться дискусії, чи варто враховувати результати тестів ЗНО як результат роботи школи. У Нідерладах схожі тести якраз і є підставою, як інтенсивно інспектують школу. Тут усе просто: успішні результати - інспекція «оглядова», низькі - дуже детальна.

Цікавим є факт, що в Нідерландах шкільна інспекція - не процес виявлення недоліків, не догани й не інструкції, як ми, українські освітяни, звикли. Це - консультації в плані покращення шкіл. Інспектор обов'язково має вислухати точку зору вчителя й директора школи й урахувати їх у рекомендаціях для покращення роботи (звідси й принцип «від людей і для людей»). Звичайно, інспекція через певний час повторно з'ясовує, чи усунуті недоліки. Якщо зміни не відбулися, школа (учні) складає тести.

Звичайно, виникає логічне запитання: а якщо і позитивних змін нема, і тести повторно дають низькі результати? Карати когось потрібно?... На це запитання Ерік Тоонен відповісти не може: він не розуміє, як після рекомендацій освіта не покращиться. Звичайно, ми теж можемо не розуміти нідерландців у деяких аспектах, але викликає повагу до їхньої освіти красномовна цифра: 8% безробітних серед молоді. Цікаво, скільки відповідних % у нас?

Освіта в Нідерландах заснована на принципах довіри й демократії. До речі, нідерландці у 2016-2017 публічно прозвітували про стан освіти (це щорічна традиція служби інспекції освіти) і з'ясували, що рівень читання (критичного) й математики різко знизився. Більше того, обдаровані діти показують гірші результати в навчанні, ніж діти середнього рівня. «Іноді варто зменшувати автономію і збільшувати контроль», - підсумовує представник нідерландської шкільної інспекції.

P.S. Семінар TAEIX («Вивчення досвіду країн ЄС щодо правил, процедур та регламенту інспектування у сфері освіти»), оганізований у співпраці з Державною службою якості освіти України (головуючий Руслан Гурак) протягом 17-18 квітня в Києві, - захід, про який в одному дописі розказати не вийде. Тому далі обов'язково буде: наступний допис - про шотландську освіту й роль самооцінки вчителя, директора й школи взагалі (чи легко бути тим, ким ти є насправді, і чи готові до чесної самооцінки всі українські освітяни?

Оригінал