Osvita.ua Блоги В. Мисан: про удосконалення курсової перепідготовки
В. Мисан: про удосконалення курсової перепідготовки

Сказати, що ОІППО оновили систему перепідготовки, - це перебільшення, але нове приходить і до цієї ланки

В. Мисан: про удосконалення курсової перепідготовки

Автор: Віктор Мисан, кандидат педагогічних наук, доцент, заслужений учитель України.

Етюд №6

Кожен рік посилаємо близько 20 чоловік на курси до обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Чи змінилося щось у цій ланці за минулий рік?

Сказати, що ОІППО докорінно оновили систему курсової перепідготовки, було б перебільшенням, але нове приходить і до цієї ланки. Можливо, ці зміни не такі динамічні і всеосяжні, як нам би хотілося, але вони помітні.

Цього року в інституті відмінили курсову перепідготовку за індивідуальним планом. Думаю, що це на краще, оскільки не є секретом той факт, що насправді індивідуального плану ніколи не існувало. Педагоги просилися на індивідуальний план у силу різних об’єктивних причин: не було ким замінити уроки, за сімейними обставинами, перевірка закладу тощо. Замість курсових робіт запровадили захист навчальних проектів. Не цікавився, чи зазнали корегування навчальні плани. Навіть мене цього року запросили почитати курсантам. Читав. Які враження?

Враження різні. І загалом вони обумовлені контингентом, який проходив курси. Саме спілкування з вчителями і власні спостереження та практика дозволяють сформулювати окремі пропозиції щодо удосконалення курсової перепідготовки.

  • По-перше, перепідготовка має бути диференційованою. Її не варто одночасно проводити з різним категоріями учителів. Педагоги, що попрацювали 5, 6 років, мають зовсім інші освітні інтереси ніж ті, хто працює 10 років. Я вже не говорю про учителів, педагогічний стаж яких сягнув понад 20 років. Якщо в ОІППО виникають труднощі з комплектуванням таких диференційованих груп, то потрібно запроваджувати внутрішньогруповий поділ, щоб не читати всім одне й теж і не відпрацьовувати однакові практичні вміння. Звичайно, що це вимагатиме додаткових годин і коштів.
  • По-друге, курсова перепідготовка мала б бути максимально індивідуальною і враховувати запити слухачів, їх освітні потреби. Очевидно, варто знайомити слухачів на початку курсів із переліком дисциплін, тем, проблем, лектурою і дати можливість їм самостійно відібрати у межах певної кількості годин, що і кого б вони хотіли почути, з ким і де попрацювати, які практичні завдання виконати. У нас же виходить так: читають всім одне й теж саме, а деякі курсанти зустрічають колишніх лекторів з тими текстами і положеннями, які вони слухали на попередніх курсах.
  • По-третє, вважаю, що курсова перепідготовка мала б включати систему спецсемінарів, на яких учителі відпрацьовували освітні технології, методики, знайомилися з авторськими моделями навчання та школами. Наприклад, «Методика використання писемних джерел на різних типах уроків історії», «Схемо-знакове навчання історії», «Особливості контролю за різними видами діяльності та їх оцінювання» тощо.
  • По-четверте, варто відкоригувати положення про обов’язковість курсової перепідготовки 1 раз в 5 років і її зміст. На сьогодні фактично як перепідготовку зараховують: курси (різні форми) ОІППО, курси при ВНЗ, стажування, захист дисертації, присвоєння вченого звання. Чому б педагогам, які мають власні напрацювання, не зараховувати як різновид курсів підготовку і випуск навчально-методичної літератури (різного роду авторських посібників з досвіду роботи)? Для чого їм дарма витрачати час в аудиторіях і слухати те, що вони знають? Чи не краще у цей час узагальнити власні напрацювання, отримати консультації у фахівців і підготувати навчальний посібник?
  • По-п’яте, чимало ОІППО запроваджують «вхідне» і «вихідне» тестування слухачів. Думаю, що воно віджило себе і ніякої користі не приносить. До того ж результати цього тестування не аналізуються, із курсантами не обговорюються, а якщо його використовують, то швидше всього самі працівники інститутів, щоб проілюструвати важливість курсової перепідготовки: дивіться, що мали на «вході» і якою ефективною виявилася перепідготовка, про що свідчать результати на «виході».

