Osvita.ua Блоги Л. Булава: можливі наслідки прийняття закону «Про освіту»
Л. Булава: можливі наслідки прийняття закону «Про освіту»

Ідею «закрити педуніверситети» обгрунтовують тим, що до цих ВНЗ вступають слабкі абітурієнти

Л. Булава: можливі наслідки прийняття закону «Про освіту»

Автор: Леонід Булава, викладач Полтавського педуніверситету імені В. Г. Короленка.

Про можливі наслідки прийняття Закону України «Про освіту» для системи підготовки педагогічних працівників.

Уже другий рік, як для започаткування підготовки педагогічних працівників ВНЗ потрібно мати ліцензовані педагогічні спеціальності (з галузі 01). І хоч деякі класичні університети теж ввели спеціалізації спеціальності 014 (шляхом розділення ліцензійного обсягу з* або нового ліцензування), це не цілком влаштовувало їхнє керівництво і кафедри, які раніше додавали до дипломів випускників кваліфікацію «викладач». Для них право тільки ліцензованих спеціальностей робити такі записи - кістка упоперек горла.

Тому ними був лобійований п.4 статті 58 нового Закону «Про освіту». Тепер знову цим закладам не обов'язково ліцензувати педагогічні спеціальності, дотримуватися вимог стандарту вищої освіти з 014: ввів педагогіку і психологію (можливо, ще методику навчання) - видавай диплом педпрацівника, підвищуючи привабливість не педагогічних спеціальностей для абітурієнтів.

Маючи змогу надавати більш широкий спектр кваліфікацій, непедагогічні ВНЗ виграють у наборах. Очевидно, така новела й розрахована на банкрутство педвузів, які працюють за нинішньою моделлю підготовки. Прибічники ідеї «закрити педуніверситети» обгрунтовують її тим, що до цих закладів вступають слабкі абітурієнти. Наш аналіз вступу-2016 за педагогічними спеціальностями показав, що й до класичних університетів на ці спеціальності вступають значно слабше підготовлені абітурієнти, ніж на наукові й прикладні споріднені спеціальності/спеціалізації. Так що справа не в типі університету, а в малій престижності виключно педагогічних спеціальностей.

Заради об'єктивності потрібно нагадати, що в багатьох країнах існує модель підготовки учителів не через ліцензування педагогічних спеціальностей/стандартів вищої педагогічної освіти, а через освітні програми або через післядипломну освіту. Але ж документ про професійну кваліфікацію у них надають НЕ виші (як записано в нашому новому Законі): там для цього існують спеціальні кваліфікаційні центри, які керуються відповідними професійними стандартами педагогічних працівників.

Пунктом 5 статті 58 Закону «Про освіту» передбачено, що кваліфікаційні центри можуть надавати кваліфікацію особам, які не мають відповідної освіти, але не менше року працюють «на відповідних посадах педагогічних працівників системи дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової, вищої (!) та післядипломної освіти)». Про те, що вони будуть займатися розглядом питання надання професійної кваліфікації випускникам ВНЗ з педагогічною складовою освітньої програми, в Законі не йдеться.

Є різні варіанти можливої адаптації нинішніх педуніверситетів до умов, які складуться після прийняття Закону «Про освіту». Можливо, вони (або ЇХ) підуть шляхом сусідів-постсоціалістичних і пострадянських країн, в яких педуніверситети перетворені в класичні (або приєднанні до них), а при них створені педагогічні факультети/коледжі, в рамках яких діють інститути з предметних спеціалізацій. Можливо, частина педуніверситетів будуть прискорено ліцензувати (або надавати перевагу) непедагогічним спеціальностям, розробляючи, як і класичні, освітні програми, які передбачатимуть надання кваліфікації педагогічного працівника.

Тим університетам, які залишаться педагогічними, варто було б задуматися над структурою підготовки вчителів та інших педпрацівників.

Зокрема, зі спеціальності 014 можна було б розділити підготовку на бакалаврську теоретичну (для теоретичної підготовки з основ 1-2-3 наук, як це роблять у Франції: наприклад, з історії, географії, економіки) та магістерську професійну (навчання конкретним технологіям освіти).

Варто також було б відновити неперервну педагогічну практику, починаючи з 1-го курсу, посилити практичну підготовку (наприклад, в педвузах країн північної Європи технологіям навчання та іншим практичним дисциплінам відводять 2/3 обсягу освітньої програми).

Але … чи не буде існуючий менеджмент у педуніверситетах триматися за старі звичні схеми. І … тоді педуніверситети остаточно втратять абітурієнтів і престиж…

Оригінал

Освіта.ua
11.07.2017

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
N
Гадаю, що автор намагається перекласти відповідальність з хворої голови на здорову. Лобіюванням якраз займаються саме педагоги - "зафрахтували" декілька спеціальностей в Освіта 01 - замість однієї, як передбачено МСКО. Також весь час доводять, що можна не знати предмет, а лише методику його викладання і цього достатньо. Вся ця софістика має бути припинена. Університети можуть готувати за спеціальністю із зірочкою - все інше надумана проблема, пов’язана із лобістами з НАПНУ. Деякі дії взагалі не мають здорового глузду: відбирають рік в бакалавраті університету (у більш кваліфікованих навчальних закладів) і додають його як 12й рік навчання у школі (до менш кваліфікованих закладів). Це подається як реформа освіти під юшкою підвищення її якості. Так хто лобіст? Взагалі сполучення педагогічний університет не має змісту, краще все-таки інститут.
Стас
А за якими спеціальностями галузі Освіта готувати концертмейстерів, бібліотекарів, викладачів з різання металів для ПТУ чи з системного програмування для коледжів, ... Якщо автор не знає, що педагогічні працівники, це не лише шкільні вчителі, то не треба вигадувати лобіювання та інші нісенітниці.
вместе
Стелла Шаповал. Она также добавила, что кроме структурных проектов для реализации в 2017-2018 годах были отобраны и 6 совместных проектов мобильности - для осуществления прикладных и фундаментальных исследований. Всего же за последние 10 лет Украина и Германия вместе реализовали 172 научных проекта в области биологии, физики, IКТ и др. Во время встречи стороны обсудили и возможные направления дальнейшего сотрудничества, в частности по реформированию научно-исследовательской сферы Украины, поддержке перемещенных университетов и научных учреждений, проведению морских исследований и т.п.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!