В. Бєлий: «блиск і злидні» новаторів української освіти

Без новоякісного управління змінами останні в умовах кризи та протистояння не досягаються

В. Бєлий: «блиск і злидні» новаторів української освіти

Автор: Володимир Бєлий, заступник директора з НВР, фізико-технічний ліцей м. Херсона.

За здорового глузду попереду нового проекту розробляються ТАКІ концептуальні ПІДХОДИ до справи по-новому, щоб вірогідність досягнення мети була максимально можливою.

Найбільш поширеною в освітянській спільноті останнім часом стала тема концепцій.

Але спільнота, якій і втілювати у життя новоякісні задуми її лідерів, чомусь здебільшого скептично сприймає чи не кожну нову концепцію, подану МОН.

Від чого це так?

По-перше, не працівники МОН їх (концепції) розробляють, бо у них на те просто за інтенсивною поточною роботою немає часу.

По-друге, теоретичні розробки на десятки сторінок - це одне, а КОНЦЕПЦІЯ проекту нормотворчого відомчого документу, проекту профільного закону чи проекту правил здійснення певної діяльності - це принципово інша субстанція.

Останнє зазвичай передбачає не більше 3 - 5 сторінок КОНКРЕТНОЇ технолого-організаційної змістовності.

Прикладом може бути нещодавній проект нового формату тиску на Путіна з боку країн «Великої двадцятки» та ще шістьох держав з потужною економікою, яким було визначено 18 пунктів конкретних форм впливу, націлених на те, щоб «юридично зобов'язати Росію як учасника розробки рішень щодо виведення військ, повернення територій, встановлення контролю (спочатку міжнародного) на кордоні, а тоді вже і з боку України, а далі реінтеграція – демілітаризація, відновлення економіки» (Микола Маломуж).

Якщо практико-орієнтовані розробки поручати підготувати академістам, то завжди буде той чи інший варіант переповідки існуючої теорії. При цьому академісти є теоретично грамотними і загалом дуже розумними людьми (без іронії).

Натомість стихія конкретного ВИБОРУ варіанту ДІЙ апріорі є для них неприродною, бо їхня свідомість, передбачаючи наслідки, чи не весь час перебуває у стані ступору від одної думки про зміни існуючого стану. Тому то у нас чи не завжди виходить, що «хотіли як краще, а вийшло як завжди».

Це ж наскільки треба бути сліпим і глухим (можливо, лицемірним), щоб ігнорувати явне - суспільство у період кризи має потребу лише у такому проекті концепції, який був би проектом плану певних цільових дій, а не як теоретична розробка чи інформаційний «вісник» про нові явища у світі освіт чи як заклик від керівництва до участі спільноти у тому, щоб «надати пропозиції» якось покращити стан справ.

Ефективні концепції розробляються лише тими грамотними у справі спецами, котрі на додачу ще й мають певну історію успіху в реалізації дійсно новоякісних профільних проектів. По-іншому, - дієві концепції робляться тими, хто має, окрім знань, досвіду, схильності до творчості та проектної ініціативності, ще й організаторський хист, перевірений нашою проблемною дійсністю.

З такими спеціалістами у нас велика проблема, бо в історії України подібних проектів ще менше ніж обмаль. Пострадянська система успішно топила всі ініціативи до змін радянського стилю організації управління процесами змін як раніше, так і те робить і зараз. А без новоякісного управління змінами останні в умовах кризи та протистояння не досягаються. До речі, останнє мимохідь пояснює ще й те, чому механічне перенесення успішного закордонного досвіду не є гарантом успіху.

Оригінал

Освіта.ua
24.01.2018

Популярні блоги
Віра Коткова: враження від навчання у 5 класі НУШ Враження батьків від цьогорічного навчання дитини у 5 класі Нової української школи
І. Лікарчук: що насправді цікавить учителів і директорів Про що педагоги хотіли би прочитати в листах і наказах напередодні 2023/24 навчального року
О. Мірошниченко: батьки не вороги освітянам Для батьків проблеми освітньої системи не є найголовнішою справою у житті
В. Онацький: які предмети зникнуть з розкладу шкіл? Кожен намагається знайти рецепт лікування освіти, хоча до школи мав дотик, лише будучи школярем
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Владимир Белый
Як "низи", так і "верхи" бувають різні. На етапі кризи та ще й в умовах інституційної малоспроможності державних структур (в України по цьому питанню 99-те місце зі 100 країн світу, що досліджувались для доповіді на "Давос- 2018") плюс у перехідний період від радянської моделі освіти інтегральний (підсумковий) варіант від академічних працівників апріорі не піде далі компромісного варіанту. Продуктивними у таких умовах є або окремі лідери з повноваженнями, або цільові групи відомих суспільству спеціалістів, які давно виношують дійсно проривні проектні моделі оновлення системи у їх детальному вигляді. Не мова про загально-теоретичні означення, які є фундаментальною базою (науковці), а мова про реформаторів-інженерів.
Pasufik
Для Владимир Белый: Так тоді потрібно буде взяти відповідальність на себе , а МОНУ думає над тим, як цю відповідальність розмити, посилаючись на низи. Насправді усе відомо, але немає сміливості і впевненості у своїх намірах. Адже одними намірами дорогу не зробити, потрібні гроші і сумлінні виконавці. А це вже не концепції збирати.
Коментувати
Pasufik
А які концепції розробляє АПНУ? Або два інститути МОНУ таких - то наук по 370 працівників у кожному? Ви кажете, що розробка концепцій має йти з низів. "Низи" поки що зайняті однією концепцією- як вижити в умовах такої інфляції і шаленого зростання цін.
N
Автору потрібно було б почитати значення слова "субстанція", перш ніж його вживати. Як сказав би Голохвастий "Здаватися розумним та бути розумним - дві великі різниці". А концепціями дорогу в рай не вистелити.
Олекса Позняк
Якщо коротко охарактерирувати концепцію -очільники нашої освіти дурні і злодії