Автор: Олександр Співаковський, народний депутат, перший заступник голови Комітету ВР з питань науки і освіти, член фракції БПП.
На сьогоднішньому засіданні Погоджувальної ради я звернув увагу шановних колег на необхідності термінового вирішення надзвичайно важливого для нашої держави питання. Зокрема, я зазначив, що уже в цей вівторок – 07 листопада 2017 року передбачається розгляд проекту Державного бюджету на 2018 рік та пов’язаного з ним законопроекту № 7116 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», нормами яких буде визначений головний фінансовий кошторис нашої держави на наступний рік.
А що ж ми маємо сьогодні? Яка філософія закладена у цих основоположних документах? На жаль, ми вимушені констатувати, що це – філософія економії, але аж ніяк не філософія розвитку! Які ж ми тоді зможемо завтра робити стартапи, і найголовніше – з ким?
І не останню роль у вирішенні цього питання відіграватиме те, яке місце ми визначимо технікумам і коледжам, як одним з найголовніших учасників підготовки висококваліфікованих кадрів для вітчизняної економіки.
Вже другий місяць я звертаюсь до керівництва Парламенту з проханням терміново розглянути законопроект № 6506 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансування ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації)», який надасть змогу вирішити долю технікумів і коледжів.
Нагадаю, що нормами даного проекту Закону передбачається внесення змін до Бюджетного кодексу України, якими пропонується фінансувати з Державного бюджету України видатки не лише на вищу освіту, а також на вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації (коледжі, технікуми) державної форми власності.
Тому, насамперед, необхідно визначитись з планом наших дій: якщо ми їх знищуємо, то давайте прямо скажемо, що наше восьме скликання – це перше скликання, яке зруйнує освітній простір. Ми маємо зрозуміти одне – наші діти, наші толерантні та гарні діти голосують зараз дуже просто – вони просто виїжджають з країни.
Ми маємо зрозуміти наслідки прийняття такого бюджету. У результаті його прийняття вже не буде ні технікумів, ні коледжів, і це абсолютно зрозуміло! А це питання вже відноситься не до компетенції місцевої влади, це – компетенція Держави!
Навіщо ж ми тоді приймали Закон «Про освіту», якщо практично одразу після його прийняття ми фактично руйнуємо головні тези цього закону. Для чого? Для того, щоб сказати, що ми робимо реформу? Не можна так робити. Такої ж позиції дотримується і профільне Міністерство освіти і науки України.
Давайте зрозуміємо наслідки таких дій. Що ми хочемо отримати? Закрити технікуми і коледжі? Добре, тоді будемо навчати наших дітей в Польщі, в Словаччині і в інших країнах! Якщо ж ми формуємо людський капітал тут, на теренах України, то давайте спочатку визначимось з основоположними поняттями.
Саме тому я висловив лише одне велике прохання - прохання поставити законопроект № 6506 на голосування для того, щоб виключити будь-які ризики прийняття законопроекту № 7000. Це необхідно для того, щоб народні депутати визначилися, чи залишаємо ми технікуми, коледжі на державному бюджеті чи передаємо їх фінансування на місцеві. За цей рік профільне міністерство буде мати можливість розробити та представити стратегію подальшого розвитку системи технікумів та коледжів, і лише тоді ми зрозуміємо, що ми маємо залишити в зоні національної політики та і надалі здійснювати їх фінансування з державного бюджету, а що передати до сфери відання органів місцевого самоврядування.
Вважаю,що мої слова знайшли розуміння у керівництва Верховної Ради України. Так, Андрій Володимирович Парубій одразу висловив зустрічну пропозицію – провести відповідні консультації з цього приводу з Урядом та Мінфіном для того, щоб мати гарантії підтримки цього законопроекту в залі.
Оригінал
