В. Бєлий: незалежне оцінювання - «альфа і омега»

Наша «потужна» мета освіти апріорі не може мати бодай якихось числових вимірів

В. Бєлий: незалежне оцінювання - «альфа і омега»

Автор: Володимир Бєлий, заступник директора з НВР, фізико-технічний ліцей м. Херсона.

Мета і організація. Мотивації

На одній з експертних зустрічей пан Володимир Бахрушин звернув увагу, як лаконічно німці визначають у своєму законі про загальну середню освіту її мету: підготувати випускників або до вступу на навчання у ВНЗ, або до виходу на ринок праці.

Відтак для кожного німця є зрозумілим, ЩО є для нього Abitur (по нашому ЗНО) опісля гімназії (10 – 12 –й класи) чи незалежне кваліфікаційне професійне оцінювання після закінчення закладів професійної освіти. Ці системні елементи є найбільш дієвими мотиваторами для всіх освітніх стейкхолдерів, бо що вищий бал незалежного оцінювання, то більший у випускника потім вибір і вірогідність отримати бажаний подальший варіант продовження навчання/кар’єри. Крім того, система прямо враховує те, що саме після 12-го року навчання всі випускники системи загальної середньої освіти набувають статусу дорослих громадян.

Натомість у нас мета ЗСО визначається кардинально більш «потужно» на відміну від «примітивного» варіанту німецьких колег.

Так, у діючому законі про середню освіту (1999 рік) маємо: «Завданнями загальної середньої освіти є: виховання громадянина України; формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду; виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності; виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина; реалізація права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань; виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй; виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців».

У проектному варіанті нового закону «Про освіту», що розглядається вже чи не два роки маємо хоча дещо зменшену, але все ту ж версію пострадянського кліше: «Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої суспільної цінності, розвиток її розумових, творчих і фізичних здібностей, професійних знань і компетентностей, забезпечення її успішної соціалізації у мінливих соціальних умовах, сприяння розвитку особистостей, готових до свідомого суспільного вибору, діяльності в умовах громадянського суспільства для примноження інтелектуального і культурного потенціалу українського народу».

Такі наші формулювання «гарні» тим, що кожен як заклад, так і учень можуть не сумніватися – вони весь час на правильному шляху, бо ж хто кому доведе, що хтось над тим не працює, адже жодна із зазначених позицій апріорі не може мати бодай якихось числових вимірів, хіба окрім випадку вироку суду.

І от я думаю – може саме ці нормативні кліше є основою тієї матриці нашої суспільної свідомості, яка пояснює явище, причину існування котрого не можу збагнути роками.

Мова про нашу університетську еліту, котра зі «скляними очима» та відсутнім поглядом щораз реагує на думки від практиків про те, що ЗНО попри все:

  • є найкращим мотиваційним засобом навернення учнів до наполегливого навчання;
  • має більше педагогічну функцію, ніж просто антикорупційну;
  • не може вичерпуватися чи зводитися лише до того, бути рейтинговим механізмом для вступу до ВНЗ.

Наші вчені мужі досі сприймають зміст та функції ЗНО без врахування як психологічних особливостей школярів, так і вікових особливостей старшокласників. Вже не кажучи, щоб звіряти своє сприйняття дійсності через призму фундаментальних знань про властивості ентропії створених систем, роль у цьому вчителів, що навчають, та незалежних процедур оцінювання результатів навчання.

Досі у більшості представників ВНЗ відсутнє усвідомлення того, що гарно підготуватися до ЗНО лише одними заняттями з репетиторами апріорі не є можливим без повсякденного занурення у комплексний навчально-виховний процес, у тому числі й з предметів, які не входять до переліку предметів ЗНО. Наша університетська еліта все ще лишається не лише глухою та сліпою чи байдужою щодо переваг сучасної усталеної світової практики поєднання ДПА і ЗНО, а здебільшого їй опозиційною.

Сум від того, що з таким суспільним сегментом впливу на вітчизняний політикум українська нація ще довго матиме систему ЗНО, у якій прохідний бал відрізнятиметься від порогу випадкового вибору (вгадування) лише символічно, що вважай без різниці, чи є ЗНО, чи його немає.

Прогноз: небайдужим за долю освіти практикам, котрі «тягнуть освітнього плуга», ще років так з «…надцять» лишатиметься лише вгадувати, коли саме наша система ВИЩОЇ освіти впаде до НАЙНИЖЧОЇ точки і досягне у своєму руйнуванні точки неповернення, щоб почати все з «нуля».

А цей «нуль» як початок нової системи «координат» там, де така організація, за якої учень/студент прагне якомога старанніше вчитися, а не лише дозволяти себе «всебічно розвивати та прищеплювати йому …»

А у цім підсистема НЕЗАЛЕЖНОГО оцінювання є «альфою і омегою» будь-якої організації системної діяльності національного рівня. І не тільки загальнодержавного, і не тільки в освіті, але у ній у першу чергу.

