Osvita.ua Блоги К. Куницька: навчання в школі не повинно бути веселим
К. Куницька: навчання в школі не повинно бути веселим

Успіх багатих країн світу в тому, що їх жителі привчені до праці і відповідальності за її результат

К. Куницька: навчання в школі не повинно бути веселим

Автор: Катерина Куницька, корекційний педагог, психолог, засновник та директор ГО «Дотик».

Вчера посмотрела выступление нашего министра образования... Ну, если бы они не придумали к реформе массу способов отмыть деньги - это были бы не наши министры…

Но в принципе не о том хочу написать... Уже года два, наверное, из всех информационных пространств «льётся песня» про то, что «учиться должно быть весело»... Вроде бы ничего плохого в этом нет - дети, весело, хорошее настроение...

Лет так до 7 - в принципе и по сути абсолютно правильно... а вот дальше? Дорогие взрослые, у кого на работе «весело»? Кто из вас через веселье и праздник добился мало-мальского реального результата? Врач? Бухгалтер? Строитель? Юрист? Повар? Банкир? Водитель? Продавец? КТО?

Кто видел научные лаборатории, полные веселья? Производственные процессы, организованные по принципу праздника?..

На американских и европейских телеканалах очень много прекрасных передач из циклов, которые, в общем, можно объединить названием «как мы трудимся или как устроен труд». Я их обожаю! В них показано и рассказано о том, как от маленькой забегаловки до огромных технологических корпораций устроен производственный процесс того или иного продукта.

Нам очень не хватает таких передач, потому что именно в них очень хорошо видно, что никто не веселится на своих рабочих местах, что серьёзные люди много и сосредоточенно трудятся каждый по-своему на своём рабочем месте! И в этом успех самых благополучных и богатых стран мира! В том, что их жители приучены к труду и ответственности за его результат!

Давайте не будем забывать, что первоочерёдная задача школы все-таки - научить учиться! И, как сказал премьер, «ни в школе, ни в детском саду мы не сможем учиться ещё раз. Это единственный шанс человека».

Шанс на что? Неужели это такая сложная истина к пониманию, что жизненный успех человека - в его постоянном совершенствовании своих навыков. И не важно каких: семейных, партнёрских, родительских, профессиональных...

Но навыки приобретаются единственным способом - ОБУЧЕНИЕМ! И в жизни взрослого человека - это уже САМООБУЧЕНИЕ! И этот навык закладывается в семье, но прежде всего в школе! Мы все «учились понемногу чему-нибудь и как-нибудь» и знаем, что УЧЕБА - ЭТО САМЫЙ ТЯЖЁЛЫЙ ТРУД! Иначе в своё время из школы бы все выходили сплошными отличниками.

Учеба в школе не должна быть весёлой. Она должна быть интересной и сенсорно-физически соответствовать потребностям возраста ребёнка. Не более! Она должна сподвигать ребёнка на процесс познания.

В атмосфере веселости учитель превращается в аниматора, классы завешиваются никому не нужными артами, а дети чувствуют себя как в «Острові розваг», где они никому не нужны - их туда запустили взрослые развлекаться, думая, что так они проявляют свою любовь и дарят внимание ребёнку. А на самом деле он там один и никто не разделяет с ним его чувства, эмоции, не с кем поделиться своим опытом и некому поддержать его маленькие искорки познания окружающего мира...

Мы просто лихо взлетаем вверх на батутах, прошмыгиваем мимо таких же одиноких, но очень весёлых деток, зацикливаемся на своём «Я», на своём мироощущении...

Да, это проще, чем научить ребёнка кормить белок в парке, но... результат-то каков на выходе из «острова развлечений» и «гидропарка»?

