О. Калинич: щось ми, дорослі, робимо точно не так

У гонитві за інтерактивністю, новітніми методиками не помічаємо, що потроху втрачаємо набагато важливіше

О. Калинич: щось ми, дорослі, робимо точно не так

Автор: Олеся Калинич, вчитель, Хустська гімназія-інтернат.

Байдужість - це найвища жорстокість.
Мітчел Уїлсон

Постійно думаю, здавалося б, про дрібницю.

На перерві поливаю квіти. У кабінеті весело: одні спілкуються між собою, інші обговорюють відео в Instagram, дехто повторює матеріал, купка дітей розпитує, що ж буде сьогодні на уроці...

Поливаю квіти... дівчатка щебечуть, що їм подобаються уроки української, бо стільки цікавого... Жодна дитина не запитує, чи потрібно допомогти. Так, якби попросила, точно б хтось зголосився. Але чи про все треба просити?

Олена Каневська (заслужений учитель України, учитель української мови та літератури, риторики) Хустської школи-інтернату, а згодом - гімназії-інтернату) в одній із книг із серії «Слово на добро» змальовує педагогічну ситуацію: школа-інтернат (за радянських часів у нашій гімназії навчалися діти з малозабезпечених сімей, сироти з різних сіл області). У класі на столі в учительки пуста ваза. Учні, звичайно, не звертають уваги. Учителька приносить свіжі квіти (весною їх у кожного вдома багато). Так триває кілька днів. Одного дня вчителька не принесла квіти. «Чому ваза пуста?» - дивувалися діти. Учителька нічого не пояснювала. Наступного дня дівчинка з цього класу принесла квіти.

...Цікаво, якщо постійно поливатиму квіти на очах дітей, ситуація зміниться?

Щось ми, дорослі (батьки, вчителі), робимо точно не так: у гонитві за інтерактивністю, новітніми методиками, за створенням комфортних умов не помічаємо, що потроху втрачаємо набагато важливіше. І, на жаль, це зовсім не вазони з квітками чи невитерта дошка...

P.S. Спеціально для знавців-критиків. Так-так, хто, як не вчитель, винний - не може навчити елементарному…

