Володимир Бєлий: про системні зміни

Про такий очевидний у своїй значимості елемент освітньої системи, як оцінювання результатів навчання

Володимир Бєлий: про системні зміни

Автор: Володимир Бєлий, заступник директора з НВР, фізико-технічний ліцей м. Херсона.

Жодна, хай яка проста, система не може не складатися з декількох окремих складових. У тому числі й з точки зору своєї сутності, тобто сенсу чи місії самої системи. Чогось того, що відображає дихотомію, подібну до «букви і духу» певного державного закону.

Мова (коротко) піде про такий очевидний у своїй значимості та сутності окремий елемент освітньої системи, як ОЦІНЮВАННЯ результатів навчання.

СМІШНО

З одного боку, СМІШНО бачити намагання багатьох педагогічних працівників, та й інституцій, оцінювати результати навчання учня, студента, аспіранта чи абітурієнта на підставі того, чи знає він, як що називається чи той чи інший факт.

Смішно, бо світ розвинених освіт вже мінімум півстоліття не робить того – оцінювання спрямоване на вимірювання вміння застосувати оті назви, означення, правила чи факти. І так діють як у сегменті наукоємних дисциплін, так і в гуманітарній області навчання. Тут дійсно є більш ніж доречною вся гама сентенцій про Google, смартфони і 4G.

З іншого боку, не менш СМІШНО бачити намагання чималої кількості людей в/при освіті принизити процедури НЕЗАЛЕЖНОГО тестування. Не припиняються виступи з трибун (згадайте останнє засідання Колегії МОН щодо проблеми якості вищої освіти), на телебаченні та публікації у пресі і соціальних мережах проти тестування, яке передбачає навіть дуже прості завдання , що вимагають трішечки подумати. Перш ніж відразу казати: «Не знаю» чи щось «ляпнути» наугад не думаючи.

Наприклад, завдання:

  • вказати у якому середовищі (повітря, вода, метали, вакуум) швидкість поширення звукових хвиль буде найбільшою, а у якому мінімальною? А як буде у випадку електромагнітних хвиль?
  • вказати з якої трійки значень довжин відрізків серед зазначених тут можна утворити трикутник: а) 11, 22, 36 (см); б) 2, 5, 8 (см); в) 4, 6, 8 (см); г) 10, 20, 30 (см);
  • скласти речення зі слів: … тощо.

ГІРКО

Воно, може, й було б смішно, якби не гірко від того, що наша освітня спільнота разом з і своїми лідерами педагогічної думки досі блукає між такими парами «сосни», як письмове та усне оцінювання, оцінювання роботи та оцінювання персони, тести на відображення знань та тести на застосування знання, тестування у ході поточно-підготовчої роботи та тестування результатів навчання за цикл, оцінювання в умовах доступу до інформації та оцінювання у закритому режимі.

Цей ряд можна продовжувати й продовжувати, але гіркота не стільки від його «довжини», скільки від того, що дискусія йде у форматі протиставлення одного виду/типу/підходу іншому. Не видно прагнення донести конкретику системної потреби у кожному з них, але кожному - свій час, щоб зберігалася відповідність діяльності задекларованим її високим цінностям та своїй суспільній місії.

У цьому контексті й для освіти є дуже доречним ось цей суто профільний висновок від британського військового експерта Глена Гранта, котрий працював у нас майже постійно з початку війни Росії проти України: «Основна необхідна зміна системи - це зміна лідерства. Радянський менталітет вимагає контролю та покарання винних. Це потрібно замінити делегуванням, мотивацією та винагородою...».

Звісно, що саме ці три стовпи (делегування, мотивація та винагорода) щонайкраще відображають необхідні та достатні умови досягнення максимального ККД будь-якої системи, бо дозволяють їй реалізуватися через найсильнішу свою природну характеристику – автоматичну, тобто незалежну від примх «першої особи» ДІЮ.

АЛЕ ж … так, у наших наявних умовах та за наших історичних традицій ігнорування позитивних суспільних цінностей існує ризик сповзти до стану анархії та охлократії. Так, саме НЕЗАЛЕЖНЕ оцінювання результатів діяльності і нівелює цей ризик до рівня статистичної похибки.

Гірко ще й від того, що не так воно все у нас досі. Сподівання на те, що ПОКИ.

Оригінал

Освіта.ua
01.02.2018

Популярні блоги
Д. Ламза: ніхто не хоче йти в освіту або школа без учителів Від Кабінету Міністрів немає жодних дій щодо підвищення значимості професії вчителя
С. Колебошин: 3000 спартанців (задача про молодих вчителів) 3000 молодих вчителів на 15000 шкіл, що в середньому – 1 новий вчитель на 5 шкіл
І. Совсун: як надовго ще вистачить запалу учителів? Існує гігантська прірва між переможцями світових олімпіад і базовим рівнем українських шкіл
Тетяна Сердечна: зарплати у вчителів мають бути різні Є шанс, що колись держава буде в змозі оплачувати роботу людей, які працюють із її майбутнім
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
вчитель
Де в нашій освіті Ви побачили - лідерів педагогічної думки?
Tet-a-tet
Для вчитель: Таким лідером мала би бути АПНУ, але на жаль ні один її член не є блогером на нашому сайті. Вони стоять надто високо над педагогікою, щоб спілкуватися з тими, хто щоденно виілює у своїй роботі її найкращі принципи. Що хотіли - те і маємо!
Коментувати
Вован
Перезавантаження української освіти - суцільний долбоїбізм. Ніхто не знає як і що робити. Принцип " свисни Ванька, ти дурніший" був є і буде.
Неправда, Вова.
Для Вован: Є люди, які знають, принаймі ЩО прагнуть отримати в результаті. І то є добре. А те, що вОни не знають, що має бути у висновку, ну так - нікуди від того не дітися. Колотитися має до того стану, коли щось та таки буде
Коментувати