В. Мисан: завдання ЗНО з історії і компетентнісний підхід

Розробники ідеї та найвище освітянське керівництво поняття не мають, що таке компетентнісний підхід

В. Мисан: завдання ЗНО з історії і компетентнісний підхід

Автор: Віктор Мисан, кандидат педагогічних наук, доцент, заслужений учитель України.

Про наболіле...

Зразу ж зауважу, що є прихильником компетентнісного підходу в освіті взагалі та навчанні історії України зокрема. І хоча його почали упроваджувати ще з 2008 р., особисто у мене складається враження, що самі розробники ідеї та сучасне найвище освітянське керівництво «зеленого поняття» не мають, що воно таке - отой компетентнісний підхід.

Чому? От поясніть мені: якщо упродовж 10 років в освітній системі України упроваджувався компетентнісний підхід, то за цей час він мав би не просто укорінитися, а витіснити з освітянської ниви стару систему, зорієнтовану на заучування та запам’ятовування знань. Але ж «старушка» не просто «здравствує», вона зайняла «кругову оборону» і вперто не дає пробитися паросткам нового.

Вже не говорю про шкільні підручники з історії, які «клепають» за державні гроші на старій основі і які непосильним тягарем задавлюють дитячі голови фактологічним матеріалом замість того, щоб вчити мислити і аналізувати. Спробую проаналізувати останні завдання ДПА-ЗНО з історії України, щоб переконатися наскільки вагомим є поступ сучасної історичної дидактики у цій царині.

Один із моїх учнів, що здавав цьогоріч ДПА-ЗНО з історії України, приніс сертифікаційну роботу (Зошит №8), яку й збираюся проаналізувати. Зауважу, що завдання загалом не складні … для вчителя, який все життя викладає історію і учня, який мав гарного репетитора і упродовж останнього року (двох) навчання регулярно (!) вчив-повторював історію України від найдавніших часів до сьогодення. Але чи всі батьки мають можливість винайняти такого репетитора?

«До чого тут репетитор?» – запитаєте ви. Учитель, який намагається реалізувати компетентісний підхід у навчанні історії (тобто вчить мислити), сучасних школярів не підготує до ДПА-ЗНО. Чому? Він повинен працювати по-старому – вчити зазубрювати і запам’ятовувати. Завдання сертифікаційної роботи побудовані винятково на знанні фактологічного матеріалу. Знаєш – успішний. Не знаєш – «Вовочка» із шкільних анекдотів про МарІвановну.

Завдання 1 – 23, які мають лише одну правильну відповідь.

Щоб відповісти на Завдання 1. Відстоювання самодержавства, невизнання українців і білорусів як окремих народів, неподільність Російської імперії, антисемітизм – це складові програми: А. "чорносотенців". Б. "народовців". В. "москвофілів". Г. "українофілів". потрібно знати (!) програмові засади політичних партій та рухів другої полови ХІХ – початку ХХ ст. А це десятки організацій, які згадуються у шкільній програмі та відповідно у підручниках.

Щоб відповісти на Завдання 2 та встановити, що ж відбулося у 1907 р. на західноукраїнських землях, потрібно ідентифікувати (знати!) запропоновані варіанти відповідей: А. об’єднання Галичини, Буковини та Закарпаття в єдиний Коронний край. Б. відкриття у Львові окремого українського університету. В. впровадження загального виборчого права для чоловіків. Г. започаткування політики «нової ери» в українсько-польських відносинах.

Для виконання Завдання 3 потрібно знати (!) початок бойових дій у роки Першої світової війни на українських землях.

У Завданні 4 потрібно знати (!) текст «Тимчасової інструкції Генеральному секретаріатові…» (хоча вивчення цього документа не передбачено навчальною програмою).

Щоб виконати Завдання 5, потрібно не просто орієнтуватися в просторі (на карті), а знати (!) межі державного утворення, що виникло на західноукраїнських землях у 1918 р, знати (!) = запам’ятати фото історичних діячів, один з яких був Президентом цього державного утворення.

Завдання 6 – 8 укладені на основі "Варшавської угоди", яку підписали уряди УНР і Польщі. І тут також потрібно знати (!): коли укладена ця угода; який із її пунктів викликав негативну реакцію політичних і громадських кіл ЗУНР; подію, яку варто сприймати, як порушення одного із пунктів угоди.

Завдання 9 – знати (!) = орієнтуватися в історичному періоді (етапі) соціалістичного будівництва.