А взагалі при організації якісної професійної освіти у педагогічних вишах потреба у будь-якій курсовій перепідготовці мала б зникнути. Чому? Ефективною і найкращою формою перепідготовки є самоосвіта. А для цього ОІППО зовсім не потрібні. Для цього варто отримати гарну фахову освіту і виробити вміння постійно самоудосконалюватися.

Оригінал

Освіта.ua
13.07.2017

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Вчитель
Такi ОIППО як зараз НЕПОТРIБНI!!! Вчителi не отримують користi вiд викладачiв, а просто за iх вимогами вiддають своi наробки. Хто кого вчить i кому пише статтi, це ще велике питання.
Мирослава
Вчитель ,який ВЧИТЕЛЬ, поважає себе і свою професію,постійно працює над собою,самовдосконалюється .По великому рахунку нічого нового на курсах в ОІППО не отримує,згодна! Мені більше подобаються одноденні тренінги. мені подобається спілкування з колегами,Змінив щоденну картинку,дивись,і настрій кращий!!! НЕ можна працювати в закритому просторі.Я з задоволенням їду на курси.Зрозуміло,систему післядипломної освіти потрібно змінювати,однозначно!!!!
Надежда Борко
Я не погоджуюсь з думкою, що вчителям не потрібні ОІППО. Я завжди з нетерпінням чекаю курсову перепідготовку, адже ти маєш можливість познайомитись з колегами, поспілкуватись, себе показати. Самоосвіта - важливий фактор, але треба знати, де черпати педагогічні інновації, тому що в Інтернетному просторі можна заблукати або натрапити на неопробований матеріал. ОІППО повинно оновитись, залучати до співпраці ведучих практиків і йти в ногу з часом.
Богдана
Постійне самовдосконалення - НЕОБХІДНА складова успіху в педагогічній роботі. Не чекати 5 років на поїздку на курси, а намагатись бути у вирі подій, знайомлячись з напрацюваннями інших педагогів (система майстер-класів особливо ефективна), час від часу переглядаючи свою манеру викладання, відкидаючи неприйнятні на даний час методи та прийоми. Та чи кожен педагог має час та бажання на це ? Прослухати курс дисциплін простіше. За готовим "рецептом". Механічно. На жаль.
Марта
Для Богдана: За готовим рецептом НЕ завжди ВДАЄТЬСЯ!!! Одна і та ж технологія в одному класі йде,в іншому- ні !!!і Сліпе перенесення досвіду не завжди ефективне!!!! І тільки творчий підхід до всього дає результат.
Коментувати
RENE
Був на курсах місяць тому. Сказати, що я даремно потратив 2 тижні - значить не сказати нічого. Замість якихось інноваційних підходів побачив і почув давно відомі речі. Сумно з такої організації курсів. Це скоріше фарс, а не реальні курси!
Слушна думка
Повністю погоджуюсь!!! Але куди діти цілу купу професіоналів, які дуже хочуть чомусь навчити бідних вчителів? Я тільки за майстер-класи та самоосвіту, а якщо людина не хоче - хай міняє професію! Вибачте, грубо, але правда, а то на практиці виходить, що над однією методично темою людина працю 5-7 років!!! Це просто смішно, сама інформація змінюється кожні 2-3 роки, потрібно мінятись і вчитись і вчителю!
О. Кравчик
"А для цього ОІППО зовсім не потрібні". Погоджуюся; більше того, ОІППО взагалі зовсім не потрібні. Ні для чого.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!