Оригінал

Освіта.ua
13.09.2017

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Jar Kordon
Успіх багатих країн світу грунтується на протестантсько-католицькій етиці, яка не відповідає православній, хоча й Книга одна на всіх. То зовсім інший Світ, де заохочується будь-яка праця і якщо ти не інвалід та з повним набором кінцівок, то бідним бути просто соромно, на відміну від православної світоглядної моделі, яка ледь не виводить бідність в одну з ознак праведності та святості. Тому просто представте в уяві всі православні країни (Україна, Росія, Білорусь, Молдова, Румунія, Сербія тощо) та порівняйте з будь-якою не православною країною Європи і зразу зрозумієте, що православні країни ніколи не жили, не живуть та не будуть жити в матеріальному плані краще за будь-яку католицько-протестантську людську спільноту. Тому наша школа та атмосфера в ній тут по суті нічого не вирішують, бо вони не впливають на традиційні суспільні уявлення про системи базових ціннісних пріоритетів, а лише дають певні базові знання.
Ярослав
...просто представте в уяві всі православні країни (Україна, Росія, Білорусь, Молдова, Румунія, Сербія тощо) та порівняйте з будь-якою не православною країною Європи і зразу зрозумієте, що православні країни ніколи не жили, не живуть та не будуть жити в матеріальному плані краще за будь-яку католько-протестантську людську спільноту. Тому школа та атмосфера в ній тут по суті нічого не вирішують, бо вони не впливають на традиційні суспільні уявлення про системи базових ціннісних пріоритетів, а лише дають певні базові знання.
Ярослав
Успіх багатих країн світу грунтується на протестантсько-католицькій етиці, яка не відповідає православній, хоча й Книга одна на всіх. То зовсім інший Світ, де заохочується будь-яка праця і якщо ти не інвалід та з повним набором кінцівок, то бідним бути просто соромно, на відміну від православної світоглядної моделі, яка ледь не виводить бідність в одну з ознак праведності та святості.
Алекс
Думаю, Шо слово "весiлля" треба замiнити словом "радicть". Навчання та праця стае бiльш продуктивно, якщо вона приносить радiсть! iнаше життя без задоволення не мае сенсу.
Володимир
Автор статті вірно відмічає, що навчання у школі це труд. Цікаві аналогії між тривалістю робочого часу та кількістю уроків у школі. 1) Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень; 2) Скорочена тривалість робочого часу для осіб віком від 15 до 16 років складає 24 години на тиждень, а для осіб віком від 16 до 18 років– не більше 36 годин на тиждень. Сьогодні тривалість шкільних уроків, починаючи з 8 класу (як правило, це діти 14 років) 7 – 8 годин, в день! 35-40 ГОДИН НА ТИЖДЕНЬ!!! Це без врахування роботи дома, над домашнім завданням. І фактично без повноцінних вихідних. Питання. Чому нагрузка у школі перевищує максимально допустиму???
Олександр
Не зрозуміло, чому автор вирішила, що вчителі починають працювати аніматорами, клоунами і т.п.? Погоджуюсь з Володимиром, в висловлюваннях автора дуже багато протиріч. Дуже дивна стаття. Дайте дітям можливість вчитися і вони, ще вас навчать багатьом речам. Можливість вчитись, це не тільки будівля, парти і т.п.. Це ще і вчитель який посміхається і з задоволенням веде урок + логічно допустима нагрузка, а не 7-8 уроківщоденно, фактично без повноцінних вихідних. Доки буде 7-8 уроків щоденно автоматично буде навчання:"Мы все «учились понемногу чему-нибудь и как-нибудь».
Владимир
Выводы, в этой статье "потрясающи", особенно, в предложении: "Мы все «учились понемногу чему-нибудь и как-нибудь» и знаем, что УЧЕБА - ЭТО САМЫЙ ТЯЖЁЛЫЙ ТРУД! ". Получается, что автор статьи училась как-нибудь и так учиться ей было очень тяжело.
Олена
