І. Примаченко: ми звикли грати роль всезнаючого генія

Визнання власного незнання викликає бажання та відкриває можливість навчитися новому

І. Примаченко: ми звикли грати роль всезнаючого генія

Автор: Іван Примаченко, засновник платформи Prometheus.

В школі ми з друзями з азартом шукали в знаннях вчителів прогалини. Останнім же часом вже мене самого піддражнюють фразами на кшталт «Як ти можеш не знати про цю унікальну методику навчання!» та «Як ти міг не чути про цей освітній стартап з Каліфорнії?!»

І тут я зрозумів, наскільки радикально змінилося моє бачення світу за десять років, що пройшли від завершення школи. Сьогодні мені приємно відверто сказати «Я ніколи і близько не чув про таке» чи «Не маю про це жодного уявлення!» Бо хоч і знаю немало, але незліченно більше не знаю. І пишаюся тим, що усвідомлюю цей простий факт – бо саме він відділяє людину мислячу від людини, хворої на синдром таксиста.

А синдром цей починається ще в школі, коли нас привчають, що на кожне запитання існує правильна відповідь. 6 на 8 = 48. Америку відкрив Колумб в 1492 році. Навіть на запитання, які очевидно не мають конкретної відповіді, турботливий підручник вже підготував «орієнтовно правильні» відповіді. Не думай, просто завчи 5 причин початку Другої світової війни. Чому саме 5? Ти справді хочеш про це поговорити?

У школі, а згодом в університеті, нас привчають до того, що не знати чогось соромно. Не знають лише ті, хто недовчив, чи ті, хто недостатньо розумні. Тому нас привчають списувати контрольні та копіпастити реферати, робити вигляд, що ми в курсі справ, про які ми не маємо жодного уявлення і видавати з себе експерта у всіх питаннях: від фізики до політики.

У реальності ж ми маємо визнати, що навіть найбільш повні з доступних людству знань лише безкінечно наближають нас до істини, але так і не дають можливість осягнути її повністю. Безальтернативна ще вчора стара наукова теорія спростовується новою під тиском щойно встановлених фактів. Те, в чому ми були свято впевнені, виявляється ілюзією, викликаною неповнотою даних. На цілу низку фундаментальних запитань («В чому сенс життя?», «Як нам побудувати процвітаючу країну?») в принципі не може бути знайдено правильних універсальних відповідей.

Втім, ми вже звикли, що щоб там не було, потрібно продовжувати грати роль всезнаючого генія. «Знаю я їх, всі вони однакові» - зі втомою промовляє бабуся на лавочці у під’їзда. «Потрібно лише зробити, як вони в Китаї/Німеччині/Уругваї зробили з цими крадіями» - починає водій таксі. Та чи ніколи не говоримо так і ми самі?

Але варто лише зізнатися: «Насправді я цього не знаю» - і перед вами відкриється новий світ. Бо визнання власного незнання викликає бажання та відкриває можливість навчитися новому. Чесне окреслення кордонів своєї компетентності дозволяє не битися чолом об гострі кути оточуючої реальності. Нарешті, можливо, ви першим помітили, що те, що інші вважають знанням, насправді є його ілюзією: з таких спостережень зазвичай починаються успішні бізнеси, важливі наукові відкриття та суспільні прориви.

Не знати - це перший крок до інтелектуальної пригоди. Не знати - це прекрасно. Я не знаю – і не боюся про це казати. Бо визнання того, що я не знаю, відкриває мені двері для того, щоб дізнатися трохи більше.

