С. Олексюк: голосувати, не можна зволікати!

Ми продовжуємо сперечатися про необхідність нового закону, знаючи, що старий закон ніколи не виконувався

С. Олексюк: голосувати, не можна зволікати!

Автор: Світлана Олексюк, директор школи №5 Печерського району, м. Київ.

Світ дивується успіхам покоління Y, зустрічає покоління Z, але українські учні продовжують «засвоювати програму» покоління В, у школах «покоління А»!

Ми – романтики та поети, бо тільки уява та творчий підхід виконавців дозволили державі зберегти школи як суспільно значимі інституції. Школи ЩЕ є, і нові учні ВЖЕ прийшли до нас!

Ми – патріоти та оптимісти, бо тільки совість та віра стримали нас, коли найважливіша професія, особистість вчителя, вкрилася ганьбою.

Ми – продовжуємо сперечатися про необхідність нового закону, знаючи, що старий закон ніколи не виконувався.

Чинний закон народжений ще в УРСР, у травні 1991 року. Для тих часів, закон був аж занадто гарний! Тому його імплементацію трохи відклали, а потім, у 1996 році, його ще трішки вдосконалили...

Тюнінг продовжували аж до 2012 року і ніколи не виконували!

Правки створювали суперечності та правові колізії, але, врешті, ми маємо радянську модель централізованого управління освітою, ізольовану від суспільства, яка сама себе оцінює.

Поряд з економічною кризою це значною мірою зумовило проблеми, які ми маємо сьогодні в українській освіті.

Чинний закон не створює жодної можливості для досягнення високої мети освіти: «всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства».

Залишилися романтичними новелами право вибору здобувача освіти, право батьків на вибір форм освіти для свої дітей, рівний доступ до освіти, безоплатність освіти в державних та комунальних школах.

Відсутність відповідальності всієї вертикалі управління освітою та реальних повноважень у школи, відсутність зовнішніх механізмів впливу та оцінки діяльності, бюрократизація, відсутність мотивації та можливостей професійного розвитку вчителів – це чинний закон. І він не має права на життя.

Передбачені зараз методи оцінювання закладів освіти та здобувачів освіти відзначають не особистісну чи суспільну цінність, а матеріальну базу, вміння виконувати інструкції, вміння пристосуватись не до потреб учнів, а до вимог численних контролюючих інстанцій. На виконання цих критеріїв були націлені основні зусилля школи

Для розвитку системи освіти важливим є суспільство, яке створює для цього визнані державою організації. Чинний закон не містить можливостей такого впливу, адже всі управлінські та контролюючі функції належать органам управління освітою. Це також заважає створенню нових інструментів для виходу з довготривалої кризи всієї системи освіти та забезпечення права громадян на здобуття якісної освіти в Україні.

Нам потрібен базовий закон, який відкриває шлях до реформи. Закон, яким стверджується різноманіття в освіті, створюються можливості як для учнів, вчителів, так і для шкіл.

Оригінал

Освіта.ua
10.07.2017

Популярні блоги
Д. Ламза: ніхто не хоче йти в освіту або школа без учителів Від Кабінету Міністрів немає жодних дій щодо підвищення значимості професії вчителя
С. Колебошин: 3000 спартанців (задача про молодих вчителів) 3000 молодих вчителів на 15000 шкіл, що в середньому – 1 новий вчитель на 5 шкіл
І. Совсун: як надовго ще вистачить запалу учителів? Існує гігантська прірва між переможцями світових олімпіад і базовим рівнем українських шкіл
Тетяна Сердечна: зарплати у вчителів мають бути різні Є шанс, що колись держава буде в змозі оплачувати роботу людей, які працюють із її майбутнім
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Павлович
Я перепрошую,хто може дати РОБОЧЕ посилання на новий,зі змінами проект Закону про освіту? Буду дуже вдячний.
N
Основна - економічна складова не опрацьована. Тому зарано тиснути на мізки "конче необхідністю" нового закону. Крім емоцій у пості та історичного екскурсу не знайшов іншої аргументації, яка б вказувала на його необхідність. Краще не розповідати з надуманою термінологією про "дитиноцентризм" на раді Президента, а почати чітко аргументувати кожну відмінність "нового" від "старого" закону і чому за це ми маємо платити. В цьому більше користі.
если старый закон никогда НЕ
исполнялся, то не следует ли сперва вытребовать его ИСПОЛНЕНИЯ, и, посмотрев, что получится, лишь тогда говорить о новом законе, который предполагает углубление социального неравенства... Что, в свою очередь, способно привести к быстрейшему началу тех действий, через которые прошли цивилизованные страны, чтобы стать тем, кем они стали сегодня. Хотя, были бы умны рулевые, они бы не тырили по карманам мелочь, которую им позволили тырить Горбачёв-Ельцин и те, кто ЗА ними стоят, пока ребята покрупнее брали себе то, что им хотелось, а приумножили и укрепили бы. Теперь? А что после драки руками махать. Теперь углубление социального НЕРАВЕНСТВА - быстрейший шаг к вскрытию этого гнойника, именуемого