Думаю, що тут краще визначити не "веселе як розваги" навчання за віковими особливостями, а таке, що відбувається не з примусу, за потребою самої дитини у формі, яка доступна дитині ( ігрова має своє місце, види ігор/імітації/ моделі для відповідного віку свої!). Є поняття "ФЕЛІКСОЛОГІЯ"- ще відчуття щастя та задоволення від того, що ти робиш, чим живеш. Можливо краще замінити веселощі досягненням власне щастя кожою дитиною в кожний момент її дитячого життя (! цей період життя більше ніколи не повториться!). До речі найважливішим критерієм у визначенні рейтингу розвинутих країн є рівень щастя ( кількість людей, які задоволені життям). Важливо всім ознайомитись та взяти за орієнтир рішення ООН( Генеральная Ассамблея, Шестьдесят пятая сессия) Пункт 13 повестки дня: Резолюция, принятая Генеральной Ассамблеей 65/309. Счастье: целостный подход к развитию).
Вы понимаете абсурд
Для Олена: постоянного счастья? Васе пришло в голову снять трусы и побегать по классу. Вася счастлив. Счастливы ли остальные? Федя решил намазать клеем учительнице стул. Феди нет, а его иддеи со времён союза живы. Но.Федя счастлив. Счастливы ли остальные?Ощущение счастья от выполнения упражнения.Вы понимаете,что это,в принципе, невозможно в 90 случаях из ста? Упражнение,направленное на формирование навыков,НЕ выполнять поскольку оно НЕ принесёт состояние счастья детям? Контрольная работа,к которой ученик НЕ готовился.Выполнять её,или дать попользоваться интернетом,чтобы найти то,чего нет в памяти? Ведь если ученик НЕ выучил то, что ему необходимо по программе,он не выполнит контрольной работы и будет НЕсчастлив.ЧТО делать? Каким образом ввергнуть его в пучину настоящего,безмерного СЧАСТЬЯ?И вот ведь ситуация.А ЧТО БУДЕТ делать выросший в постоянном счастье(радости,,удовлетворения) человек,столкнувшись со сменой строя?Хорошо,что советские дети умели быть расстроенными в детстве.
Коментувати
anton2000
Автор абсолютно права. Современная реформа с её будущими учебными планами - это курс на дебилизацию детей и уничтожение образования в Украине.
Tet-a-tet
Для anton2000: Предложите свой вариант реформы, с удовольствием прочитаем.
anton2000
Для Tet-a-tet: я не работаю в министерстве образования и не получаю деньги за разработку и внедрение реформ образования. А сейчас за деньги налогоплательщиков пытаются внедрить реформу, которая развалит до конца образование в Украине. Почему рекламируется финская система образования, но ничего не говорится и не рекламируется система Южной Кореи, Сингапура, Японии, Китая, Тайваня? А это пять самых сильных стран в вопросах эффективности школьного образования.
Тет-а-тет
Удобная позиция безответственного человека:"Моя хата зкраю, я нічого не знаю".
Коментувати
Арго
Вот автор умничка! Очень толковая статья. Действительно видно, что автор в теме. Приятно читать.
Raisa Sa
Я теж помічаю останнім часом постійне намагання звести навчання до "розваги". Звичайно, ми прагнемо, щоб діти зростали в більш спокійній атмосфері, але, оберігаючи їх від складних напружених задач, ми позбавляємо їх шансу розвинути стресостійкість (а ця риса ой як знадобиться в житті). Можливо, варто не захищати дитину від стресів будь-яким способом, а навчити ці стреси долати? Тоді розум та душа відчувають певне задоволення від "самоперевершення" - і стає зрозуміло, що це набагато приємніше за задоволення від звичайних розваг.
Volobymyr Sill
Автор виклав те що я осмислив десятки років тому. Діти не мають втомлюватися від навчання , діти не мають витерти класну дошку, діти не можуть мити клас, діти не можуть пробігти 500 м. Потрібно пожаліти дитину , поставити їй трішки вищу оцінку. Не життя , а суцільна безтурботність і рай. І , як результат - нікому наполегливо працювати , не привчені , не навчені . Швидше , навпаки - привчені до того що навчання - то відпочинок ... то і робота також відпочинок. І виходять в доросле життя , постійно очікуючи поблажливості... А життя далеко не всім її дає.
И тут бы
