Osvita.ua Блоги Олена Панич: реформи не робляться з примусу
Олена Панич: реформи не робляться з примусу

Про реформи треба інформувати так, щоб люди відчули себе учасниками, а не лише об'єктами реформування

Олена Панич: реформи не робляться з примусу

Автор: Олена Панич, кандидат історичних наук, експерт Реанімаційного пакету реформ, група «Освіта-наука».

Про реформи

Об'єктивно кажучи, люди ініціюють реформи, коли хочуть вирішити якісь проблеми, переважно суспільно значущі. У бажанні реформ, в принципі, немає ніякої недоброчесності. Але реформи неможливо здійснити без підтримки тих, чиє життя вони зачіпають.

Зовнішня підтримка реформ не може зводитися лише до OSCE чи USAID, тому що тоді реформи перетворяться на фейк. Мають бути внутрішні стейкхолдери, які дійсно бажають реформ і готові залучатися до їх реалізації.

Інформування про реформи - це ще не легітимізація реформ в очах суспільства. Про реформи треба інформувати так, щоб люди відчули себе учасниками, а не лише об'єктами реформування. Кожна людина повинна бачити своє місце в цих реформах і розуміти, що саме вона виграє від них. Не лише в матеріальному відношенні, але й у ціннісному - не треба думати, що всім потрібні лише гроші. Цінності смислу і моральності - також згодяться, але вони мають бути і мають мобілізувати.

Реформи жодним чином не можна аргументувати словами «у нас занадто багато людей, які мають те і те, і тому нам треба це обмежити...» Це дуже невдала аргументація, яка одразу ж наштовхує на думку про корисливість ініціаторів реформ.

Для реформ недостатньо лише законодавчих змін. У багатьох випадках вони взагалі не потрібні. Помилка думати, що варто розробити і прийняти закон, і всі будуть змушені реалізувати ваші кращі наміри. Змусити людей бути «хорошими» законодавчим шляхом взагалі не можливо, а у нас так тим більше.

Реформи не робляться з примусу. Для них потрібне особливе лідерство. Люди повинні хотіти змін, розуміти їх, відчувати себе їх частиною. Тільки тоді можна сподіватися, що реформи будуть мати успіх.

Оригінал

Освіта.ua
06.11.2017

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Тет-а-тет
В освіті працює три категорії людей:філантропи, для яких на першому місці любов до професії; прагматики- які любов до роботи пов’зують з відповідною винагородою і кар’єристи, для яких матеріальне збагачення на першому місці, а проголошення ідеалів- це прикриття справжніх намірів. Щоб добитися мети потрібно змінити спвівідношення між ними, а це справа років і великої наполегливості наших освітніх керманичів та всього суспільства. Тому краще, коли діти будуть знаходитися під неусипним контролем сім’Ї, а не сучасної шкільної системи.
N
Тези зрозумілі. Але у нас чомусь створюють умови для пройдисвітів, які зводять нанівець усі наукові та освітні досягнення під виглядом реформ. Відсутність професійності - основна проблема у діяльності. Чомусь реформами займаються люди "експерти", які навіть не мають уявлення про суб’єкт реформування. І от і виходить як у анекдоті - подобається не результат, а сам процес. У професіоналів, як завжди, нічого не питають.
serj
Для N: А як і питають, то не слухають
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!