Osvita.ua Блоги Ігор Лікарчук: а де реформа? Частина 2
Ігор Лікарчук: а де реформа? Частина 2

Серед нашого вчительства чимало таких, кому до школи не можна навіть заходити, не те що викладати

Ігор Лікарчук: а де реформа? Частина 2

Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти.

Продовжую роздуми над законопроектом «Про освіту», котрий от-от у другому читанні мають розглянути нардепи.

Як відомо, однією із найгостріших і найболючіших проблем сучасної освіти, зокрема середньої, є вчитель.

На жаль, серед нашого вчительства чимало таких, кому до школи не можна навіть дозволити заходити, не кажучи про педагогічну діяльність у ній. Якщо таких не позбудемося і не поставимо надійний бар'єр, щоб і в перспективі подібні до української школи не потрапили, про реформу можна навіть не мріяти.

Й агенти змін не допоможуть. Бо вони розчиняться в масі агентів байдужості та супротиву.

Чи передбачає законопроект механізми професійної люстрації працюючих педагогічних кадрів і запровадження бар'єрів, щоб бездарні, неуки, дитинофоби до шкіл не потрапляли? НЕ ПЕРЕДБАЧАЄ.

На перших етапах підготовки законопроекту щільно обговорювалася думка про сертифікацію і ліцензування педагогічних кадрів з метою очищення системи і випередження появи в ній тих, кого там не повинно бути. Але...

Та сертифікація, запровадження якої передбачається законопроектом, стане лише засобом морального і матеріального стимулювання для вчителів, котрі й так гарно працюють.

«Учителі», котрим не місце в школі, сертифікацію не будуть проходити (бо то справа добровільна), або знайдуть можливість її «пройти» так, як до цього «проходили» сумнозвісну атестацію (бо цю сертифікацію проводитимуть між самі місцеві чиновники й методисти, котрі зараз рулять атестацією). То де реформа?

P.S. Учителефобів цей пост прошу не коментувати

Оригінал

Освіта.ua
09.08.2017

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Софія Соня
Браво. Таке сумне, саркастичне браво. Та да, найбільша проблема - то вчитель. Вчитель бездарний, неук, дитинофоб... Шановні керманичі україньского освітнього "Титаніку", хочу сказати слово. Кілька років тому, спілкуючись з колегою, мала розмову. - Ким ви мріяли стати в дитинстві? - Учителем. - А зараз як? Не розчарувались? - Сонечка, я люблю свою работу, я не люблю систему. P.S.: народ скаже, як зав’яже: "Хто винен? Невістка!"

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!