Для Volobymyr Sill: подключиться школе. Но нет. Ни в коем рази нельзя подготовить детей к тому, тчо стресс это нормально. А как ведь. Они ведь будут волноваться. В детстве. В школе. Получив низкий балл. Поняв, что неподготовлены к уроку. Поняв,что неспособны выпоолнить контрольную работу. Ни в коем рази нельзя волновать детей, звучит из центра. А учителя, в особенностимолодые, они ЭТО слушают, посколкьу работать по другому - вредить собственному спокойствию. Легче повысить оценку, легче вообще не контролировать знания детей. А зачем? А чтобы НЕ волновать. Абсурд нашей школы. Абсурд того, к чему пришла украинская школа за эти 25 лет. Полнейший абсурд. Абсурдная страна.
это кто - то
считает оскорблением личности? ПОЧЕМУ?
Volobymyr Sill
А дописувач, який активно мінусує, висловив свою думку, аргументував її ???
Коментувати
Кот Учоний
недалека людина.... антонім до веселий - сумний, а до серйозний - несерйозний... хоча би з такими елементарними поняттями визначтеся - а потім, якщо інтелект і совість дозволять - кидайте все в одну купу.... ви точно працювали з дітьми? Тоді мені їх жаль.... так, ще трохи лікнепу - Ви,взагалі, знаєте, що крім результату є ще й процес??? чи для вас це пустий звук? жах... і це ж не соромно отак от показувати повну відсутність формальної логіки....
чрезвычайно недалёк,
Кот Учоний, шобы не сказать больше. Процесс???Вы вообще в своём уме? Для ЧЕГО необходим процесс, если НЕ для РЕЗУЛЬТАТА. Глупость на глупости сидит иглупостью поганяет. Слов нет, одни
Олекса Позняк
Для чрезвычайно недалёк,: это называется троцкизм, читайте граждане.Цель не главное -главное движение к цели
О.Позняк.Доброго здоровья.
Вопрос.Позняк,Бадя твой клон?
Коментувати
Tet-a-tet
Як ми любимо впадати у крайнощі. Одні педагоги хочуть зробити процес навчання веселим і легким, інші стверджують, що без постійної і наполегливої праці успіху не буде. А може краще природно: веселе дитинство, творчо-пізнавальна юність та звитяжна молодість? Читав не одну історію життя вундеркіндів, більшість талановитих дітей стали нещасними дорослими, у них вкрали дитинство, юність і перетворили їх у роботів по виробництву високоякісного продукту( музичного, інтелектуального тощо). Вони багаті,обдаровані, але не щасливі, з нащербленими душами. М.Джексон у 30 років обладнав собі у маєтку дитячий атракціон, бо був цього позбавлений у свій час, тобто впав у дитинство. Відомий піаніст поїхав мозгами, бо не міг по хворобі грати, але більше нічого не вмів. Що задуже, то не здорово, казали наші предки. У погоні за життєвим успіхом забуваємо про душу людини, яку не вилікуєш ніякими матеріальними благами. Щоб зрозуміти сенс життя корисно періодично відвідувати два заклади-цвинтар і лікарні.
УМНИЦА, Тет.
"але більше нічого не вмів". А теперь развиваем мысль дальше...
Коментувати
Мирослава
Так, навчання -це наполеглива,тяжка праця,і без певних зусиль НЕ МОЖНА досягти успіху! І дуже дивно,що цього не розуміють ті,хто повинен це знати і розуміти!!! Життя не гра, Життя - постійні випробовування ,виклики і долання перешкод! І успіху досягають найсильніші - сильні волею і духом.,Візьміть навіть різноманітні конкурси,хто перемагає ? не кращі а ті, хто має сильніші нерви,волю і т.д.І тому мені жаль за "нашу реформу" НЕ ЗВІДТИ ПІДХОДИМО!!!!
Валентина
Розумні речі, але хто їх слухає. І так завжди. Не може бути реформи в освіті, якщо вона не буде підтримуватися знизу. Учителями початкових класів 50-60 річні тітки (50%). Уявляю собі, як вони стрибають з дітьми. Далі, учительські кадри будуть старіти, бо потрібно працювати до 60 років. Якщо не витримуєш темпу, можна було піти на вислугу.
Елена
Двумя руками — за! Я наши некоторые школы называю культпросвет училищами. 11 лет детям внушают и демонстрируют пофигизм и "легкое" отношение к жизни и своим обязанностям, а потом рассуждают " почему они такие безответственные". Что воспитуем, то и получаем!

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!