Оригінал

Освіта.ua
25.07.2017

Популярні блоги
І. Лікарчук: вчитися мають ті, хто хоче здобути освіту Повна загальна середня освіта повинна бути не обов’язковою, а загальнодоступною
Д. Ламза: ніхто не хоче йти в освіту або школа без учителів Від Кабінету Міністрів немає жодних дій щодо підвищення значимості професії вчителя
С. Колебошин: 3000 спартанців (задача про молодих вчителів) 3000 молодих вчителів на 15000 шкіл, що в середньому – 1 новий вчитель на 5 шкіл
І. Совсун: як надовго ще вистачить запалу учителів? Існує гігантська прірва між переможцями світових олімпіад і базовим рівнем українських шкіл
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
автор пересказал своими словами
многим известные истины. НИЧЕГО ни нового, но его собственного, ни того, на что следует обратить внимания, НЕТ. Более того, автор многое рассказал о себе. Интересны вопросы "как найти ЛИЧНОСТЬ", "как быть". Вопросы, на которые,в принципе, есть ответы. Но следует ли отвечать взрослому человеку, спрашивающему подобное? Продвигает лже-идею? Ну и почему её не продвинуть, если она приносит много пищи, много развлечений (ну а что ещё обычному, самому обычному, человеку надо? Еда и развлечения. НУ, ещё, чтобы на пьедестал подняли. ТО есть - потешить своё эго), а народонаселение принимает, ожидая и себе чегойнибуть урвать. Всё логично. Вопрос автору вопроса.А КАК ПОЛУЧИТЬ КРИТИЧЕСКИ МЫСЛЯЩИХ ЛИЧНОСТЕЙ? (И на этот вопрос существует довольно простенький ответ))), вот только выполнить простенький алгоритм довольно непросто;-) )
ну и ну
Актуально, автор мыслящий Человек.Верно подметил автор, думала только мое окружение образовательное такое, из-за региона, ан нет. Лживость во всем человека, даже признаться что не знает, а далее собирает команду единомышленников и продвигает лже-идею. Затем "правда"-одиночка уходит все дальше и жизнь течет по неправде. Там где большинство едино, то "КРИТИЧЕСКОГО МЫШЛЕНИЯ" внутри него НЕТ! Ведь оно ЕДИНО. Где много, там - единство мнений, но мышлений - вряд ли. А как быть с индивидуальностью, неповторимостью каждого человека,как найти ЛИЧНОСТЬ? Парадокс получается: НАДО - критически мыслящих, декларируем, а на ВЫХОДЕ - единство мышлений имеем. Как быть?
привет,
мол, кто съел... Я НЕ знаю квантовой механики. Но и ЗНАТЬ её, хоть как сильно хочется, мне вряд ли получится. Так что автор НЕ понимает сути вопроса.МНЕ НЕКОГДА будет изучать квантовую механику, по причине необходимости ЗАРАБАТЫВАНИЯ на хлеб насущий. ТО есть автор, представитель тех, кто НЕ работает в школе на зарплату учителя обычной школы, несёт обыкновенную непродуманную (дальше - сами). И если детям в школе НЕ дать возможности получить крепкие знания, то бизнесменов из них не выйдет.Автор Вообще не понимает КАК получились нынешние "бизнесмены", и ЧТО сегодня являют собой наши, так называемые, "деловые люди". НАрод, вы вообще не понимаете, что того, что было эти 25 лет, больше не повторится ещё лет 100. Пока грабить нечего. Сперва необходимо сделать так, тчобы было тчо грабить, а после кричать о наблюдениях))))))))
ну и ну
Для привет,: НЕ ПОНЯЛИ НИЧОГО _ ИЗ того, что ПРОЧЛИ ли.....Актуально, автор мыслящий Человек.Верно подметил автор, думала только мое окружение образовательное такое, из-за региона, ан нет. Лживость во всем человека, даже признаться что не знает, а далее собирает команду единомышленников и продвигает лже-идею. Затем "правда"-одиночка уходит все дальше и жизнь течет по неправде. Там где большинство едино, то "КРИТИЧЕСКОГО МЫШЛЕНИЯ" внутри него НЕТ! Ведь оно ЕДИНО.
Коментувати
N
Не знати - від слова "знання". Тобто не знати можна якісь знання. Але якщо хтось продукує всілякий мотлох, на кшталт гадання на каві, видаючи це за знання, тоді не знати цього мотлоху - це добре. Але не всі вміють відрізняти знання від цього мотлоху, якого випродукували в світі значно більше, ніж справжніх знань. Але мотлох часто добре приховується під оболонкою начеб-то "справжніх знань". Тоді і виникає проблема - Як його відрізняти? Якщо таке відчуття справжніх знань притаманне людині - вона має гарну фундаментальну освіту, а все інше мотлох. Вибачте за тавтологію у стилі автора :)