Оригінал

Освіта.ua
05.05.2017

Популярні блоги
С. Новікова: ЗНО з математики для вступників-медиків При вступі на всі спеціальності галузі знань «Охорона здоров'я» другим предметом є математика
В. Громовий: в освіті вже пройдена межа незворотності Негативний відбір і зворотна селекція в освіті тривають, адже йдуть кращі, а «лава запасних» практично порожня
Є. Стадний: ідея збільшення ваги атестата хибна по суті Чим більше враховуватимуть атестат, тим меншими будуть шанси дітей з хорошими знаннями з суворіших шкіл
Д. Бабурін: реальність освіти за ширмою рейтингової шкали За ширмою рейтингової шкали 100-200, яку нам кожен рік презентує УЦОЯО, ховається реальний стан освіти в Україні
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Владимир Белый
До речі, у Німеччині (локомотиву економіки Європи), як і у Франції: "Павло Штутман: На мій погляд, дуальна освіта є один із варіантів покращення якості профтехосвіти. 50% часу людина вчить теорію в навчальних аудиторіях, а 50% часу практично працює на підприємстві. Тобто ті, хто навчаються, не лише здобувають практично закріплені фахові знання, налагоджують контакти, а й зароблять собі на життя. Це найкращий шлях здобуття необхідних компетенцій. Батьківщиною дуальної системи освіти вважають Німеччину. Там у 1960-х роках минулого століття такі великі корпорації, як наприклад, Mercedes і Siemens, гостро відчуваючи брак кваліфікованих інженерних кадрів, виступили ініціаторами такого способу навчання. Від Німеччини цю систему перейняли Канада, Австрія, Швейцарія та інші країни. Крім того, у німців незалежне оцінювання знань випускників профтехучилищ проводять торгово-промислові та ремісничі палати".
Tet-a-tet
Для Владимир Белый: Голосую за такий підхід двома руками, але що тоді МОНУ робити з армією педагогічних працівників, які неминуче опиняться на біржі праці? Яку бурю підняли педагоги, коли почали створювати опорні школи, скільки бруду було вилито на цих сторінках на МОН і п. Гриневич. Звичайно, коли б вчителі отримували людську пенсію вони би так не трималися за роботу, адже після 60 мало хто має здоров’я працювати продуктивно, та мусить, бо не виживе. У нас такий мішок проблем в освіті, що як тільки розв’яжеш висипається тьма менших і тоді не радий. що взагалі розв’язував.
Tet-a-tet
Щодо оцінювання знань випускників ПТУ незалежним органом або роботодавцями. Якщо ввести такий порядок у нас половину ПТУ доведеться закрити за неефективне використання бюджетних коштів. Тому ПТУ самі навчають і самі присвоюють кваліфікаційні розряди, запрошуючи якогось представника для проформи.
Коментувати
xxx
Чергова спроба Бєлого засвітитися на освітньому сайті. Ну не може він без цього, хоч вмри!
anton2000
Для xxx: засветиться или нет хочет пан Белый не столь важно. Важно, что он прав, говоря о активной дискредитации зно работниками вузов. Они активно пропагандируют, что обычные вступительные экзамены были гораздо лучше. А на сегодняшний день было бы просто необходимо введение зно после ВУЗа (а не введение зно после 4 класса), поскольку качество выпускников высшей школы сегодня зачастую вызывает сомнения (мягко говоря).
xxx
Для anton2000: Ви ідеалізуєте роль ЗНО. Безумовно, за чесного проведення, всі абітурієнти опиняються в рівних умовах, які не залежать від екзаменатора. Але недоліків ЗНО теж немало. Це й натаскування на тестування замість вивчення програмового матеріалу, це й лотерея з вгадуванням відповідей замість розв’язування задач, а особливо - надто низький пороговий бал, до встановлення якого, до речі, причетний і пан Бєлий. За вступних іспитів жоден вуз не дозволяв собі набирати студентів, в яких 14,5% знань, як це зробили в минулому році з математики. І чи не запізно проводити тестування для випускників вузу, потративши перед тим кошти на навчання тих, які в принципі на мали б там вчитися? А якщо зробити тестування в магістратуру лише у формі 25 питань на вибір однієї відповіді з чотирьох можливих за доволі обмежений час, як це планують у нашому університеті, то скажіть, як у такий спосіб перевіряться вміння з математики чи фізики. І де гарантія, що у когось не буде готова база цих відповідей?
anton2000
Для xxx: Я не идеализирую ЗНО, в нем действительно есть ряд недостатков - от встречающихся иногда позорных ошибок в текстах заданий до механизма определения порогового балла. Но факт, что ЗНО существенно снизило коррупционную составляющую при поступлении в ВУЗы, неоспорим и очень позитивен. А натаскивание на тесты без понимания не позволяет получить большие баллы. Проводить тестирование после окончания ВУЗа не поздно. Другое дело, что выпускника ВУЗа, не сдавшего итоговое тестирование, необходимо обязать вернуть деньги, потраченные государством на его обучение. Вот это был бы стимул учиться, а не просто отсиживать 5 лет в ВУЗе. Итоговое тестирование не должно состоять из 25 вопросов (очень мало). А вопрос честности проведения тестирования - это вопрос, касающийся проведения экзаменов в любой форме. Вы можете дать гарантию, что база заданий любого письменного экзамена (вступительного, выпускного, просто на сессии) в любом ВУЗе не может быть кому-то кем-то передана за какой-то магарыч?
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!