Завдання 10, як на мій погляд, сформульовано не коректно. І ті учні, які обрали як варіант відповіді "А", можуть навіть документально довести в апеляційному порядку, що вони відповіли правильно. Фактично тут дві правильних відповіді. Чому? Все залежить від того, на чому акцентувати, аналізуючи запропоновану цитату: а) на хлібозаготівлі, збільшення якої і призвело до голодомору (передумови), б) хлібозаготівлі, що динамічно зростала (збільшувалася) і передбачала свідоме вилучення зерна в українського селянства (тут вже відстежується мета). І для виконання цього завдання потрібно «купу» знати (!) всього, щоб уміти аналізувати. З іншого боку, саме це завдання укладено з врахуванням компетентнісного підходу. Із 10 поки що лише одне!

Всі інші завдання – 11- 23 також укладені з використанням того, що учні знатимуть (!) : де діяв таємний університет, коли могли розповсюдити листівку вказаного змісту, район базування УПА, час повстання політв’язнів Норильська, зображення полотна Т. Яблонської, характерні риси для економічного розвитку СРСР 1953 – 1958 рр., і т. д. і т. п.

Аналізу і логічних міркувань вимагають від учня лише завдання 28, 30. Всі ж інші базуються на знанні історичного матеріалу, запам’ятовуванні дат, прізвищ, подій, ознак, фрагментів тестів писемних документів, зображень діячів тощо.

І де тут реалізація компетентісного підходу на 10-му році його упровадження? Чи знають укладачі завдань, чи розуміють вони «Що таке компетентісний підхід у навчанні історії»? Як його реалізувати у навчальній програмі, в організації навчання історії і насамкінець – у завданнях ЗНО-ДПА?