Оригінал

блоги Олеся Калинич

Освіта.ua
05.02.2018

Популярні блоги
Віктор Мисан: про що думають українські учителі У школах – повний розгул «демократії» та «академічної свободи», що зверху, що знизу
Т. Єфімова: коли зникне зі шкіл совдепія з подарунками? Коли зникне зі шкіл совдепія разом з подарунками, підлабузництвом і нікому не потрібними активностями?
Н. Борисенко: чарівна паличка й валеріана для вчителя Учителі просто вигорають, і в них не вистачає життєвих сил дати дітям все те, що вони могли б
В. Онацький: чому школа починається з двійки? Учителі, які поставили двійки в перший навчальний день, є професійно непридатними
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Людмила
Людмила
Олесю, один в полі - не воїн. Якщо вдома квіти засихаюсь, якщо батько не переводить через дорогу дідуся з палицею, а брат не знімає кішку з дерева, то що їм до наших вазонів у класі. Сім’я, сім’я і ще раз сім’я...
04.03.2018 в 15:32 Відповісти
irgavsky
irgavsky
+2
Виховати дитину в школі неможливо. Школу дитина сприймає як щось нереальне. Для дитини набагато реальнішим і вагомим є приклад батьків, однолітків, старших дітей. На виховній годині вони слухають про добро і справедливість, а в реальному житті зустрічають реальні речі, відмінні від сказаного вчителем. І це більше впливає на формування їхнього світогляду, поведінки. А є ще Інтернет з Китами і іншими групами, фільми з культом бабла і солодкого життя і т.ін. Суспільство саме виховує і пожинає наслідки свого виховання. В "Вчитель недовчив і не виховав".
06.02.2018 в 11:47
Tet-a-tet
Tet-a-tet
Для irgavsky: Трохи придерусь до Ваших слів:" На виховній годині вони слухають про добро і справедливість"..... От тут і зарита собака. Слухають, але на жаль не бачать реальних дій та вчинків, які би спонукали творити добро і справедливість. А може потрібно менше слів, а більше конкретних практичних вчинків за участю педагогів і дітей? Колись школи мали городи, власні оранжереї, кутки живої природи. Я пам*ятаю, як ми з кл.керівником ходили обробляти такий городець, а восени робили виставку з вирощеного. Мені здається, що такий приклад краще виховує у дітей доброту, ніж балачки про неї.
06.02.2018 в 16:28
Коментувати
вариант - дети сами несут цветы
вариант - дети сами несут цветы
в класс весь сентябрь. Учительнице приходитсянести вазу,чтобы не в банке цветы стояли. И так продолжается 5-6-часть7 класса. Пока дети не взрослеют и не начинают думать о чём-то более любопытном, чем цветы на столе учителя. И поливать вызываются регулярно тоже в этот период времени. ДА так,что учителю следует контролировать, чтобы НЕ залили в порыве стремления сделать что-то в классе.Да,это проблема учителя-не спугнуть первый шаг ребёнка. Внимательно принять первый букет несанкционированных, сорванных с клумбы, неторжественных цветов, первое стремление полить вазоны из какой-то, непонятно откуда взятой ёмкости.И разговаривать. Разговаривать с детьми (вообще - то слушать и направлять разговор,поскольку дети-то болтливы,даже те,кто заикается).
06.02.2018 в 08:57 Відповісти
Наталя Федорівна
Наталя Федорівна
+1
"Жодна дитина не запитує, чи потрібно допомогти. Так, якби попросила, точно б хтось зголосився." Ось і треба попросити, якщо вважаєте потрібним. Не треба сподіватися, що всі поряд мають бути такими, як ви, хотіти того, що й ви, робити так, як ви. Ми розчаровуємося в інших людях тому, що вони не оправдовують наші сподівання. Тому не сподівайтеся мовчки. Озвучуйте, і ви побачите, що багато хто прийде на допомогу , а поливати буде значно веселіше!
05.02.2018 в 18:31 Відповісти
Ліна
Ліна
Я дуже рідко хворіють,але тиждень на рік буває. З п’ятого класу( зараз восьмий) чекаю, що діти побачить необхідність квітів у воді за моєї відсутності.НЕ бачать...( Квіти живі, завдяки уважної прибиральниці).Раз вголос здивувалась, що ніхто не помітив жагу квітів до води. Чекаю дотепер....
05.02.2018 в 15:34 Відповісти
Досвідчений
Досвідчений
+2
Молодчина! Одним мазочком показала проблему. Без глобалізму, грантів, агентів і т. Д. І т. П. Україні - потрібен громадянин, фахівець.. моральна Людина!! А безвіз, реформи- все від лукавого!!
05.02.2018 в 14:58 Відповісти
Олена
Олена
А чи вміють це( наприклад поливати квіти та ін.) діти робити самі без остраху помилитись, сподобатись вчителю/батькам? Можливо ми дорослі самі винні, що не дали дітям можливості щиро захотіти допомогти, бо був час коли діти хотіли і могли спробувати робити все, а ми їм не дозволили/або насварили за помилки. Ми чекаємо від них уваги та чемності, натомість маємо вести їх до хороших вчинків без примусу. Наступного разу запросіть дітей допомогти Вам і обов’язково подякуйте їм! Вони будуть пишатися власними вчинками і скоро будуть виявляти ініціативу самі !
05.02.2018 в 11:57 Відповісти
Віктор
Віктор
Школа - не домівка, це не про квіти. В школі - місце де мають НАВЧИТИ НАВЧАТИСЬ.А от що таке ЕЛЕМЕНТАРНЕ то у кожного своя думка!
05.02.2018 в 11:51
---------------
---------------
Для Віктор: да
06.02.2018 в 08:58
Коментувати
Тет-а-тет
Тет-а-тет
+1
Дорога Олесю! Станьте влітку напроти фасаду багатоквартирного будинку і порахуйте, на скількох зовнішніх підвіконниках стоять ящички з вазонковими або городніми квітами? А потім відкрийте світлини таких самих будинків в Німеччині чи Австрії( там усі підвіконники заквітчані красивими квітами) і Ви побачите різницю між нашим вихованням і іхнім. Щасливо Вам поливати вазонки.
05.02.2018 в 11:18 Відповісти