І. Лікарчук: а де реформа? Запитання сьоме

В освіті усі одночасно й експерти, й ті, кого експертують, а освітнім експертом може назвати себе будь-хто

І. Лікарчук: а де реформа? Запитання сьоме

Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти.

Чи готуюся наші нардепи до серйозного аналізу законопроекту «Про освіту» - цього не знаю, але я продовжую його вивчати.

Цього разу задумався над проблемою освітнього консалтингу і, зокрема, над діяльністю освітніх експертів. Цікаво, що в тексті законопроекту поняття «експерти», «освітня експертиза» зустрічаються майже десять разів. Тобто, майбутній закон вводить в правове поле поняття «освітня експертиза». Але, як не шукав, то статті, котра б визначала, а що означає «освітня експертиза» чи хто такі «освітні експерти» - не знайшов. Як і того, хто має право займатися освітньою експертизою.

Не секрет, що сьогодні себе освітнім експертом може назвати будь-хто. МОН та місцеві освітні владці створюють силу-силенну усіляких експертних комісій. Проводяться експертизи підручників, посібників, програм, навчальних планів і т. ін. Пишуться якісь експертні висновки та акти. Й ніколи ніхто не думав над тим, а хто той експерт, чиї висновки лягають в основу прийняття рішень, вартість яких інколи обчислюється мільйонами.

Чому в нашій системі поняття «хороший учитель» чи «хороший професор» стали тотожними поняттю «освітній експерт»? Адже вчити, виховувати, робити науку - один вид професійної діяльності, а аналізувати чужу роботу та на основі цього аналізу робити якісь висновки - інший.

Чи не тому у нас більшість підручників, котрі видаються за бюджетні кошти, не витримують ніякої критики; захищаються дисертації, науковий рівень яких нижчий від студентських рефератів; приймаються програми, котрі або виконати не можна, або їх краще не виконувати взагалі?

Чому у системі права, інтелектуальної власності, будівництва та інших сферах нашого життя інститут професійних та відповідальних експертів давно й успішно функціонує, а у освіті усі одночасно й експерти, й ті, кого експертують?

Дуже сподівався, що законопроект покладе початок існуванню інституту незалежних сертифікованих освітніх експертів, у висновках яких не буде сумніватися ніхто; котрі будуть прийматися судами; на основі яких ухвалюватимуться солідні управлінські рішення... І ми, нарешті, позбудемося примітивного совкового підходу до цієї важливої справи.

Але того законопроект не передбачає. Чи не тому, що й над ним працювали експерти в радянському розумінні цього слова? Як у Лєніна: «каждая куховарка может управлять государством». А в нашій освіті - кожен може назватися експертом... Бо у ній, як і в медицині, начебто «розбираються» всі. ТО ДЕ РЕФОРМА?

Оригінал

Освіта.ua
23.08.2017

Популярні блоги
Д. Ламза: ніхто не хоче йти в освіту або школа без учителів Від Кабінету Міністрів немає жодних дій щодо підвищення значимості професії вчителя
С. Колебошин: 3000 спартанців (задача про молодих вчителів) 3000 молодих вчителів на 15000 шкіл, що в середньому – 1 новий вчитель на 5 шкіл
І. Совсун: як надовго ще вистачить запалу учителів? Існує гігантська прірва між переможцями світових олімпіад і базовим рівнем українських шкіл
Тетяна Сердечна: зарплати у вчителів мають бути різні Є шанс, що колись держава буде в змозі оплачувати роботу людей, які працюють із її майбутнім
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Николай Иванов
"права, інтелектуальної власності, будівництва та інших сферах нашого життя інститут професійних та відповідальних експертів давно й успішно функціонує". А как на счет адекватности оценок этих "институтов", а также зависимости их от коррупционной составляющей? Пример из области строительства: в целях экономии, заложили коэффициент запаса прочности не 10, как надо, а 6, дали контролирующим органам определенное материальное вознаграждение и все. Любое средненькое землетрясение или несколько лет с аномальными климатическими условиями и сооружение придет в негодность. Такое впечатление, что автор живет в своем маленьком воображаемом мирке с розовыми лошадками и полным непониманием окружающей действительности.