Оригінал

Освіта.ua
12.06.2017

Популярні блоги
С. Новікова: ЗНО з математики для вступників-медиків При вступі на всі спеціальності галузі знань «Охорона здоров'я» другим предметом є математика
В. Громовий: в освіті вже пройдена межа незворотності Негативний відбір і зворотна селекція в освіті тривають, адже йдуть кращі, а «лава запасних» практично порожня
Є. Стадний: ідея збільшення ваги атестата хибна по суті Чим більше враховуватимуть атестат, тим меншими будуть шанси дітей з хорошими знаннями з суворіших шкіл
Д. Бабурін: реальність освіти за ширмою рейтингової шкали За ширмою рейтингової шкали 100-200, яку нам кожен рік презентує УЦОЯО, ховається реальний стан освіти в Україні
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Олександр Грицевич
Думав, що я один помилився у питанні про Голодомор, яке можна трактувати по різному, але виявилось, що у коментарях також є такі люди. Подавайте апеляцію, чим більше буде апеляційних заяв щодо саме цього питання, тим більші шанси, що можуть зарахувати обидва варіанти. Просто дуже і дуже прикро написати всі інші питання правильно, а у такому легкому, але двоякому питанні зробити помилку і у мене вже не буде 200 балів через неї.
alex_ch
Я писал ЗНО, как выпускник прошлых лет. Задание 1. Только черносотенцы отличаются антисемитизмом. Задание 3 - стыдно не знать год начала 1МВ на территории Украины. Задание 5 может быть сложным для человека, который изучал историю поверхностно, таких много, но это - экзамен. 6-8 согласен, сложно, нужно знать. 9 - элементарный вопрос, на который можно ответить даже включив логику. с 10-м согласен, можно двояко расценить, но снова, более логически подходит верный ответ. А сам экзамен на мой взгляд несложный, я прошел его и сдал за полтора часа, и в группе оставались писать только 5 чел из 15-ти. По предварительным данным набрал где-то 80 с лишним баллов из 94-х. Готовился по комплексному пособию к ЗНО-17 в течении аж целой недели, думаю, что выпускники могли бы тоже освежить память за все года.
Алёна
Для alex_ch: В течение целой недели?!-в понедельник анг.,в среду -математика,в пятница- история.Вы сдаёте повторно- мандража нет,а дети -первый раз(3 ЗНО перебор в неделю!!!)
alex_ch
Да, мандража не было, мне заочка все одно светит, а там, куда собрался, только контракт, баллы как бы собирать под потолок нужды не было, но азарт был набрать побольше. Я же писал, что "ученики" практически большинством досрочно сдавали тест, вероятно трудностей не испытали за искл. тех, кто не учил ничего. Кстати, Вы неделю правильно обрисовали, я сдавал все четыре от укр.яз до истории, так, что назвать, что повторял один предмет в течении недели нельзя.
ярославна
Вы не готовились конкретно, а восстанавливали в памяти. Это существенная разница. Добавить к этому те знания, которые Вы получили после школы. Знание и понимание. Многие вопросы, по мнению учителей, составлены намеренно так, чтобы ввести в заблуждение абитуриентов. 10 вопрос вообще не обсуждается. Про Универсалы в нескольких учебниках говорится следующее: Привел к конфронтации и для поиска компромиса в Киев прибыла делегация...бла- бла- бла( т.е в 5 учебниках в одном абзаце такая формулировка) Цитата Постановы ВР никогда- я делаю ударение на слове никогда- не подается без номера или даты. Карта в учебнике имеет нескоьько не тот вид, как на ЗНО. 30 % экзамена- проверка нервов и психики детей. И не нужно демагогии по поводу. "они идут во взрослую жизнь, пусть учатся жизненным испытаниям" .
Коментувати
Анна Перша
Як на мене, дуже актуальна стаття. Автор розібрав всі питання "на запчастини".Очевидно, нікуди не дінемось від компетентнісного підходу, але як бути з "фактажем", якого, як видно, ніхто не відмінить на ЗНО? Як бути з недолугими підручниками без хрестоматійних матеріалів?Часто , ганяючись за формою, втрачається зміст. Працюючи у школі ось вже 22 роки, "освоїла" 4 програми із змінами(хоча, може, й більше). Можна й про методичку подумати, але-хіба встигнеш за міністерськими змінами? А нам, вчителям, не звикати-ми готові до змін! Ось тільки тривожно-чи доживемо до відчутних результатів?
Абітурієнт 2017
Скажу так: частина питань відповідала программі ЗНО, алe дійсно було 10 питання про голодомор. Я вибрав мeта— тому що дійсно цe було мeтою, а нe чимось іншим.
Оксана
дякую за це пояснення стосовно 10 питання, будемо подавати апеляцію
люсі
так "ПОЛЕГШУЮТЬ" все учням...... я б тих складальщиків приб...... як ми раніш без репетиторів поступали? а зараз без них нікуди.нестиковочка в реформах і те, що є насправді...
Ірина
Шановний пан, а Ви програму рівень стандарту з історії України відкривали. Там 35 годин, з них треба відмінусувати практичні та тематичні, залишається 25 годин. Рівень матеріала за обсягом охоплює період з 1900 по 1938. Можна вичвити той великий за обсягом та подіями матеріал за 25 годин, як вчитель скажу що дуже складно. А розглядати та аналізувати документи, часу не має. Колись на вивчення історії України давалось замість 1 години на тиждень 2 і то встигати було важко. Взагалі питання до міністерста На вивчення іноземної мови в 11 класі дається 3 години, математики 3 години, а історії власної держави 1 година. Ми кого виховуваємо
віктор
Для Ірина: Той пан, що писав цей пост, відкриває програму регулярно. Погоджуюся, що вчителі історії з учнями працюють в екстремальних умовах. Тут навіть "молоко" не допоможе. Але маємо те, що маємо. .просто більше потрібно обговорювати, вимагати змін і "забомбити" МОНУ вимогами від учнів і батьків.
Коментувати
Ігор
Відбулося обговорення на сайті міністерства змін до навчальних програм. Запропонував конкретизувати програму і обєднати єдину програму як шкільну так і ЗНО. Мені відповіли що вчитель не має давати знання учням а лише формувати компетентності, а учень уже сам із ними в 11 класі збере кучу посібників і по них без репетитора підготується до ЗНО. Ви ту програму ЗНО бачили? Може учень сам в ній розібратися?
Ребята, а ведь действительно
, было бы АКТИВНО ПОКАЗАТЬ народу ЧТО именно ВЫ предполагаете под знаниевым подходом и компетентностным подходом, поскольку так получается, что все мы здесь разговариваем на разных языках, и подстраиваться друг под друга никоим образом не собираемся. А когда будут ЧЁТКИЕ критерии этих двух подходов, тогда и говорить можно, поскольку на сегодня - кожен моче хто шо хоче.
N
Спочатку поясніть, що таке "компетентісний" підхід (гадаю що таке слово "..." в українській відсутнє), а потім вже можна дискутувати про зміст ЗНО. Не можна маячнею замінювати зміст освіти.
матемаматик
Хвате хниктати з приводу тестів з історії, у вузи повинні поступати кращі з .кращих. З математики також було не просто для тих хто байдик ував. Якщо в історії потрібно тільки вивчити, то в математиці потрібно застосувати вивчене до розвязання. Математики не плачуть над тестами .а думають як вчити дітей в загально освітній школі де факультативу навіть немає
Історик
Це дійсно так,у вузи мають поступати кращі з кращих але перекручувати питання через голову (10.завдання) не потрібно.
матемаматик
звичайно щоб відповісти на 10 запитання потрібно мати знання або логіку неможуть всі учні здавати ЗНО на 200 балів , щоб оправдати помилки своїх учнів ми знаходимо крайніх
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!